Наслідки повномасштабного вторгнення, яке росія розпочала 24 лютого 2022 року, досі негативно впливають на діяльність підприємців. Хоч у 2022 році бізнесу вдалося налагодити роботу, і як показали результати дослідження Advanter, станом на серпень 2023 обороти компаній зросли на 8,2% в порівнянні з 2022 роком, проте загальна тенденція залишає бажати кращого. Всього 31,5% бізнесу позитивно оцінюють майбутнє своєї діяльності. Однією з головних причин є невизначеність та непрогнозованість дій держави щодо бізнесу.
Водночас з початком повномасштабного вторгнення була запроваджена низка програм інформативної, консультативної та фінансової підтримки для бізнесу, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Метою таких програм, зокрема, є налагодження діалогу між бізнесом та державою. Майданчиком для таких комунікації часто виступають громадські організації або ж бізнес-асоціації.
Зокрема, ГО «Аналітично-адвокаційний центр «Львівський регуляторний хаб» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» реалізує проєкт «RElocate together: майданчик допомоги для релокованих підприємств», в межах якого допомагає місцевому та релокованому бізнесу подолати виклики, з якими довелося зіштовхнутися в час війни, шляхом проведення навчань та надання юридичних консультацій.
Станом на серпень 2023 року в топ-7 проблем бізнесу входять перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів (30,1% опитаних), а 67,3% підприємців зазначили, що зіштовхнулися з перешкодами з боку державних органів. На запит бізнесу в межах проєкту Львівський регуляторний хаб організовував галузеві зустрічі з представниками державних структур, зокрема, з митницею, податковою, держпродспоживслужбою, держпраці та іншими.
Як результат, підприємці відзначали позитивний вплив можливостей відкритого двостороннього діалогу з владою. Голова правління ГО «Аналітично-адвокаційний центр «Львівський регуляторний хаб» Тарас Хавунка зазначив:
«Можливість поспілкуватися напряму з представником того чи іншого державного органу допомагає швидко вирішити поточні проблем та отримати розуміння специфіки діяльності різних служб. Під час зустрічей на галузевих заходах важливо було забезпечити усі умови для формальної та неформальної комунікації. Із відгуків учасників, думаю, нам вдалося, адже вони не лише отримали відповіді на індивідуальні запити, але й обмінялися контактами та були вражені, що влада відкрита до діалогу».
За час реалізації проєкту Львівський регуляторний хаб, окрім освітніх семінарів та зустрічей з представниками державних служб, надавав індивідуальні юридичні консультації підприємцям, а також створив серію відеоінтервʼю з представниками бізнесу та бізнес-асоціацій щодо викликів та можливостей з якими вони зараз зіштовхуються. За результатами проведених заходів було визначено дві проблеми та напрацьовано зміни до відповідних законодавчих актів, які мають на меті полегшити діяльність бізнесу.
З якими проблемами зіштовхуються підприємці у 2023 році
За час реалізації проєкту юристка Львівського регуляторного хабу Ірина Шаровська надала 30 консультацій представникам 15 підприємств.
«Незважаючи на те, що консультації в межах проєкту надавалися релокованому бізнесу, більшість проблемних питань, з якими зверталися підприємці, були ідентичними до тих, з якими зіштовхується місцевий бізнес. Найбільш запитуваними сферами для консультацій стали податкові, трудові та договірні відносини, а також питання захисту прав інтелектуальної власності», – зазначила вона.
В одному з інтервʼю для каналу LRHub Сергій Рудковський, генеральний директор SemEcopack, поділився тим, як його підприємство справляється з викликами війни, розказав про основні моменти щодо експорту та механізмів взаємодії з владою, зокрема про те, які проблеми з бронюванням працівників виникали та як їх вдалося вирішити.
Відповідно до опитування, яке проводили Advanter Group, Центр розвитку інновацій, Офіс розвитку підприємництва та експорту і Дія.Бізнес в серпні 2023 року, найбільшою проблемою для підприємців стало блокування податкових накладних.
Блокування податкових накладних
Однією з найбільш частих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних є включення платника до переліку ризикових, про що розповів заступник начальника Головного управління ДПС у Львівській області Василь Кресяк на заході «Бізнес: податкова служба». По кожній зупиненій ПН необхідно подати великий пакет документів для спроби розблокування. Як пояснила Державна податкова служба, зупинка реєстрації податкових накладних щодо реальних господарських операцій зумовлена тим, що критерії ризиковості господарської операції визначаються автоматизованою системою, яка не завжди може враховувати особливості виробничої діяльності конкретних підприємств. До прикладу, дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладним підприємствам, які надають послуги. Оскільки в них в структурі придбання – товари, а в структурі постачання – послуги, то спрацьовує так званий ризик «пересорту» або підміна товарних позицій.
