Photo by Darya Tryfanava on Unsplash

Photo by Darya Tryfanava on Unsplash

«Великий Львів на карті світу». Позитивні приклади бізнесів із львівським корінням

1561 0
У Львові відбувся бізнес-сніданок Break West, у якому обговорили те, як у Львові змінюються компанії, середовище, освіта та бізнес.

Як консолідувалася індустрія, як змінилася та які впливи вона має на наші життя на прикладі IT Cluster розповів голова Наглядової ради львівського IT Cluster Іван Бабічук.  

«Станом на сьогодні львівський IT Cluster є найбільшою галузевою асоціацією України. За 10 років його існування маємо 170 компаній в Україні і більше 20 тис. спеціалістів у Львові. А на самому початку було всього три компанії», – каже він. 

Іван Бабічук каже, що найважливіша річ, завдяки якій вдалося розбудувати таку структуру – довіра одне до одного. Коли створили Кластер, то обрали три сфери, де він мав би активно діяти: трансформацію освіти, промоцію та інфраструктуру.

Колись освіта для Кластеру починалася з університетів, але пізніше зрозуміли, що треба працювати ще зі школами, бо вже там закладається фундамент спеціалістів. Через малоефективне навчання уроків інформатики Кластер цього року вирішив запустити проєкт для модернізації цих уроків у школах. Зараз є п’ять пілотних шкіл, у яких є уроки інформатики, які проводять відповідні фахівці на сучасних програмах з новим контентом. 

«Скажімо, після 11 класу по закічненню цієї програми діти зможуть створити добрий відеоролик, побудувати базові речі у робототехніці чи створили веб-сайт», – додає. 

Одним із найбільших проєктів Кластеру є «ІТ-експерт», він триває з 2015 року для вищої освіти. З того часу їм вдалося переформатувати 17 бакалаврських програм за цим напрямком у «Львівській політехніці», ЛНУ ім.І.Франка та в Інституті безпеки й життєдіяльності. По завершенню цієї програми діти можуть одразу йти працювати. З цими студентами працює близько 500 менторів з ІТ-галузі. 

Потреба у нових працівниках за минулий рік зросла на 30%, каже Іван Бабічук. Натомість пропозиція на ринку зросла лише на 18%. 

Через певний перелік спеціальностей, які є менш затребуваними на ринку зараз, зокрема в окремих професійно-технічних училищах, Кластер вирішив працювати і в цьому напрямку. Цього року вони уклали партнерство із Вищим професійним училищем №29 у Львові, де запустили сучасну навчальну програму, і за 3-3,5 роки навчання діти зможуть працювати за спеціальністю у компаніях.  

Цього року Кластер також запустив фонд підтримки, у якому люди можуть створювати підписку від $1 до $200 на місяць, підтримуючи його роботу.

Амбіцією Кластеру є те, щоб Львів став одним із технологічних центрів у глобальному вимірі. Одним з найбільших їхніх продуктів є IT Arena, яка почалася у 2014 році задля створення якісної технологічної конференції. На першій конференції було 800 людей, а цього року – понад 5 тисяч. Зараз IT Arena стала найбільшою технологічної конференцією Східної Європи.

Іван Бабічук додає, що ще у 2020 році у Львові було 492 компанії, які працюють в ІТ галузі, а цього року – близько 520. 

Одним із останніх інфраструктурних проєктів Кластеру – село для спеціалістів з ІТ за Львовом. Це буде закрита община, у якій всі зможуть поспілкуватися на спільні теми і розуміти, чим займається сусід. 

Про зміни у Львові за останні кілька років та плани на майбутнє розповіла керівниця IT-управління Львівської міської ради Олена Гунько.

Вона каже, що діяльність Львівської міської ради та всіх проєктів почалася у 2015-2016 роках із програми цифрового перетворення Львова. Цього року їм довелося зіткнутися з новими викликами, які повинні були врахувати при перезвантаженні програми. 

«Перш за все, це те, що ми просто з міста перетворилися у велику територіальну громаду, до нас долучилися 19 населених пунктів, відтак потрібно було враховувати як проблеми, так і потреби усієї громади», – каже вона. 

Місто хоче досягнути використання передових технологій найкращих світових практик у різних сферах життя міста – електронне врядування, електронна демократія та різноманітні сервіси, які покращують наше щоденне життя.  

