Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку

1505 0
Медіа-хаб «Твоє місто» 29 березня провів публічну дискусію на тему «Як Укрзалізниця може допомогти вирішити транспортні проблеми Львова», під час якої учасники обговорили можливості для розвитку міської транспортної інфраструктури і можливі шляхи покращення транспортного сполучення. Зокрема говорили про те, чи можна у Львові успішно реалізувати проєкт міської електрички та що для цього потрібно.

В Україні анонсували будівництво системи приміських експресів у столиці. Після запуску у Києві проєкт електричок планують запустити також у Дніпрі та Харкові. Львова наразі у планах уряду немає, хоча мешканці Львова вважають транспортну проблему топовою у місті.

До чого тут забудова Львова

Згідно з результатами опитування, проведеного Tvoemisto.tv серед читачів, транспортні проблеми, зокрема постійні затори у місті, є ключовими для львів’ян. Також містяни згадували про забудову міста, що створює навантаження на міську інфраструктуру.

Головний архітектор міста Антон Коломєйцев каже, що кількість нових будинків у Львові лише зростатиме, адже сьогодні тут на одну людину припадає лише 22 квадратних метри житлової площі, що є найнижчим показником в Європі. До прикладу, говорить архітектор, у німецьких та австрійських містах ідеться про 45 квадратних метрів на мешканця. Антон Коломєйцев додає, що показники щільності забудови міста, що ми бачимо сьогодні, були закладені у Генеральному плані міста ще у 2010 році, коли на одну людину припадало в середньому 18 квадратних метрів житла.

«Польські міста 10 років тому стартували із показника у 24 метри на людину, зараз мають 30. Якщо порівняти показники Відня, що, за багатьма рейтингами, є найкомфортнішим містом світу, зі Львовом, там є удвічі більше житла, аніж у нас. Якщо все буде добре з економікою, то ми матимемо зростання. Чи потрібно місту будувати в полях, де немає комунікацій і доріг? Загальносвітові стандарти просторового розвитку говорять, що треба максимально використовувати наявні ресурси і менше будувати на зелених територіях поза містом», – говорить Антон Коломєйцев.

Антон Коломєйцев

Тож, підсумовує він, у місті поряд із будівництвом має зберігатись комфорт та стале екологічне середовище і міська електричка може посприяти цьому.

Архітектор зазначає, що кількість новозбудованого житла не пов’язана із кількістю населення та, відповідно, автомобілів на дорогах Львова. За минулі 10 років у Львові не побільшало мешканців, про що говорять статистика та аналіз споживання води, соціальних продуктів тощо. Зростає купівельна спроможність львів’ян, відтак зростає і кількість машин. Тож тут, за його словами, ідеться про міську політику, що має стимулювати мешканців користуватись альтернативними видами транспорту.

«Ми займались питанням міської електрички ще раніше. Вона була каркасом для інтегрованої концепції розвитку міста. Працювали спільно з німецькими та швейцарськими експертами. Міська електричка однозначно має великий потенціал», – каже Антон Коломєйцев.

Вигода і воля міста

Присутній на дискусії міністр інфраструктури Владислав Криклій розповів, що спочатку проєкт City Express вирішили реалізувати у Києві, тому що там вже є готова інфраструктура для цього. Водночас він не зміг відповісти, чому Львів поряд із Дніпром і Харковом не включили у пілотний проєкт. Передусім, каже міністр, має бути воля міста.

Владислав Криклій

Міська електричка, зазначає урядовець, як і будь-який міський громадський транспорт, буде дотаційною. Утім, місто матиме інші економічні вигоди, якщо зможе розвантажити автошляхи та організувати комфортне і швидке альтернативне транспортне сполучення.

«Перш за все, проєкт міської електрички буде добрим для міст-супутників Львова. Це більш екологічно, вигідно економічно та швидко. У межах міста такий транспорт допоможе швидко долати великі відстані», – говорить міністр.

Для того, аби проєкт працював, а не зупинився через пів року, як його попередники, потрібно подбати про ритмічність руху, стабільний графік з інтервалом не більше 15 хвилин між електричками та про єдиний електронний квиток.

Читайте також: S-Bahn по-львівськи, або Що допоможе Львову запустити міську електричку

«Тут має бути співпраця кількох гілок влади. Проєкт має розвантажити автошляхи, запропонувати більш екологічний та великогабаритний міський електричний транспорт. Міський експрес – це найбільш універсальний вид транспорту», – підсумовує Владислав Криклій.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Бучко під час дискусії заявив, що область готова підтримати проєкт міської електрички у Львові, що також пошириться на територію усієї Львівської ОТГ.

