фото дарії кучер

фото дарії кучер

«Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку

9142 0
У останні роки свого функціонування кінотеатр славився старим радянським інтер’єром та низькими цінами на квитки. У ньому показували репертуари інших чинних кінотеатрів із затримкою у 2-3 дні.

Кінотеатр «Львів» з'явився у 1960 році. Це був перший широкоформатний кінотеатр України зі стереозвуком. Після спаду виробництва широкоформатних фільмів його переобладнали системою монозвуку. Кілька років тому мешканці вже намагалися його врятувати, а після передачі на баланс Палацу мистецтв запланували повноцінну реконструкцію. Tvoemisto.tv дізналося, які нині плани на будівлю колишнього кінотеатру і чи зможуть львів'яни невдовзі завітати туди знову.

Трішки з історії

Кінотеатр відкрили у 1960 році на вул. Уласа Самчука, 12 на території Стрийського парку. Для цього перебудували один із павільйонів Східних торгів, який був споруджений ще у 1921 році.

Це був перший в Україні кінотеатр із обладнанням для демонстрації широкоформатних фільмів зі стереозвуком, але після спаду виробництва таких фільмів у 1980-х роках його перебудували та переобладнали системою монозвуку. У глядацькому залі було 760 місць, а у 1966 році зазначили вже 911. У радянський період це був один із найбільших та найпопулярніших кінотеатрів у місті. У 1966 році тут працювало 36 людей. Для відвідувачів був відкритий 360 днів на рік. За день відбувалося близько семи сеансів. За статистикою, у 1989 році кінотеатр відвідало 644 562 глядачі.

Читайте також: Кінотеатр на вулиці Коперника може відновити свою роботу

Один із колишніх директорів кінотеатру «Львів» Мирослав Аренович додає, що в 90-х роках тут був нічний клуб, радіоринок, потім йшли фільми і п’ять років тому закінчилися, коли Україна перейшла на «цифру».

«Далі – підлога давала запах, кинувся грибок. Нині проєктно-кошторисна документція є практично на виході. Напрацювання, які були раніше, хочемо доповнити. І є велика надія, що, якщо не в цьому, то в наступному році мало би працювати все», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.

У останні роки свого функціонування кінотеатр славився старим радянським інтер’єром та низькими цінами на квитки (станом на лютий 2012 року – 15 грн). У ньому показували репертуари інших чинних кінотеатрів із затримкою у 2-3 дні. Спочатку він перебував у комунальній власності, однак у 2019 році депутати Львівської облради передали на баланс Палацу мистецтв. 

Директор Палацу Юрій Візьняк тоді запевнив, що в будівлі кінотеатру проводитимуть виставки та кінофестивалі.

Читайте також: Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській

До того ж, її мали реконструювати. Спершу планували, що змін зазнає перший поверх кінотеатру, де облаштують зал на 1000 глядацьких місць. Другий поверх, за словами Юрія Візьняка, хотіли використовувати як виставковий зал. Саме туди мав переїхати музей Шевченка, який зараз функціонує в Палаці мистецтв.

До слова, нині на стінах тут досі висить плакат з журналу «Караван історій».

Навесні 2015 року були неодноразові спроби обговорити концепції майбутнього розвитку кінотеатру «Львів». Для цього скликали ініціативні групи, а також просили мешканців висловити свою пропозиції щодо розвитку закладу. Тоді прогнозували, що за рік-два волога й недбалість можуть перетворити будівлю у непридатну для використання коробку. 

Про ідеї та перспективи 

Директор Палацу мистецтв Юрій Візьняк розповідає, що ще до передачі будівлі колишнього кінотеатру на баланс була ініціатива влаштовувати тут кінофестивалі. Уже сьогодні він, як керівник, каже, що бачить на другому поверсі музей Шевченка, три тисячі експонатів якого перенесли б сюди з Палацу мистецтв, принаймні двічі на рік – кінофестивалі та ще низку культурних заходів.

Читайте також: Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»

«У 2019 році ми визначили основні напрямки роботи – щонайменше, два рази на рік кінофестивалі – про це спілкувався з колегами з Трускавця, де проводять такі заходи, а також концертна діяльність та гуртки з кіномитцями, що і мало лягти в нашу стратегію розвитку», – говорить він у коментарі Tvoemisto.tv.

