Фото: Христина Гоголь
На території садиби Крушельницького лісництва Національного парку Сколівські бескиди вирощують трави для карпатських чаїв, які компонують разом із лісовими ягодами.
Читайте також: У Сколе відкриють для туристів інформаційно-екологічний центр з автостоянкою та медпунктом
Як розповів під час екскурсії Тvoemisto.tv директор Національного парку «Сколівські бескиди» Василь Приндак, трави тут почали вирощувати 5 років тому і тепер нарощують локальне виробництво.
Тут вирощують лаванду, мелісу, м’яту (золотий ювілей, м’яту гібридну), ехінацею, гісоп, календулу, шавлію. Частину рослин збирають на плантації, а частину, як-от малину, чорницю, іван-чай, збирають у лісі.
Продукт створюють у межах проєкту «Збереження карпатських пралісів», а реалізовують трав’яні чаї через туристичні садиби, магазини, розповідає Василь Приндак.
Читайте також: Як виглядає Палац Гредлів, в якому відкриють туристичний центр Карпат
Загалом тут компонують 14 видів чаїв. Лікувальних серед них немає, всі вони призначені для щоденного чаювання. На території є порізочна машина та спеціальні потужні сушки для ягід.
Читайте також: «Зберегти Зарінок». Як ініціативні мешканці перетворили занедбану карпатську галявину у новий простір
«Ми компонуємо чаї так, щоб один компонент давав запах, інший – забарвлення, а третій був наповнювачем. До прикладу, ехінацея дуже добра на імунітет, гісоп є тонізуючим, підвищує тиск, м’яса і меліса заспокоюють», – розповідає директор парку.
На плантації вирощують 7 рослин, а загалом разом зі збірними використовують 26 інгредієнтів.
«Я давно займався чаями і тепер наша традиція пішла на інші парки. Подібні робить «Зачарований край» на Закарпатті і «Синевир». Інші парки також вирощують трави під брендом «Дари карпатських пралісів», – підсумував він.
До речі, на території Крушельницького лісництва розташований герб-тризуб із декоративного куща -кипарисовика горіхоплідного, який потрапив до Книги рекордів України.
Зазначимо, що «Сколівські бескиди» – це 144 км шляхів активного туризму та екологічних стежок. Цього року на розвиток національного парку виділили понад мільйон гривень. Спеціалісти з управління туризму ЛОДА і працівники природного парку вже почали наносити на карти GPS-координати всіх екостежок. Шляхи внесуть у мобільний додаток, щоб кожен міг безкоштовно їх завантажити і безпечно рухатися.
Христина Гоголь
