Де шукати драйвер економіки: топи з Весняного ділового форуму. Відео

2170 0
Весняний діловий форм, який нещодавно відбувся у Львові, традиційно дав можливість економістам, банкірам та підприємцям обговорити те, що відбувається в українській економіці, куди вона рухається, звідки брати гроші та куди їх краще вкладати. Tvoemisto.tv зібрало цікаві тези із виступів учасників панельних дискусій про те, чи зможе українська економіка зростати до 7% в рік, чому Україні потрібен креативний клас, про «Must have» мобільного банкінгу та на що очікувати населенню та бізнесу від Національного банку України щодо купівлі іноземної валюти.

Олена Белан, головний економіст Dragon Capital
Про зростання економіки та драйверів для цього

Зараз про економіку говорити приємніше, аніж рік тому. Настала економічна стабілізація, не відбувається падіння. Перспективи кращі, аніж півроку тому. Криза, яка розпочалася наприкінці 2013 року, була довга і важка, економічна рецесія продовжувалась півтора роки, за цей час ВВП скоротилося на 18%. Це не так суттєво, яка під час кризи 2008 року. Із тих 18% третина – через втрату територій.

Зараз же розпочалося невелике відновлення економіки. Реформи йдуть, але дуже повільними темпами. Для відновлення інвестиційної активності цього недостатньо. Прогноз на найближчу перспективу – це 1-2% зростання економіки, зниження інфляції, загальна макроекономічна стабілізація.

Питання, яке виникає – чи можемо ми зростати більш стрімкими темпами? Бо цього недостатнього, щоб наздогнати навіть наших найближчих сусідів. І ми можемо досягти 4% середньострокового темпу зростання, що є найвищим показником серед усіх сусідів. На моє переконання ми можемо зростати і на 7-8%, питання – що буде драйвером зростання? І для цього нам потрібні масові інвестиції у виробництво.

 

Марк Зархін, ресторатор, власник «Кумпель Груп»
Чому нам потрібний креативний клас?

Відомі психологи, наприклад Річард Флоріда, наголошують, що креативний клас є рушійною силою світової економіки. І на сьогоднішній день, у місце, в якому концентрується креативний клас, приходять великі інноваційні компанії. До того ж вони з’являються не з виробництвами, а з дослідницькими центрами, з тими підрозділами, які виробляють найбільш дорогий і сучасний продукт. Як приклад, ми можемо назвати десятки міст, зокрема Дублін чи Тель-Авів. І ми хочемо, щоб і Львів був у цьому списку. Чому? Тому що ми не маємо нічого: грошей, наша географічна, геополітична позиція є тупіковою, а не транзитною. Єдине, що у нас залишається, це наша голова. Саме її ми й повинні капіталізувати. Відповідно, розвиток креативної економіки, креативного класу людей – це майбутнє Львова.

Тут варто зрозуміти дефініції. Креатив і креативна економіка це не тільки ІТ-індустрія, ґаджети чи мистецькі проекти. Креатив, на сьогоднішній день, це горизонтально інтегрована лінія поведінки людей, як у медицині, міських практиках, міліції, в освіті, так й у всіх сферах. У різних галузях життя розвивається креативна економіка, і є креативні люди. Тому ми усвідомили, – якщо створити умови для розвитку цих креативних класів, креативних людей, то через 10-15 років виросте нова еліта і вона  керуватиме й містом й усіма галузями нашого життя. Зрозуміло, що це відбудеться поступово, але таким чином ми переможемо корупцію, позбудемося багатьох негативних явищ, свідками яких є нині.

 

Олег Малкін, генеральний директор фінансово-соціальної мережі нового покоління WIDE.Up
Про майбутнє банківської системи і мобільний банкінг

Зараз усе переміщається у площину інтернету, все переходить в онлайн і рухається у бік мобілізації. Більшість моїх колег із великих системних банків України ставляться до цього процесу із пересторогою, і їх можна зрозуміти. Але цей процес сьогодні зупини вже неможливо. Тобто економіка зсувається у плоский формат і на перший план виходять відносини між людьми, що називається економікою обміну. І це означає, що зовсім скоро «все буде blockchain» (безкоштовний онлайн-гаманець. – Ред.), бо ця технологія так чи інакше змінює банківський світ. І нам до цього потрібно готуватися.