Програма цифрового перетворення достатньо об’ємна, але мерія визначила перед собою кілька основних завдань, які місто має досягти до 2025 року. Йдеться про забпезпечення однакового рівня доступу до всіх сервісів і послуг для мешканців всієї громади. Також у місті планують поширити практику використання цих сервісів. Якщо взяти всі послуги міста, то 50% з них мають бути у онлайн-доступі.    

«Одне з ключових – це забезпечення рівня цифрової грамотності. Мешканці повинні знати і вміти користуватися цими сервісами, бо якщо цього не буде, то й цінність сервісів упаде», – каже вона. 

Для цього міськрада започаткувала новий напрямок своєї діяльності – Академію цифрової грамотності, де на базі муніципальних бібліотек, наприклад, проводитимуть серії навчань і розповідатимуть речі, починаючи від того, як включити комп’ютер, і до того, як замовити послугу онлайн з використанням електронного цифрового підпису. 

Нововведенням цієї програми стала координаційна рада, яка допомагає міськраді обирати пріоритети і зосерджуватися на певних завданнях кожного року. До цієї ради входять, як колеги з різних структурних підрозділів міськради, так і представники Кластеру. 

Серед інших проєктів міськради – Портал мешканця. Цей сервіс допоможе мешанцям отримувати послуги онлайн від замовлення послуги до отримання її також у форматі онлайн. 

Цікавим проєктом, який вдалося втілити є бот-помічник, який можна відкрити у будь-якому месенджері і знайти актуальну інформацію про ремонтні роботи, графік транспорту, дозволи, обслуговування будинків, якість повітря тощо. 

Наступною важливою сферою життя Львова є освіта, і зараз рівень традиційної освіти вже не може конкурувати із новими баченнями та викликами. Ректор IT Step University Володимир Волошин каже, що вони пропонують зовсім інший погляд на освітнє поле. 

«Я вважаю, що ми побудували гнучкі й актуальні освітні програми. Перша спеціалізація, яка у нас з’явилася - цифровий дизайн, і станом на сьогодні у межах цієї програми функціонує 7 спеціалізацій», – каже він. 

Друге, на що роблять акцент у IT Step University – синергія з ІТ-бізнесом. Вони також поставили собі за завдання наповнювати викладацький склад лише фахівцями зі сфери ІТ. 

«Власне сам університет має прийти і знайти необхідного спеціаліста, який викладатиме в університеті. На сьогодні у нас працює 35 викладачів, і всі вони є представниками ІТ-бізнесу», – пояснює Володимир Волошин. 

Цікаво, що курування спеціалізаціями у IT Step University відбувається окремими компаніями. Відповідно, кожна спеціалізація повністю забезпечена експертизою викладацького складу, підходів та виходів на реальні проєктні роботи. 

Системним в університеті стало рішення відправляти студентів у різні ІТ-компанії для перевірки знань кожного. Це допомагає, як університету, так і студентам у пошуку правильного шляху в сфері ІТ. 

В IT Step University запрацювала дуальна освіта, тому студенти мають можливість також комунікувати і навчатися з різними компаніями. Тоді університет оцінює присутність студента в тій чи іншій компанії, вимірює витрачений час, домовляється із компанією щодо системи оцінювання і виставляє бали у додаток до диплома. 

Підприємець, ресторатор, співвласник та співзасновник Холдингу емоцій «!FEST» Андрій Худо каже, що за останні роки ринок у Львові змінився, адже є такі ресторани, які відходять з ринку, однак їхня мережа ще не закрила жодного ресторану. 

«У нас були з деякими проєкти затримки у розвитку, але тоді ми витрачали ресурси на пошук нових проєктів, на експансію по Україні та в Польщі, наприклад проєкту «П’яної вишні». Останній локдаун показує, що ми ще виходимо у фінансовий мінус, але зате тепер ми маємо, як виплачувати людям зарплату, чого не можна було зробити у попередні ковідні часи», – каже він. 

Андрій Худо каже, що у час пандемії їм вдалося добряче вирости у кавовому бізнесі, створивши компанію Fest Coffee Mission з хабом в Латинській Америці, Львові та Києві. Це кавові лабораторії, які роблять капінги (метод дегустації кави) і відбирають каву. 

«В Україні ми відкрили перший Q-грейдинговий хаб і сертифікували більше 10 грейдерів. Тобто в кавовому бізнесі  це професіонал, який може оцінити каву і розказати, чому одна кава добра, а інша ні», – додає. 

Унікальність та пошук wow-ефектів та емоцій – ключова річ, вони надалі шукають проєкти, які можуть стати успішними у Львові.

Софія Шавранська

Партнерська публікація

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!