Місце зустрічі для дуже сміливих. Про що говорили на Весняному діловому форумі

1981 0
На Весняному діловому форумі у Львові, що відбувся 19-20 квітня, учасники та спікери сперечалися про ризики та можливості, що стоятимуть перед українським, зокрема, й львівським бізнесом у найближчі роки. Національний Банк обіцяв валютну лібералізацію, а Укрзалізниця — чесний розподіл вантажних вагонів на аукціонах. Банкіри нарікали на слабкий приплив інвестицій та досі високу інфляцію.

П’ять ризиків для бізнесу

Під час панелі «Експертні погляди на економіку України в середньостроковій перспективі» голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек відверто заявив, що НБУ цього року знову помиляється у своєму прогнозі інфляції. На його думку, інфляція знову буде вищою за прогноз НБУ, але трохи нижчою 11%. Банкір, а у минулому відомий політик, завоював увагу аудиторії своєю заявою: «Українці діляться на сміливих та дуже сміливих. Сміливі — це ті, що виїхали до Польщі і Чехії та працюють там, відкривають бізнес. Дуже сміливі — це ті, що залишилися тут, ведуть бізнес і борються, зокрема, і на Сході».

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, відзначив, що країна входить у період турбулентності. У своїй доповіді експерт зосередився на п’яти політичних та економічних ризиках для українського бізнесу. Ризиком №1 є вибори у 2019 році та недовіра до політиків. Станом на зараз невідомо, хто саме керуватиме країною і яку політику проводитиме нова влада. До всіх провідних політиків, а також провладних та опозиційних партій баланс довіри/недовіри є від’ємним.

Ризиком №2 є виплати за зовнішнім боргом та боргом перед МВФ, пік яких припадає на 2018-2021 рр. Йдеться, зокрема, і про борги, які були реструктуризовані у 2015 р. У 2018-2019 рр. Україна повинна сплатити 10,6 млрд. доларів, із них 8 млрд. доларів — із бюджету. У 2020-2021 рр. — ще 13 млрд. доларів. Резервів НБУ не вистачить, щоб покрити усі виплати.

«Це перспектива глибокої фінансової кризи, — наголосив Вишлінський. — До середини цього літа нам треба отримати черговий транш від МВФ. Треба отримати макрофінансову допомогу від ЄС, чергові кредитні гарантії від США, кредити від Світового Банку». Умовами отримання чергового траншу від МВФ, як відомо, є підвищення ціни на газ та створення Вищого антикорупційного суду. Як вважає експерт, наслідки дефолту можуть стати шоком для країни, але «не факт, що політична верхівка боїться цього більше, ніж ризику покарання за корупцію».

Ризиком №3 є популістські та лобістські рішення влади. За словами Вишлінського, перед виборами сила малих угрупувань, як-от Радикальної партії Олега Ляшка, через що їм вдається проштовхувати через уряд та парламент свої протекціоністські ідеї та рішення.

Ризиком №4 є слабке одужання економіки. Теперішнє зростання — 3-3,5% ВВП у 2018-2019 рр. є недостатнім і слабким. Очевидною причиною є нестача інвестицій для збільшення конкурентоспроможності експорту. Частка інвестицій у ВВП у 2017 році становила лише 16%. Своєю чергою, причиною нестачі інвестицій є слабкий приплив іноземного капіталу.

Ризиком №5 є масштабна трудова міграція з України, зокрема, до Польщі. Поки що більша частина цієї міграції має короткостроковий та маятниковий характер, проте польська влада може перетворити її на довгострокову, якщо її політика стане прагматичнішою. Особливо серйозною є ситуація у західноукраїнських областях. «Ситуація є ризикованою не лише для бізнесу, але й політиків, — вважає Вишлінський. — Владі потрібна підтримка бізнесу та голоси працівників бізнесу». Бізнес міг би подолати цю проблему через зростання інвестицій та зростання продуктивності праці. В іншому ж разі українські виробники втрачатимуть конкурентоспроможність через підвищення витрат на оплату праці.

Під час дискусії на цій же панелі Роман Шпек доволі критично оцінив підходи уряду до управління державною власністю і державними підприємствами, а також підтримав МВФ, що виступає проти запровадження податку на виведений капітал в Україні: «МВФ не передбачав у своїх прогнозах дір у бюджеті через податок на виведений капітал. Крім того, уряду варто нарешті почати виконувати доходи від приватизації, передбачені у бюджеті, адже їх ніколи не збирають».

Учасники панелі погодилися, що через прийняття закону «Про валюту» і, особливо, закону «Про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування», з України виводитимуть значно менше капіталу — адже тоді ДФС автоматично обмінюватиметься інформацією з фіскальними органами інших країн. За словами Романа Шпека, саме через цей обмін в політиків виникла ідея запровадження так званої «нульової декларації», тобто податкової амністії для тих українців, що вивели свої капітали за кордон.