Нещодавно у Копенгагені відбулася конференція Money 2020, на якій представники платформи Alipay заявили, що працюють над створенням додатку, в якому зберуть до купи найрізноманітніші функції: від замовлення таксі до складних банківських продуктів. Тобто, заходячи в Alipay, користувач отримуватиме весь спектр послуг.

Мобільний банкінг – це Must have сучасного банку для успішного ведення бізнесу. Але сьогодні ми зіштовхнулися із проблемою, що клієнт не заходить на цей сервіс – він не має, що там робити. Опцій «перевірити баланс рахунку» і «показати відділення на карті» – недостатньо для повноцінного мобільного банку.

Нам потрібні кардинально нові сервіси, які ми назвали «технологічним румпелем». Коли з’явилися перші атівки, то замість керма у них був румпель, як у човна, і це не давало їм нормально розвиватися. Тому, доки не з’явилося повноцінне кермо, вони не продавалися. І з мобільним банкінгом проблема орієнтовно така ж сама: ми намагаємося перенести традиційні технології, які продаємо людям у відділеннях, у телефон, але вони туди не переносяться. Це зовсім інша психологія, інше покоління, інші принципи та підходи. Тому, доки ми не змінимо свого уявлення про мобільних клієнтів, нічого у цій сфері не зміниться.

Сергій Пономаренко, директор департаменту відкритих ринків НБУ
Про обмеження для бізнесу та населення щодо купівлі та продажу валюти

Мені особисто важко сказати як це буде реалізовано. Але я вважаю що для бізнесу необхідно знімати обмеження. І першими кроками можуть бути скорочення строку, скільки гривня має бути в банку перед тим, як перевіриться [імпортний] контракт компанії. На сьогодні це три дні, на які заморожуються гроші бізнесом.

Обов’язковий продаж валютної виручки юридичних осіб – не думаю, що він буде відразу скасований, скоріш поступово буде зменшуватися, частка, що конвертується у гривню. Та стабільність, яка зараз є, дасть можливість нам це зробити. Цей продаж дає глибину ринку. В нас він на сьогодні незначний – 200-300 млн доларів обсягів торгів на ринку протягом дня  - порівняно з тим, що до кризи це був 1 млрд доларів! Відповідно цей продаж стимулює пропозицію, і не створює ситуацію, коли невеликий попит може здійснити тиск на курс, тому що немає де купити. Він дає ліквідність ринку. Однак, приймати це рішення буде правління НБУ.

З точки зору обмежень для населення, то за останній рік банківська система постійно викуповує валюту. Причому за останні місяці ці обсяги значно збільшились, досягали в певні дні 15-20 млн доларів. Зараз населення здає валюту навіть більше. Але моя особиста думка – з цими обмеженнями треба бути обережними, тому що нагальної потреби для пересічного громадянина купити валюту для повсякденного життя немає. Якщо є валютний кредит, то можна купити на міжбанківському ринку безготівковим шляхом. Якщо їдете закордон, то можете взяти гривневу картку і розраховуватися закордоном. Якщо треба оплатити закордоном лікування, валюту також можна купити на міжбанківському ринку та відправити. Сама по собі купівля валюти пов’язана тільки з одним – можливість конвертувати свої гривневі заощадження в іноземну валюту. В принципі це не в інтересах держави, і наше завдання – розвивати довіру до національної валюти. І в розвитку гривні як засобу заощадження бачимо свою місію – що більше людей буде зберігати в гривні, тонижчими будуть відсоткові ставки, то доступнішими стануть кредити, і менше нам буде потрібна допомога західних донорів. 

 

Організатором Весняного ділового форуму традиційно виступила ТОВ «Юридична компанія» «Ейч.Ді.Партнерз».

 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!