Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

«Якщо зимуватимете у Львові, готуйтеся до ймовірних загроз!» – Андрій Зозуля

18728 0
Про розбирання підпірної стінки і облаштування простору біля Органного залу, заготівлю деревини, підготовку до зими й особливості використання «буржуйок» у підвалах старих будинків, можливість використання печей, що розпалюються дровами або вугіллям, обстеження димарів, вентиляційних систем, укриттів у житлових і нежитлових приміщеннях, обвали в будинках на вулиці Ставропігійська та проспекті Свободи, чи готується місто до нової хвилі ВПО і що робити, аби пережити зиму, – у відеопроєкті «Тема тижня» на Tvoemisto.tv розповів голова Галицької районної адміністрації Львова Андрій Зозуля.

Розкажіть про роботи біля Органного залу. Для чого їх проводять?

Ми давно спостерігали за підпірною стінкою, вона в аварійному стані, тому вирішили відремонтувати її повністю. Зводити такі стінки з блоків не практично, бо вони швидко руйнуються. Замість стінки буде пологий зелений схил. Щоби його створити, довелося зрізати вісім ялин, замість яких висадять два десятки дерев.

Скільки ці роботи ще триватимуть?

Замовником цих робіт є «Львівавтодор», виконавцем – «Онур Конструкціон Інтернешнл», які мають досвід, фахівців і техніку для проведення важких будівельних робіт. Робитимуть усе щонайшвидше, але про терміни говорити не буду, бо ми не замовник.

Чого питаю, бо через це були змінені маршрути руху трамваїв.

Так, змінені трамвайні маршрути №1 і №2 на цій ділянці у напрямку руху з центру, в напрямку ж до центру все залишилося без змін. Коли трамваї знову їздитимуть за звичним маршрутом, не скажу, бо це не моя компетенція.

Чи є вже візуалізація того, як виглядатиме це місце після реконструкції?

Зображення того, як виглядатиме цей простір, вже виставили у фейсбуці.

Вже ухвалене рішення, що деревину зі зрізаних аварійних насаджень заготовлятимуть. Чи є дані, скільки її зібрали в Галицькому районі?

Майже 150 кубометрів деревини у наших ЛКП. Але зрізання і санітарна обрізка дерев ще триватимуть упродовж осені.

Чи не було випадків зрізання здорових дерев?

Наразі такого не було, але ми стежимо за ситуацією та інформуємо людей, що цього робити не можна. Бо коли температура повітря знизиться, може бути всяке.

Триває підготовка до зими, місто закуповує «буржуйки», готується до можливих відключень тепла і світла. Цього року вона ускладнена війною, були і можуть бути обстріли ТЕЦ. Як готується до цього періоду Галицький район, адже в його житловому фонді дуже багато старих будинків?

Якщо мовиться про звичний сценарій перебігу подій, тобто без надзвичайних ситуацій, то до зимового сезону ми готові на сто відсотків. У нашому районі дуже мало будинків, під’єднаних до системи централізованого теплопостачання, які опалюють котельні. Таких лише 60 – вся решта на індивідуальному опаленні, тут теж усе добре: вони готові, акти підписані.

Читайте також: «Як працюватиме нова система сповіщення та чим небезпечні «буржуйки»

Лишаються тільки надзвичайні ситуації, які матимуть кілька «сценаріїв»: коли буде  відсутнє електропостачання, газопостачання чи те і те водночас. До таких загроз ми і готуємося. А що стосується «буржуйок», то їх закуповують наші управляючі комунальні компанії, відгукуються й окремі ОСББ. Але встановлювати їх, особливо в старому житловому фонді, треба дуже обережно, з огляду на пожежну безпеку, бо там дерев’яні перекриття, старі конструкції. Але якщо є такі будинки, де «буржуйки» можна встановити, то обов’язково залучаємо до цього фахівців із ДСНС, консультуємося з ними.

Чи можна палити дровами в будинках, де є старі печі?

Так, розглядаємо і такий варіант порятунку у випадку надзвичайних ситуацій. Багато де старі печі збереглися, функціонують, просто працюють на газових пальниках. І якщо демонтувати газову апаратуру, то в них можна палити дровами або вугіллям.

То чи плануєте ви додаткове обстеження димарів і вентиляційних систем?

Ці обстеження проводять упродовж цілого року.

Розумію, але часом це роблять, будьмо відверті, лише на папері.

Тут складність у тому, що сажотруси часто не мають доступу до помешкання, тому провести якісний огляд димових каналів важко. Мають бути весняний і осінній огляди, але димових каналів так багато, що весняний часто перетворюється на літній, а потім і на осінній. Однак це в нас на постійному контролі.