Того ж року колишній кінотеатр «Львів» ліквідували як комунальний заклад і передали на баланс Палацу мистецтв. Після цього почали розробляли проєктно-кошторисну документацію, і, враховуючи всі обстеження, вийшли на суму у 60 млн грн. 

«Ми знаємо, в якому стані зали, про грибок тощо, але розуміли, що таких коштів нема, тому минулого року розбили проєкт на частини і мали 9 кошторисів. Приміром, 3 млн потрібно було на ремонт підлоги, 1 млн – на вбиральні, гардероб, 2,5 млн – на ремонт даху тощо. Нам виділили 900 тисяч грн на туалети і ще таку ж суму на підлогу, однак нині через форс-мажорні обставини, зокрема стан підлоги, завершити повністю роботи не вдалося», – додає він.

Окрім цього, другий поверх хочуть на кілька років віддати в оренду. Про відповідний дозвіл просили в Львівської облради. Юрій Візьняк каже, що, поки туди не перенесуть музей Шевченка, можна робити інші соціально-культурні заходи, аби ходили люди і в будівлі «почалося життя».

«Відповідь від облради щодо цього не надійшла, а потім у березні почався локдаун. Тепер ніби процес пішов і сподіваємося, що невдовзі на Prozorro оголосять відповідний конкурс», – розповідає керівник Палацу мистецтв.

А що пропонує влада?

Сьогодні відбулася перша виїзна нарада з керівництвом Львівської обласної ради. За словами заступника голови ЛОР Юрія Холода, спочатку хочуть проаналізувати стан будівлі, далі – спланувати загальну концепцію і зрозуміти, що там має бути в результаті.

Читайте також: Карантин добив. У Львові закривають культову українську книгарню

«Тут точно мають проходити заходи, які стосуються дозвілля, наприклад, гуртки – танці, дзюдо, карате, куди мають приходити люди. Є і прекрасний зал, який також потрібно використати: або під кінозал, зал для виступів, або ж молодіжний простір – потрібно обговорити. Слід підняти питання стосовно тутешніх орендарів: чи тут хорошого рівня орендна ставка. Нам важливі ці надходження для комунального підприємства», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.

Нині тут продають морозиво, сендвічі, ще два кафе є закритими. 90% орендної ставки йде Палацу мистецтв, а Львівській обласні раді – 10%. Оскільки кінотеатр перебуває на балансі у Палацу, то з його коштів покривають основні видатки, які стосуються об’єкта.

«Усередині об’єкт не є аварійним, але стан його однозначно незадовільний. Сюди треба інвестувати кошти, і він має бути збереженим», – додає Юрій Холод.

Додаткових видатків цього року не планували. А вже коли буде концепція будівлі та розуміння, як вона працюватиме, тоді можна буде говорити про проєкти та скерування на це коштів.

Додамо, що у 2016-2017 роках ЛКП «Інститут просторового розвитку» уже розробляв проєкт для будівлі колишнього кінотеатру «Львів». Юрій Холод зазначає, що їх можуть оновити. Також візьмуть до уваги проєктно-кошторисну документацію, аби розуміти, на що перш за все скерувати кошти.

Читайте також: У Львові планують збудувати сучасний Центр матері та дитини

«Це – ласий шматочок для будь-якого інвестора, багато хто хотів би його придбати, але треба залишити в комунальній власності. Низка інвестицій вже відбулася. Наприклад, поклали бруківку, провели низку зовнішніх робіт, облаштувати дитячий майданчик. Загалом реалізувати напрацювання можна буде за підтримки інвесторів та обласної ради. Уже на сесії розглядатимемо конкретні рішення щодо цього об’єкту», – зазначив він.

Важливо, що в будівлі колишнього кінотеатру нині збереглися унікальна фільмотека зі старими фільмами, про які мало хто знає, старі проєктори. Німе кіно планували показувати діткам, адже це – історія. Дух зберігся, додає Мирослав Аренович. Окрім цього, у Львові не так багато майданчиків, де можна розмітити 800 людей. Нині пандемія цього не дозоляє, але з часом це може стати можливим.

Дар'я Кучер

Ольга Коваль

Фото Дар'ї Кучер та Центру міської історії

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!