У світлі змін, які передбачає урядова постанова №574, що вступила в дію 8 липня 2023 року, якщо платника внесено до переліку ризикових, то дію рішення щодо обліку ТПП автоматично призупиняють, однак не скасовують, що позбавляє платника податків необхідності повертатися до питання повторного врахування таблиці після виведення його з переліку ризикових. Тож повторно збирати та подавати пакет документів не потрібно, проте основна проблема з частим блокування накладних все ще залишається.
Зловживання представниками влади регуляторними нормами
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» хоч і застарілий, та такий, що не відповідає викликам сьогодення, проте включає найкращі практики реалізації регуляторної політики. Основною проблемою, зі слів Олексія Кучера, голови Державної регуляторної служби України, є відсутність механізму відповідальності за недотримання регуляторного законодавства органами місцевої влади. Відповідно можна зустріти зловживання представниками влади регуляторними нормами. Адже коли відсутня відповідальність, то можна діяти як заманеться з нульовими наслідками.
Серед іншого, 29% підприємців відзначають необхідність налагодити адміністрування податків. Зокрема, існує проблема занизьких граничних обсягів доходів для субʼєктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Адже чинне регулювання не враховує поточних умов ведення бізнесу, зростання цін на пальне, подорожчання товарів, робіт та послуг. За таких умов роботодавці, як платники єдиного податку, стали витрачати втричі більше на оплату праці найманих працівників і втрачатимуть ще більше, якщо не актуалізувати граничні обсяги доходу для першої, другої та третьої груп ФОП.
У звʼязку з цим Львівський регуляторний хаб провів круглий стіл – обговорення за участі представників влади, бізнесу і профільних експертів та підготував зміни до законодавчих актів, які суттєво полегшать діяльність бізнесу та які не передбачають фінансових витрат з Державного бюджету України.
Зокрема, базуючись на досліджені сфери, вдалося надати наступні рекомендації щодо змін у Податковому Кодексі:
-
Збільшення граничних обсягів доходу для першої, другої та третьої груп суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
-
Диференціювання граничних обсягів доходу для третьої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в залежності від використання праці найманих осіб та кількості осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах, кожного місяця звітного періоду.
Однією з основних активностей Львівського регуляторного хабу є впровадження кращих практик регуляторної та антикорупційної експертизи. Задля цього організація часто реалізовує зустрічі та обговорення потрібних новацій, за результатами яких розробляє необхідні зміни та адвокатує їх. Тож у випадку, якщо Ви зіштовхнулися з труднощами у сфері регуляторної політики, команда Хабу радо допоможе їх вирішити. Більше про діяльність організації можна дізнатися на сайті або на сторінках в соцмережах: Facebook, Instagram та YouTube.
Бізнес та влада: чого потребують підприємці від держави
За час повномасштабного вторгнення нам вдалося зрушити з місця розуміння необхідності співпраці та бажання її реалізовувати. Довіра бізнесу до влади росте, як і бажання влади взаємодіяти з бізнесом. Проте, в умовах повномасштабного вторгнення та в перспективі відбудови, її все ще недостатньо. Як зазначала Таїсія Григорʼєва в інтервʼю на каналі LRHub, «бізнесу потрібні можливості, а не гроші». Можливість активно розбудовувати справу, якісне законодавство, яке дозволяє це зробити та допомога у виході на міжнародні ринки.
Відповідно до опитування Advanter Group бізнес очікує від влади впорядкування податкового законодавства (77% опитаних вказали хоча б один з пунктів, що повʼязаний з податковою системою), проведення судової реформи, дерегуляцію та інші.
Пришвидшення таких змін можливе, зокрема, й завдяки співпраці бізнесу з громадським сектором та донорами. Зокрема, Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» надає підтримку бізнесу напряму, а також громадянському суспільству, яке реалізує заходи на покращення бізнес-середовища.
Членство в бізнес-асоціаціях також підсилює можливість впливу на процес прийняття рішень, про що зазначив Володимир Марусяк, член Young Business Club в інтервʼю. Адже в умовах війни і в перспективі відбудови треба, аби український бізнес не лише продовжував працювати, але й розвивався.
Зі слів Марʼяни Луцишин, керівниці Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації:
«Бізнесу треба шукати партнерів, інвесторів, знаходити спільну мову один з одним. І в жодному разі не розділятися ні територіально, ні географічно, ні горизонтально, ні вертикально. Ніяк! Наша основна задача триматися вкупі!»
Цю публікацію створено за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Партнерська публікація