Мовилося і про те, що місто готувало інформаційні таблички для мешканців будинків із поясненнями, як треба поводитися в різних ситуаціях. Чи вже є такі в Галицькому районі?

Так, їх уже виготовили, але ще не розмістили. Будемо робити це із залученням ЛКП. Є й листівки, які розповсюджуватимемо серед мешканців квартир, а також плакати, які розміщуватимемо на дошках оголошень і таким чином доноситимемо інформацію до містян.

Чи є якісь особливі рекомендації для кожного району?

Ні, це загальні рекомендації, які стосуються більшості житлових будинків.

А як щодо комерційних нежитлових приміщень: офісів, магазинів, кав’ярень? Вони потребують особливої підготовки, є якісь вимоги?

Ні, кожен сам готує своє приміщення до зими, як і житло. Звісно, виникають певні питання, що стосуються наших управляючих компаній, адже в багатьох будинках є магазини або нежитлові приміщення, їх вирішують у робочому порядку.

Що можете сказати про ситуацію на вулиці Стара, позаду ринку «Добробут»? Із допису заступника міського голови з містобудування Любомира Зубача я дізнався, що вулицю цю самовільно перегородили, довелося виїжджати на місце, аби відкрити її. То що все-таки сталося?

Колись на місці, де зараз розташований ринок «Добробут», мав бути збудований великий готель, але цього не сталося. Вулиця Стара перегороджена брамами ринку, які «Добробут» не використовує. Вулиця є загальноміською, тож до неї повинні мати доступ усі мешканці, тому зняття цих брам вважаю правильним рішенням. Її розблокують, але поки що залишать пішохідною, бо пускати нею автомобілі ризиковано. Це не вплине на роботу ринку – його територія закінчується трохи вище.

Ви говорите про це так спокійно, а події розвивалися зовсім не спокійно.

Бо немає розуміння від власників ринку. Вважаю, що вони ввели в оману підприємців, які там працюють, начебто готується захоплення «Добробуту». Але ми просто хочемо відкрити доступ до вулиці, на якій немає яток, павільйонів, ніхто нічим не торгує. Можливо, коли готувалися до будівництва готелю, то перекрили її з міркувань безпеки, але тепер я не бачу в тому потреби.

Надзвичайні ситуації виникають не лише довкола будинків, але й безпосередньо в них. Нещодавно, для прикладу, обвалилася будівля на проспекті Свободи. Чи можна було запобігти цьому, попередньо обстеживши будинок? Бо власники квартир у сусідніх домах кажуть, що є документи, які свідчать про аварійність цього об’єкта.

Дуже багато будівель житлового фонду в Галицькому районі потребують ремонтів – більших чи менших. Цей будинок не був визнаний аварійним, ба більше, таких питань узагалі не виникало. Але нагадаю, що управляючі компанії та ОСББ мають зобов’язання постійно обстежувати будинки, які перебувають у них на обслуговуванні, спостерігати за їхнім станом, появою тріщин і реагувати на це. Щодо будинку на проспекті Свободи, 23, то там поряд із флігелем проводили певні будівельні роботи. На нашу думку, саме вони й спричинили руйнування, за фактом якого порушена кримінальна справа. Правоохоронці тепер проводять експертизи для встановлення причини обвалу.

Читайте також: У Львові назвали ймовірну причину обвалу в будинку на вулиці Ставропігійській

А що ж тоді з будинком на вулиці Ставропігійська, 5, де взимку обвалилося кілька сходових маршів? Він вказаний на мапі укриттів, але чи безпечно використовувати його підвал як укриття?

Там замокли балки, які були консольно закріплені в стіні. В цьому випадку ніхто не міг візуально обстежити й діагностувати, що балка прогнила. Але будинок не є аварійним. Після обвалу в ньому провели аварійно-відновлювальні роботи, і сходові марші відновили. Самі ж цегляні конструкції не постраждали, тому підстав вважати, що там щось може статися, наразі немає.

Районні комісії проводили обстеження укриттів. Чи були виявлені приміщення, які потребували додаткових ремонтних або інших робіт?

Звичайно, були. Укриття в житлових будинках є найпростішими. Коли їх будували, такої функції не закладали. На час обстеження багато підвалів, проходів були захаращені старими речами мешканців – предметами домашнього вжитку. Найбільше часу знадобилося на те, аби довести все це до ладу. Тут треба подякувати мешканцям, які активно включилися в роботу, бо розуміли, що самі ж потім використовуватимуть ці підвали як укриття.

