Упродовж двох наступних років у Львові планують збільшити кількість комунального громадського транспорту та впровадити е-квиток. Стратегію розвитку громадського транспорту Львова презентував 27 листопада заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий. Tvoemisto.tv занотувало найважливіші зміни, які можуть чекати на львів’ян у найближчі роки.

Читайте також: Непереможна маршрутка. Чому у Львові так складно змінити транспортну систему

Оплата транспортної роботи

Платити перевізнику за кожен кілометр маршруту планують після впровадження е-квитка. Оплачувати кілометри, які маршрутка проїхала за показниками GPS, вважають не доречним.

«Спершу необхідно змінити концепцію відносин між пасажирами і перевізниками. Нині маємо таку схему: пасажир дає готівку водієві, а той якусь частину віддає перевізнику. Натомість перевізник за ці кошти має заправити, відремонтувати чи помити автобус. Ми маємо перейти на оплату транспортної роботи, але разом із впровадженням електронного квитка», – вважає Андрій Білий.

На кожен вид транспорту необхідно визначити ціну за кілометр. Також водієві пропонують надавати бонуси за дотримання графіку, чистоту в салоні та чемність.

Оплата транспортної роботи у Львові за приблизними підрахунками може коштувати 2,1 млрд гривень на рік, а безлімітний місячний абонемент для мешканців із безкоштовними пересадками – у межах 400 грн.

Електронний квиток

Нині традиційна оплата проїзду в транспорті Львова виглядає таким чином: пасажир – водій – перевізник.

«Деякі міста, які запровадили так званий е-квиток мають іншу схему: пасажир – термінал – перевізник. Але це не електронний квиток, а безготівкова оплата проїзду, яка в нас, наприклад, діє в електротранспорті. Е-квиток у Львові відрізнятиметься від того, який вже має Харків, Тернопіль чи Житомир», – говорить Андрій Білий.

Відтак оплатою транспортної роботи має займатися оператор. Загалом сама роботи електронного квитка у Львові має виглядати так:

Пасажир – транспортна картка / банківська картка / готівка / мобільний додаток – оператор е-квитка – перевізники.

Перший етап роботи над е-квитком розпочали у 2015 році, коли підписали меморандум із ЄБРР. До серпня 2017 року ЛКП «Львівавтодор» підписав кредитну угоду та оформив фінансування. До квітня 2019 року триватимуть тендерні процедури, а весь громадський транспорт має перейти на е-квиток у січні-травні 2020 року. Детальніше терміни впровадження е-квитка описані нижче.

Читайте також: Півжиття в заторах. Як зробити центр Львова вільним для проїзду

Перевага комунального громадського транспорту

«У Польщі 70-100% транспорту належить комунальній компанії. Це дає можливість прибирати, ремонтувати, фарбувати автобуси. У нас ця частка за кількістю транспорту становить 40%», – розповідає Андрій Білий.

Цього року комунальні транспортні підприємства придбали 30 вживаних трамваїв із Берліна, 150 автобусів МАЗ та Електрон, а також оголосили тендер на 50 нових тролейбусів, перші поставки яких мають розпочати у квітні 2019 року. Крім цього, у міськраді запланували наступного року придбати ще 100 автобусів великого класу та 10 нових п'ятисекційних трамваїв.

Загалом до 2020 року у місті має курсувати 120 трамваїв, 120 тролейбусів, 150 автобусів середнього та 340 великого класу.

Пріоритет громадського транспорту

«Усі європейські міста прийшли до того, що автомобілі – це дорогий і неекологічний транспорт. Одним зі шляхів вирішення проблеми пріоритету громадського транспорту вважають виділені смуги», – каже Андрій Білий.

Їх у Львові вже облаштували на проспекті Свободи, вулицях Митрополита Андрея, Зеленій, Підвальній, Гродоцькій, Франка, Шота Руставелі та Університетській.

