ФОТО: ТВОЄ МІСТО
У Львові відбувся інвестиційний конкурс на облаштування книгарні та коворкінгу на вулиці Гнатюка, 20-22, де раніше були залізничні каси. Участь у ньому взяли три видавництва – київське «Дух і Літера», а також два львівські – «Видавництво Старого Лева» і «Човен».
Переможцем конкурсу стало видавництво «Човен», співвласником якого є радник міського голови Андрія Садового Остап Процик, а також Ігор Балинський, що раніше був керівником Школи журналістики УКУ та редактором інтернет-видань «Zik» та «Zaxid.net». Також додамо, що за даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Видавництво львівського медіафоруму» (ТМ «Човен») зареєстроване у 2017 році у Львові. Основний вид діяльності − видання книг. Директором є Марія Струк.
До слова, у 2006-2010 Остап Процик керував управлінням інформаційної політики та зовнішніх відносин ЛМР.
У коментарі Tvoemisto.tv перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко пояснив, що інші два заявники відкликали свої заявки у конкурсі, лише видавництво «Човен» підтвердило свою участь. У видавництві «Човен» Tvoemisto.tv зазначили, що деталі конкурсу та сам процес облаштування книгарні повідомлять після підписання договору, ймовірно, в кінці листопада.
Водночас Tvoemisto.tv звернулося із інформаційним запитом до «Видавництва Старого Лева» та «Дух і літера» щодо їхньої відмови від участі у конкурсі та чекає відповіді.
Читайте також: Що буде з приміщенням на вулиці Гнатюка у Львові, де колись були залізничні каси
Зауважимо також, що визначенням переможця на облаштування книгарні займалася конкурсна комісія. У ній були представники університетів – ЛНУ ім. І. Франка, УКУ, «Львівської Політехніки», а також керівниця Інституту книги Олександра Коваль та ПЕН-Конгресу. За результатами цього конкурсу переможцем стало видання «Човен».
Наступним кроком після цього рішешення стане підписання договору. Загалом, за словами Андрія Москаленка, на облаштування книгарні мають інвестувати щонайменше 5 мільйонів гривень. Переможець займатиметься створенням книгарні з читацьким залом та мистецькими елементами.
Головними завданнями цього простору будуть:
- Продаж книг, періодики різних видів і жанрів у форматі книгарні (не менше 50% книг асортименту книгарні повинні бути філософської, культурологічної, історичної, політологічної, літературознавчої, релігійної та гуманітарної тематики, природничих та точних наук, архітектури та урбаністики).
- Організація та проведення тематичних зустрічей, конференцій, презентацій, пресконференцій, читань з метою популяризації україномовного продукту.
- Організація та проведення навчань, семінарів, майстер-класів, зокрема курсів письменницької майстерності, літературних резиденцій тощо.
- Функціонування окремого залу для читань.
- Функціонування простору у форматі коворкінгу.
- Науково-дослідна та науково-виробнича діяльність.
Нагадаємо, йдеться про нежитлові приміщення першого поверху на вул. Академіка В. Гнатюка, 20-22, де раніше були розміщені каси «Укрзалізниці». Загальна площа об'єкта – 382,2 кв. м. У квітні 2021 року «Укрзалізниця» звільнила орендоване приміщення першого поверху у будинку. Там ще з радянських часів працювали залізничні каси. Право власності на них Львівська міська рада зареєструвала у 2019 році.
У липні 2021 року у коментарі Tvoemisto.tv Андрій Москаленко казав, що у приміщенні пам'ятки архітектури планують облаштувати мистецький простір. У листопаді 2021 року стало відомо, що йдеться про книгарню з читацьким залом, коворкінгом та конференц-залом. В описі інвестиційного проєкту повідомлялось, що простір планують також використовувати і для представників креативних індустрій, для тематичних зустрічей, конференцій, презентацій, пресконференцій і читань з метою популяризації україномовного продукту. В кінці 2021 року був оголошений інвестиційний конкурс на облаштування книгарні, проте через повномасштабне вторгення росії у лютому 2022 року його призупинили. Вже влітку 2023 року конкурс таки відновили.
Для довідки
Будинок Ґрюнера на вулиці Гнатюка №20-22 збудували у 1911 році. Львів’яни Якуб і Клара Ґрюнери отримавши дозвіл на будівництво нової кам’яниці, замовили проект у будівельному бюро Міхала Уляма. Фердинанд Касслер є автором проекту кам’яниці Ґрюнерів.
У листопаді 1911 року Ґрюнери отримали дозвіл на заселення чотириповерхового будинку. Будинок складався з житлових, торгівельних та інших громадських приміщень. У цоколі були розміщені: 11 складських приміщень, 12 пивниць, 2 коридори; на партері – 3 крамниці, 1 склад, 2 брами-проїзди, кінематографічний заклад, що складався з двох залів, вкритого подвір'я, фронтових крамниць, сторожки з покоєм та з передпокоєм. На 1-му поверсі спереду був 1 зал, 11 санвузлів та 2 коридори; на 2-му-4-му поверхах – по 20 покоїв, по 4 передпокої, по 4 кухні, по 4 лазнички і по 4 комірки. З тилу кам'яниці був запроектований невеликий сад з геометрично розпланованими клумбами. У 1929 році в будинку був влаштований електричний ліфт.
Антоніна Костик
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