Читайте також: Чи потрібні «буржуйки» і нащо Садовий фотографується з дровами. Заступниця мера про підготовку Львова до зими

Є загальні рекомендації щодо приміщень, які використовують як укриття. У них не має бути вікон або ж вони мають бути закриті дерев’яними щитами чи мішками з піском. Є будинки, де взагалі нема підвалів, тому мешканці під час повітряної тривоги йдуть в укриття сусідніх будинків або користуються правилом «двох стін».

А як щодо інших укриттів? Для прикладу, того, що розташоване під майданчиком для вигулу собак у парку Франка?

Це укриття виявив і обстежив балансоутримувач парку – комунальне підприємство «Зелений Львів». З’яcувалося, що воно не перебуває в нього на балансі, тому саме зараз вирішують питання взяття його на баланс.

Якщо тривога застала вас у місті, раджу ховатися в трьох підземних переходах, що на вулицях Татарська – Богдана Хмельницького, Галицька і на Митній площі, а також на паркінгах готелю RIUS і торгового-розважального центру Forum Lviv.

Тривають протиаварійні роботи в переході на вулиці Листопадового Чину, відтак його теж можна буде використовувати як укриття.

У Сихівському районі оголосили про будівництво двох підземних паркінгів, які матимуть подвійне призначення і можуть використовуватись як укриття. Чи планується таке будівництво в Галицькому районі?

У Галицькому районі дуже щільна забудова, тут старий історичний центр, мало вільних ділянок для будівництва, особливо якщо треба заглиблюватися під землю. Та й про нове будівництво, якісь інвестиційні речі зараз не може бути мови, принаймні доти, допоки не покращиться ситуація в країні.

Чи можете розповісти щось про пониження надбудови на Гнатюка? Колишній головний архітектор міста свого часу анонсував це.

Перемовини з інвесторами й архітектором щодо цього об’єкта ще тривають. Тому поки що я не маю інформації про прийняття остаточного рішення.

Чи робитимуть по-новому розв’язку біля пам’ятника Міцкевичу?

Це питання ще розглядають, адже поряд триває будівництво. Там є майданчик із контейнерами для сміття, які планують заховати під землю, що, відповідно, вплине на організацію дорожнього руху. Але цим займається міська комісія з безпеки руху.

Як ви працюєте з внутрішньо переміщеними особами? Останніми тижнями зауважив збільшення кількості людей біля Галицької райадміністрації та відділу соціального забезпечення. З чим це пов’язане? Після ударів по інфраструктурі на сході країни, як гадаєте, варто очікувати нової хвилі ВПО, які приїдуть сюди, щоби перезимувати?

Основний пік був у березні. Тоді до Львова масово прибували евакуаційні потяги, було велике навантаження на наших працівників, на реєстрацію, на відділ соціального захисту. В той час у нашій Галицькій райадміністрації зареєструвалося 10 тисяч осіб. Ми розселяли їх по школах, театрах. Нині спостерігаємо спад: за липень – серпень зареєструвалося 500 осіб.

Восени, коли похолоднішає, очікуємо другої хвилі. З територій, де не буде можливості нормально перезимувати, люди приїдуть до нас. Тож уже зараз напрацьовуємо загальні резервні варіанти, де їх прийматимемо. Маємо три школи, які за потреби прийматимуть і розміщуватимуть ВПО, як це було в березні – липні.

До того ж бачимо значно меншу заповненість готелів, житла загалом. У піковий період все було заповнене вщерть, а зараз є багато вільних номерів, оголошень про здачу в оренду квартир та кімнат. Люди повернулися до своїх домівок або ж виїхали за кордон.

Можливо, хочете ще щось порадити мешканцям району?

Хотів би порадити не легковажити загрозами, які постали перед нами, і готуватися до зимового періоду: запастися ліхтариками, свічками, сухим паливом, сухим спиртом, побутовими і туристичними газовими балонами, які в критичний момент зможуть хоч трохи полегшити ситуацію. Також раджу активніше готувати свої помешкання до зими, утеплювати стіни, купувати вже згадані «буржуйки». Якщо виникне критична ситуація, багато львів’ян поїдуть з міста, особливо ті, що мають ще одне помешкання. А ті, що зимуватимуть тут, мають поставитися до ймовірних загроз дуже серйозно.

 

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Марічка Ільїна

Фото: Іван Станіславський

Колаж: Дмитро Тарадайка

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

______________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми - про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста– дивіться на нашому YouTube-каналі.

Тема тижня

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!