Юрій Бучко

«Це допоможе людям, які доїжджають з міст-сателітів до Львова – вони зможуть залишити машину на в’їзді і пересісти на електричку, щоб заїхати вглиб міста. Можливо, це частково розвантажить міський транспорт – автобуси. Це важливий проєкт, ми підтримуємо його, але хочемо чітко розуміти фінансові і технічні питання», – говорить Юрій Бучко.

Читайте також: Як швидко збудувати у Львові першу лінію метро

Про волю міста та про необхідність ще на початковому етапі реалізації проєкту визначити його оператора говорить і депутат Львівської міської ради, голова транспортної комісії Ігор Зінкевич.

«Якщо ми бачимо проблему, то маємо шукати альтернативу. Ще важливо те, що ми вже не просто Львів, а Львівська ОТГ. Ще у 2018 році я робив запит до виконавчих органів міськради, де мені відповіли, що потрібно звертатись до Укрзалізниці. А у 2019 році в УЗ сказали, що заперечень не мають і готові сісти за стіл переговорів. У 2020 році Андрій Білий, заступник директора департаменту ЖКГ, обіцяв організувати таку зустріч зацікавлених сторін, але цього так і не сталось», – розповідає Ігор Зінкевич.

Ігор Зінкевич

Проєкт міської електрички, каже депутат, буде життєздатним, якщо ще на початковому етапі визначити його оператора – це має зробити місто. Також місто має визначитись із концепцією – гілками, зупинками, з’їзними коліями тощо. Окрім того – взяти на себе контроль за безквитковим проїздом, як робить це у міському електротранспорті, та вирішити питання із землекористуванням під об’єктами залізничної інфраструктури. А Укрзалізниця, у свою чергу, має розробити оптимальний графік, що забезпечить ритмічність курсування електрички та не заважатиме руху інших поїздів.

«Як депутат, я був ініціатором створення департаменту транспорту. Є велика імовірність, що до 1 травня він запрацює і ми нарешті займемось розгалуженням пасажиропотоку в місті. Тоді зможемо говорити про перевезення рейковим автобусом. А наразі у місті немає когось, хто відповідає за цей напрямок. Сподіваюсь, буде департамент і буде програма розвитку транспорту у Львові і у Львівській ОТГ», – говорить Ігор Зінкевич.

Читайте також: Місто коротких відстаней? Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть транспортні проблеми

«Потрібно почати з публічного меморандуму, домовленості на рівні залізниці, міністерства, міста, що має бути зацікавленим у цьому проєкті. Потрібно задекларувати публічну позицію. Як представники бюджетного комітету, ми готові підставити плече, але це має бути консолідована позиція зацікавлених осіб, щоб розвантажити місто і зробити його доступним», – підтримав спікерів народний депутат від Львівщини, член бюджетного комітету парламенту Ростислав Тістик.

Юрій Бучко додає, що Львівська ОДА готова стати мостом між залізницею і містом.

«Ми готові зібрати нараду, щоб напрацювати технічне завдання для реалізації проєкту. Місто має сказати, що воно хоче, скільки треба поїздів, як вони мають курсувати. Від залізниці ми маємо отримати відповідь, чи це технічно можливо і скільки це коштує. А далі – почати процес з однієї гілки і працювати», – говорить він.

Які вагони потрібні Львову

Ігор Зінкевич під час дискусії у медіа-хабі «Твоє місто» розповів також, що звертався у львівський концерн «Електрон», аби з’ясувати, чи має він потужності виробляти рейкові автобуси. Утім, відповіді не отримав. Водночас необхідні потужності має Крюківський вагоноремонтний завод у Полтавській області, що готовий прийняти таке замовлення від держави.

Про оновлення рухомого складу електропоїздів, зокрема і для міських проєктів, говорить і міністр Владислав Криклій.

«Питання, що досі в Україні не вирішені, це оновлення рухомого складу. Тут може бути співпраця з міжнародними партнерами – Європейським банком реконструкції і розвитку, Європейським інвестиційним банком, з якими ми вже говорили. Вони в захваті і високо оцінюють проєкти, що розвантажують транспортні магістралі і покращують екологію», – каже урядовець.

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев розповідає, що у 2018 році транспортники проводили моделювання можливого навантаження транспортних потоків.

«Тоді виходило до 500 людей на поїзд, як можливість розвитку системи. Перед тим, як перекрити вулицю Шевченка, теж були моделювання – якщо пустити поїзд до Рясного, яким би був пасажиропотік. Виходило близько 400 людей при курсуванні кожні 20 хвилин в один бік», – говорить він.

Перші технічні кроки

Архітектор ЛКП «Інститут просторового розвитку» Ростислав Білинський під час дискусії у медіа-хабі «Твоє місто» представив презентацію про потужності львівського залізничного вузла та розповів, які кроки потрібно зробити першочергово для реалізації проєкту міської електрички у Львові.

Ростислав Білинський

За його словами, для забезпечення адекватної частоти руху, щоб міська електричка комплексно інтегрувалась в мережу міського транспорту, потрібно забезпечити інтервал її руху у 15-25 хвилин.

