Фото: nk.org.ua
Завершилося громадське обговорення проекту Закону України "Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні", пропозиції щодо змін до календаря будуть подані на розгляд Парламенту, інформують на сайті Інституту.
Протягом місяця надійшло 672 звернення від громадян України, громадських об’єднань, партійних та профспілкових організацій, державних установ.
За результатами обговорення, враховуючи висловлені пропозиції, ухвалено рішення підготувати нову редакцію цього проекту закону. Зокрема, з календаря прибрали вихідні на 8-ме березня, 2-ге і 9-те травня. Зараз ці дні є неробочими.
Інфографіка у повному розмірі
Документ доповнили новою категорією – «Міжнародні дні», куди включили, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним).
Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря.
Разом з тим, Інститут дослухався до побажань громадськості та включив до проекту традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не є вихідним днем).
Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).
Читайте також: Як замінити товар, який не «говорить» українською
Законопроектом упорядковано скорботні дні й запропоновано День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.
Зазначені пропозиції були обговорені у фаховому експертному середовищі, зокрема за участю експертів Реанімаційного пакету реформ та інших громадських організацій.
Ознайомитись з новою редакцією проекту Закону України можна тут.
Опублікувала Марічка Мишок