Минулого тижня міська комісія з безпеки дорожнього руху вирішила запровадити виділені смуги ще на семи вулицях: Стрийській, Городоцькій, Кульпарківській, Окружній, Пасічній, Богдана Хмельницького та на проспекті Чорновола до кільця.

Читайте також: Я прийшов – авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика

Паркування

У міськраді пропонують розділити місто на чотири зони паркування: дві у центральній та дві у віддаленій від центру частинах Львова. Ближче до центру вартість паркування буде вищою та дешевшатиме відповідно до віддаленості зони. У центрі, згідно з новими ДБН, розглядають можливість будівництва підземних паркінгів – під площею навпроти університету Франка, під ринком «Добробут», проспектом Свободи, на вулиці Стефаника та Городоцькій.

Червоним позначено пропоновані ділянки під підземні паркінги, зеленим – першу зону паркування, синім – другу

Крім цього, пропонують облаштувати функціональні парковки – біля підприємств, установ та інфраструктурних об’єктів. Першими такими паркінгами можуть стати підземні автостоянки на площі Петрушевича та Двірцевій, які хочуть будувати за кошти інвесторів.

Функціональні паркінги

На в’їзді в місто також хочуть облаштувати перехоплювальні паркінги – park&ride. Їх можуть зробити або дуже дешевими, або й безкоштовними, каже Андрій Білий. Зокрема їх пропонують розташувати у Рясному, на вулиці Городоцькій, Галицькому перехресті, Личаківській, Стрийській та Зеленій. До слова, перехоплювальні паркінги також хочуть затвердити у оновлених Державних будівельних нормах.

Пропозиції перехоплювальних парковох

Запарковані автомобілями вулиці сподіваються рятувати завдяки нововведенням у законодавстві, яке передбачає запровадження інспекторів із паркування та евакуацію авто.

Пішохідна інфраструктура, громадські простори та велодоріжки

Не враховуючи центральної частини міста, зокрема площі Ринок та прилеглих вулиць, однією з перших пішохідних вулиць у Львові стала вулиця Леся Курбаса. Нині тривають роботи на вулиці Руданського, Римлянина. Згодом для проїзду приватного транспорту закриють початок вулиці Дорошенка. У майбутньому пішохідними можуть стати вулиці Ференца Ліста, Банківська та Наливайка.

Нині велодоріжки та велосмуги частково охоплюють головні вулиці Львова. Зокрема сюди входить велоінфраструктура на проспектах Чорновола, Червоної Калини, Свободи, вулицях Науковій, Коперника, Городоцькій та до Брюховичів.

Також триває будівництво велодоріжок та хідників на Княгині Ольги, Сихівській, а згодом розпочнуть будівництво на Чорновола (від кільця) та Варшавській. У попередньому проекті реконструкції вулиці Бандери також запланували облаштувати доріжки для велосипедистів. Загалом безперервний маршрут має об’єднати північний та південний райони міста.

Читайте також: Олег Шмід про плани Львова будувати нові велодоріжки

Зменшення кількості транспорту в центрі міста

Зменшити кількість транспорту в центрі міста пропонують завдяки запровадженню малого транспортного кільця. Його проект розробляє ЛКП «Інститут просторового розвитку». Раніше його керівник Олег Шмід сказав, що за згоди депутатів мале транспортне кільце створять у 2020 році.

За словами Андрія Білого, це не означає, що авто не зможуть заїжджати взагалі в центральну частину міста, втім у центрі побільшає пішохідних зон та громадського транспорту, натомість приватні машини їхатимуть здебільшого поза кільцем.

Приблизна схема кільця обмежуватиметься вулицями Городоцькою, Лепкого, Університетською Словацького, Стефаника, частково проспектом Шевченка, Фредра та Герцена, Шухевича, Кльоновича та Богомольця, Франка, Винниченка, Кривоноса, Гонти та Гавришкевича.

Вікторія Ейсмунт

Інфографіка Марії Стахів