Без глютену
Останнім часом упаковки борошняних і злакових (та й не тільки) продуктів все частіше позначають словами «Без глютену», і особливо пильні покупці, які ведуть здоровий спосіб життя, воліють купувати саме таку їжу. Мовляв, краще підстрахуватися і не їсти якийсь там «глютен»: а раптом він шкідливий? При цьому вони навіть не здогадуються, що попадаються на гачок маркетологів, які вирішили заздалегідь, як вони налякають страшним словом особливо свідому частину покупців. Глютен або клейковина — основний білок злакових. Він дійсно може бути небезпечний, але тільки для тих людей, які хворі спадковим аутоімунним захворюванням целіакією (глютенова ентеропатія). Раніше целіакія вважалася рідкісним захворюванням (один випадок на 1000 чоловік), але зараз її виявляють частіше, як правило, в латентній формі. Але останнім часом продукти користуються популярністю не тільки серед тих, хто страждає на захворювання. Всі недовірливі теж воліють купувати те, що відзначено позначкою закресленого колоса.
Без холестерину
Напис на пляшці з рослинною олією про те, що продукт не містить холестерину (а він там і не повинен міститися ні в якому разі) — відмінний маркетинговий хід. Він працює на тих, хто не в курсі, що в рослинній олії не буває холестерину. Він дуже схожий на жарт студентів з Каліфорнійського університету, які розповсюдили в кампусі листівки-попередження про те, що воду не можна ні в якому разі пити, оскільки в ній міститься небезпечна речовина без смаку, кольору і запаху — дігідроген монооксиду (монооксид дігідрогена — наукова назва звичайної води). Дивно, що ніхто з маркетологів не скористався цим терміном і не запропонував помістити на продукт напис про те, що він «Не містить дігідроген монооксид». Слово могло б зійти за небезпечне.
Без консервантів
Помітивши моду на здорове харчування та правильний спосіб життя, виробники спокусилися на найсвятіше для прихильників ЗСЖ — консерванти. І позбавили візуально частину продуктів від їх змісту. Наприклад, не так давно відзначився виробник напою Coca-Cola. Він випустив пляшку з новою етикеткою і написом «Без консервантів. Натуральний барвник карамель». Добре, консервантів немає, але чи став напій від цього менш шкідливим? Зайва вага через вміст великої кількості цукру або хворі нирки — це тільки частина проблем, які можуть виникнути у любителя солодкого напою. Але пити його, мабуть, все одно можна і боятися нічого — адже консервантів-то немає!
Сіль і вода без ГМО
За останні десять років генетично модифіковані інгредієнти стали ще однією страшилкою (до них дійсно можна ставитися по-різному, це особиста справа кожного). Проте маркетологи, не обговорюючи, корисні або шкідливі насправді продукти з ГМО, полюбили шльопати напис «Без ГМО» на будь-який продукт, незалежно від того, чи є в вони в ньому чи ні (навряд чи недовірливому покупцеві вдасться швидко перевірити їх наявність навіть при великому бажанні). Право у них таке є, але важливо знати, що в Москві, наприклад, подібна маркування є справою добровільною. Штампувати фразу можна на будь-який продукт. На покупця, звичайно, така уловка діє, якщо оповіщення про вміст шкідливих інгредієнтів не доведено до маразму. Як у випадку, коли фраза з‘являється на тих продуктах, в яких навіть при великому бажанні ГМО з’явиться не можуть — наприклад, на пачках з сіллю.
Великий піст
Великий піст — хороший привід привернути увагу до продукту. В цей час реклама та упаковка змінюється, на ній з‘являється інформація про те, що продукт є пісним. У підсумку покупцеві може бути запропоновано два однакових продукти, просто один з наклейкою «Пісне меню», а інший без. Насправді великої різниці може і не бути: як були овочі пісним блюдом, так їм і залишилися. Втім покупець, що не надто глибоко розбирається в складі продукту, але дотримується посту, цілком собі може попастися на маркетинговий хід і, обираючи між простим батоном і батоном з наклейкою «Пісний продукт», вибере другий.
Суперкорисні бактерії
Бактерії в йогуртах і кисломолочних продуктах, про які розповідають у рекламі на екранах ТБ, — воістину унікальний винахід маркетологів. Насправді багато з них є звичайними бактеріями, що живуть в мікрофлорі людини. До таких, наприклад, відносяться бактерії ActiRegularis. Їх справжня назва — Bifidobacterium animalis. Заповзятливі товариші запатентували красиву назву одного із штамів цієї бактерії. Все б нічого, але ефективність того, що Bifidobacterium animalis виживає в кислому середовищі шлунка і не відторгається, доведена лише дослідженнями компанії Danone та інших компаній, які виробляють продукти з цією бактерією. У квітні 2010 року Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) у Франції почало перевірку властивостей йогуртів, після чого Danone фактично визнала, що йогурти не містять ніяких особливо корисних інгредієнтів і заявила про зміну своєї рекламної кампанії в країні.
Чарівні шампуні
Маркетологи люблять придумувати не тільки корисні бактерії в йогуртах, а й винаходити нові суперкорисне речовини в косметичних засобах, шампунях і кремах. Наприклад, випускають нову серію косметичних засобів з екстрактом кашеміру, який насправді є ланоліном. Його дійсно використовують як компонент для кондиціонерів для волосся, оскільки він очищає волосся, — але речовина не впливає на ріст і силу волосся так, як обіцяють з блакитних екранів.
Радикальний спосіб
Ще один маркетинговий трюк, за допомогою якого можна переконати покупця в тому, що рекламований або товар, що продається — найкращий і вартий придбання, — розповісти про те, що попередній продукт тієї ж марки був набагато гіршим, і використовувати його вже не треба. «Нова формула», «Новий поліпшений склад», «У п’ять разів ефективніше», «Покращені молекули», «Ще більше смаку» — і часто зірочка з вказівкою на те, що рекламований товар поліпшений порівняно з попереднім на енну кількість відсотків. Напевно, трапляється, що серед виробників трапляються чесні, і склад продукту дійсно покращується. Але на жаль, у споживача, що попався на таку вудку немає жодних можливостей перевірити, чи були наміри добрими.
Global Russians
Хитрий спосіб зіграти на почуттях споживача — змусити всіх навколо повірити в те, що твій бренд не такий, як інші. Наприклад, замаскуватися під іноземний бренд, насправді виготовляючи свої продукти десь у Підмосков'ї. Ralf Ringer, Sela, OGGI, InCity, Zarina, Be free, Savage, People Wear, O'stin, Carlo Pazolini, Chester, Carnaby, TJ Collection, Paolo Conte — це тільки маленька частина брендів, що зображують із себе «іноземців».
НДІ реклами
У квітні 2010 року Федеральна антимонопольна служба оштрафувала ТОВ «Юнілівер Рус» за рекламні плакати в метро. Реклама повідомляла, що чистячий засіб «Доместос» є засобом профілактики грипу H1N1 у дітей раннього віку. Цікаво, що таку рекламну кампанію схвалив НДІ гігієни та охорони здоров'я дітей та підлітків РАМН. Як це могло статися? Виявляється, випадки, коли різні держустанови дають підтвердження на рекламу, — не рідкість. «Асоціація стоматологів рекомендує», «НДІ харчування РАМН запевняє» — всі бачили подібні фрази. Лабораторіям вигідно співпрацювати з бізнесом, оскільки для багатьох структур подібні схвалення — єдиний спосіб виживання.
Джерело: "ВКурсе"