 

Валютна лібералізація і фінансовий сектор

Під час панелі «Стан фінансового сектору України» Емал Бахтарі, керівник проектів та програм департаменту відкритих ринків НБУ, розповів про давно очікувану реформу валютного регулювання в Україні. Кінцевою метою проекту закону «Про валюту», за його словами, є привести Україну до вільного руху капіталу. Українці (як фізичні, так і юридичні особи) зможуть інвестувати свої гроші за кордон без отримання індивідуальних ліцензій. Законом також скасує граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (зараз — 180 днів), звільнить банки та їхніх клієнтів від адміністративного тиску, скасує валютний контроль з дрібних операцій (менших за 150 тис. грн). Реєстрація кредитів від нерезидентів буде непотрібною.

 

За словами Бахтарі, якщо закон «Про валюту» приймуть у травні, то він набуде чинності наприкінці року. До набрання чинності закону триватиме розробка нормативно-правових актів.

Мірослав Лукач, перший віце-президент, керівник корпоративно-інвестиційного блоку «Альфа Банк Україна» під час своєї доповіді «Стан фінансового сектора України» розповідав і про позитивні, і негативні тенденції. За його словами, в Україні зростають реальні доходи домогосподарств — на 6% минулого року, і, можливо, на 6% цього року. Інфляція уповільнюється. Валютний ринок є стабільним, адже зараз ростуть ціни на український експорт. Водночас, реструктуризація банківського сектора завершена, але держава контролює більше половини банківської системи. На ринку є позитивні очікування щодо лібералізації валютних обмежень. Втім, серйозною проблемою є слабкий приплив іноземних інвестицій — 2,3 млрд доларів у 2017 р. і низькі теми появи нових підприємств — ймовірно, через низький захист прав власності.

Через високу інфляцію та жорстку монетарну політику зниження ринкових відсоткових ставок (за кредитами) відкладається. Банки конкурують за обмежену кількість клієнтів у сегменті великого бізнесу і відчувають дефіцит клієнтів у сегменті середнього бізнесу.

 

Вагони на аукціонах, вокзали — у концесію

Під час панелі «Інфраструктурні проекти — необхідна передумова для розвитку бізнесу в Україні» Андрій Рязанцев, фінансовий директор ПАТ «Українська залізниця», розповів про свій досвід роботи у державній компанії з грудня 2016 р. За його словами, в УЗ він знайшов чимало непрофільного майна та активів, від продажу яких можна отримати додаткові доходи. Значною проблемою УЗ він назвав стару фінансову модель компанії — 93% виручки УЗ було у гривні, а весь кредитний портфель — в іноземній валюті.

 

У планах УЗ — передача вокзальних комплексів у концесію, пропозиції приватному сектору щодо інвестицій у локомотиви та передачі їх у лізинг державній компанії, розподіл вантажних вагонів на відкритих аукціонах, причому перші аукціони можуть відбутися вже у травні. Раніше розподіл вагонів мав, як каже Андрій Рязанцев, корупційний характер: «Дехто брав вагони в нас і здавав їх на ринку іншим клієнтам, заробляючи 4-5 млрд грн щороку. Цю маржу ми вже підтиснули».

За словами Рязанцева, УЗ планує саме у Ковелі (а не у Львівській області) збудувати новий термінал для перевантажування вантажів з широкої колії на нормальну і навпаки. Йдеться про створення у Ковелі нового вантажного хабу, а у перспективі і пасажирського.

Натомість, Ростислав Кисіль, власник групи компаній «Міст», під час цієї ж панелі критично оцінив зусилля УЗ щодо власного реформування, а під час свого виступу зосередився на потребі у розвитку дорожньої інфраструктури державою, адже лише вздовж нормальних доріг розвивається малий та середній бізнес.

 

Конкурентна українська компанія — це компанія-експортер

Окрім проблем, на Форумі говорили і про успіхи та перспективи українського бізнесу, його здатність конкурувати на іноземних ринках. На панелі «Приклади побудови успішних конкурентних українських компаній» свої компанії представляли Ростислав Вовк (власник компанії «Кормотех») та Владислав Бурда (власник RedHead Family Corporation, якій належить мережа «Антошка»).

«Кормотех» виробляє корми для домашніх тварин у Львівській області. Ростислав Вовк каже: «Будь-який середній бізнес, що працює в Україні, не повинен обмежувати себе лише Україною». За його словами, більшість українських виробників товарів для споживачів в Україні змушені конкурувати з іноземними компаніями, і тому вони у будь-якому разі є їхніми конкурентами. Зараз «Кормотех» експортує свої товари у 19 країн світу.

 

Компанія Ростислава Вовка робить ставку на розвиток, має власний відділ інновацій і навіть школу для ветеринарів — Optimeal Expert. Крім того, «Кормотех» — відкрита компанія, що приймає відвідувачів та проводить екскурсії. 80% працівників є власниками тварин. В офіси компанії працівникам можна брати зі собою собак. У «Кормотеху» є власна візія — у 2023 р. компанія має стати абсолютним лідером в Україні і потрапити до ТОП-50 компаній світу — виробників кормів для домашніх тварин. Вже з кінця наступного року, коли відкриється перше виробництво за кордоном, «Кормотех» буде мультинаціональною компанією.

Натомість, Владислав Бурда зосередився під час свого виступу на специфіці управління сімейним бізнесом — RedHead Family Corporation, а також особливостях допуску дітей до роботи у компанії. За словами Бурди, його діти до початку роботи у сімейному бізнесі працювали кілька років в інших компаніях.

 

 

Дмитро Борисов


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!