Зараз на заваді запуску електрички через місто є неоднакова електрифікація з різних сторін Львова – змінним і постійним струмом. Тож потрібно подбати про забезпечення змінного струму уздовж усього маршруту майбутньої електрички.

Іншим питанням для якнайшвидшого вирішення є будівництво другої колії на ділянці Львів – Персенківка – Сихів, що передбачено детальними планами територій і містобудівною документацією Львова. Ця колія має бути електрифікована змінним струмом.

Також потрібно збудувати другу колію на північному вантажному обході Львова, каже Ростислав Білинський.

Що може стати на заваді міській електричці

Кількість вантажних залізничних перевезень через Львів може суттєво збільшитись, оскільки через місто підуть транспортні потоки з Китаю. Сусідні з Україною держави уже будують на кордоні великі логістичні центри для перезавантаження товарів. Це може ускладнити запуск міської електрички у Львові, говорить архітектор ЛКП «Інститут просторового розвитку».

«До кінця цього року на кордонах з Україною запрацює декілька потужних терміналів по перевантаженню товарів з Китаю в Європу, інтенсивність вантажних перевезень зросте в рази. Транзит піде через Львів», – каже Ростислав Білинський.

Він пояснює, що на гілці Львів – Підзамче, аби забезпечити адекватний інтервал у русі потрібно, щоб вантаж ішов іншою колією.

«Для того, щоб це зробити не потрібно великих затрат, технічно це було передбачено, плановано. І це питання часу», – пояснює він.

Архітектор зауважує, що місто має ініціювати запуск цієї другої колії, інакше запустити міську електричку не вдасться.

«Це ініціювати має місто. Хід через центр коротший, вигідніший. Якщо до залізниці не писати ніяких звернень, то нащо їй будувати щось додатково. Транспортна мережа пропустить цей обсяг, але запустити міську електричку вже не вдасться», – зауважив він.

А що з фінансуванням?

Міністр Владислав Криклій під час дискусії заявив, що міністерство інфраструктури готове планувати фінансування проєктів міської електрички.

«Щоб цей проєкт працював системно, потрібні публічні договори зобов’язань про компенсацію витрат залізниці. Також потрібно подумати про утримання, ремонт та оновлення рухомого складу», – говорить він.

Ростислав Тістик розповів, що у 2021 році на розвиток міського залізничного транспорту в Україні передбачено 600 млн гривень від Європейського інвестиційного банку, а також у проєкт модернізації залізниці закладено близько пів мільярда гривень. На оновлення рухомого складу можна буде виділити 4 млрд грн, додає він.

Ростислав Тістик

Водночас Ростислав Тістик наголошує, що Львів має проявити ініціативу у виготовленні проєктно-кошторисної документації для запуску міської електрички.

«Якщо громада не готова ініціювати ПКД, то, очевидно, міністерство буде думати, а нащо це йому. Це точно має ініціювати Львів. А тоді можна запросити до розмови область. Львів має комунікувати», – каже він.

Читайте також: Перетворити колії на дороги або Як Укрзалізниця впливає на трафік у центрі Львова

Член правління ГО «Лінія 102.ua» Віктор Гальчинський під час дискусії у медіа-хабі «Твоє місто» зазначив, що впорядкувати договірні стосунки між сторонами – Львівською ОТГ, ЛОДА, Укрзалізницею – допоможе організація перевезень за регламентом Європейського союзу, що вартує взяти за основу.

Він додає, що у сусідній Польщі у Підкарпатському воєводстві у січні почала роботу перша черга підкарпатської агломераційної залізниці.

«Це коштовний проєкт – поза 700 млн злотих. З них 200 млн надали з бюджету Підкарпатського воєводства. Що вони за це отримали? 10 пар поїздів, майбутню перебудову залізничних колій з окремими смугами руху. Вже сьогодні виконується 74 рейси в передмістя Ряшева і містом. Друга черга закінчиться тим, що добудують колію для окремого маршруту в аеропорт. У Польщі діє директива ЄС, що допомагає одразу планувати, як це працюватиме, хто буде основним донором, яким буде тариф і якою – роль міжнародних фінансових установ», – каже Віктор Гальчинський.

Під час дискусії у медіа-хабі «Твоє місто» представники Львова, Львівської області, парламенту та профільного міністерства, а також експерти зійшлись у тому, що Львів потребує реалізації проєкту запуску міської електрички. Аби він був успішним, місто має взяти на себе ініціативу та звернутись до державних органів влади, що готові підтримати проєкт.

Хоча представники Укрзалізниці, попри активне запрошення, не були присутні під час дискусії, у листі медіа-хабу «Твоє місто» вони також згадали про готовність обговорювати проєкт запуску міської електрички у Львові.

Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!