Після початку російського вторгнення 24 лютого ситуація зі суттєвим напливом переселенців для Львова не стала неочікуваною, оскільки місто готувалося до ймовірного переїзду вимушено переміщених осіб з інших регіонів України ще з кінця минулого року. Про це повідомив керівник управління соціального захисту Львівської міської ради, керівник центру координації внутрішньо переміщених осіб Ігор Кобрин під час дискусії Tvoemisto.tv на тему «Як Львів трансформується у час війни».

Читайте також: Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни

«Ситуація з внутрішньо переміщеними особами не застала місто зненацька. Приблизно в грудні міський голова дав доручення превентивно готуватися до таких подій. Коли 24 лютого почався наступ, то вже з 9-ї години ранку ми були готові, працювали всі структури. Навантаження в перші дні і години було дуже велике, навіть надзвичайно, й так тривало близько тижня. Бували випадки, що вже під кінець першого тижня телефонували серед ночі зі словами, що у нас немає куди поселяти, й тоді, на наступний день, за кілка годин ми розгортали нові ліжкомісця», – каже Ігор Кобрин.

Наразі ситуація певною мірою стабілізувалася, помітно навіть деякий спад приїжджих переселенців до Львова. Зі слів чиновника, приблизно однакова кількість осіб, які приїжджають на поселення й тих, хто через один-два дні їдуть за кордон. Водночас у місті залишаються приблизно 20-30% переселенців. Більшість тих, хто прибуває до Львова, хочуть лише переночувати або ж відразу їдуть далі. Загалом ситуація дещо стабілізувалася, проте в цифрах вона приблизно не змінилася.

Крім того, є чимало складних випадків, коли в сім’ї, яка переїхала, є особи з інвалідністю, або ж люди чекають на своїх близьких, які ще не змогли виїхати з певних територій. Загалом, підкреслює Ігор Кобрин, для міста збільшення кількості мешканців теж збільшує навантаження.

Читайте також: У Львові та області переселенців поселятимуть у студентські гуртожитки

«У нас вже були випадки роботи з сім’ями переселенців ще з 2014 року. Ситуація складна, тому що дуже багато людей приїхало в наше місто. Якщо лише брати до уваги тих, хто циркулює в місті, то це є навантаження фактично на всі сфери – медицини, освіти, транспорту. За аналогією 2014-го року візьмемо до прикладу Маріуполь, де тоді налічувалося близько 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, а у Львові було 7-8 тисяч. Маріуполь тоді справився, і ми тепер також справимося», – зауважує керівник координаційного центру для переселенців.

Упродовж останніх кількох років у Львові працював центр для вимушено переміщених осіб, який налічував 90 ліжкомісць. Він був тимчасовою локацією для людей, аби ті знайшли роботу, прилаштували дітей тощо. Натомість у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій областях створювали місця більш компактного проживання – будували будиночки, навіть цілі поселення.

Зі слів Ігоря Кобрина, Львову потрібно розпочати таку практику, оскільки значна частка людей, які переїхали сюди, не зможуть швидко повернутися у свої міста та села. Також варто врахувати те, що у разі ескалації у Волинській та Рівненській областях люди, які переїхали туди, будуть прямувати далі у напрямку Львівщини.

Читайте також: У Львові хочуть збудувати модульні будинки для переселенців

«Думаю, що у напрямку будівництва будиночків чи поселень нам потрібно працювати, бо є певна частина людей, які не виїдуть за кордон з тих чи інших причин, і вони не повернуться принаймні за досить довгий період в місце, де проживали. Все залежить тільки від того, скільки таких людей буде. Але ці місця для поселення потрібно робити. Так, місто вже виділило ділянки, де будуть такі поселення розміщені. Наразі тривають переговори з організаціями, в тому числі ООН, які будуть забезпечувати такі поселення», – каже Ігор Кобрин.

Нагадаємо, від початку російського вторгнення з регіонів, де тривають бойові дії до Львова переїхало понад 200 тисяч переселенців. Місто виділило земельні ділянки для будівництва модульних будиночків для поселення внутрішньо переміщених осіб. Львів сподівається на підтримку міжнародних організацій у роботі з внутрішньо переміщеними людьми, йдеться про будівництво модульного житла, а також фінансування інших базових потреб. Садовий також говорить, що орієнтовно мільйон доларів на день вартує проживання людей, які приїхали. Йдеться про продукти харчування і предмети гігієни. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев у коментарі Тvoemisto.tv повідомив, що Львів напрацьовує декілька варіантів, де можуть розмістити модульне містечко для переселенців, утім, конкретних районів поки що не назвав.

У Львові тимчасово переміщені особи можуть знайти роботу, звергнувшись у найближче територіальне відділення центру зайнятості населення. Навіть, якщо в громадян немає повного пакету документів чи вони частково втрачені, у центрі зайнятості братимуть на облік.

Повну дискусію про те, як трансформувався Львів під час війни, дивіться тут.

Юлія Осим