Як зміниться громадський простір на Санта-Барбарі у Львові. Роз'яснення та візуалізація
Проєкт із реорганізації та облаштування сучасного громадського простору на площі перед ТЦ «Зубра-центр» переходить у активний етап реалізації. Зараз опрацьовано та попередньо погоджено концептуальні пропозиції зміни площі. Розповідаємо, як виглядає проєкт і що буде з територією на Санта-Барбарі далі.
http://lviv.samopomich.ua/
http://lviv.samopomich.ua/

08 серпня 2019, 15:10

Олег Береза, один з ініціаторів проекту, депутат фракції «Самопоміч» ЛМР, розповідає, що коли було побудовано трамвайну колію на Сихів, стало зрозуміло, що цей район отримав не просто нове сполучення, а нове життя. Погоджується з цим і начальник відділу інвестиційних проектів ЛКП «Львівавтодор» Павло Сирватка, на думку якого важливість простору на Санта-Барбарі зросла після запуску трамваю.

«Зараз площа далека від ідеалу: поганий стан покриття, часто відсутні стежки на потрібних напрямках руху, рознесені зупинки громадського транспорту, неясно — яка частина площі належить громадському транспорту, а яка — приватному, немає організованих місць для стоянки громадського транспорту в очікуванні відправлення. Важливо врахувати не тільки поточні потреби користувачів площі, а й те, як вона розвиватиметься у майбутньому», — говорить він.

Олег Береза розповідає, щоб урахувати ці всі моменти, разом з Сихівською райадміністрацією та активними підприємцями вони звернулися до урбаністів. Ідею архітектора Антона Коломєйцева представили депутатам і підприємцям, а зараз планується ширше обговорення з усіма охочими. На основі усіх пропозицій і побажань проєкт вдосконалять для подальшої реалізації.

«Те, що ви зараз бачите на візуалізації, — це концептуальний проект, який потребує широкого обговорення. І тут буде найважче: як все врахувати? До мене звернулися, бо я давно працюю наж Інтегрованою концепцією розвитку міста, і мені було цікаво зайнятися цим простором. Ми консультувалися і з Сихівською райадміністрацією, і з транспортниками, і з власником торгового центру, і, базуючись на цьому фор-ескізі, залучатимемо до обговорення ширші кола», — говорить Антон Коломєйцев.

Антон Коломєйцев під час виступу про інтегрований розвиток міста на
Форумі Break West "Нерухомість.Девелопмент.Рітейл"

Основна складність проєкту, за його словами, у тому, що необхідно створити комфортний простір у відносно новому, але вже сформованому районі. Якщо історична частина формувалася століттями, і такі громадські простори, як площа Ринок чи інші площі середмістя зі сформованими громадськими будівлями, зараз задовольняють потреби як туристів, так і самих львів’ян, то, каже Антон Коломєйцев, простори в спальних районах свого часу не встигли реалізувати належним чином.

«Встигли звести багато житла, але не встигли створити соціальної інфраструктури більшої, ніж школи і садочки», — говорить він.

При цьому наявність освітньої інфраструктури Сихова, говорить Антон Коломєйцев, стала великим плюсом. Проте поза нею нічого, крім кінотеатру імені Довженка, не збудували. Цілісний громадський простір — з оточенням, озелененням, будівлями, які складають єдине композиційне ціле, — відсутній.

«У центрі завдання — реконструювати або осучаснити. Так, як це, до прикладу, якісно зробили на площі Митній чи планують робити на площі Теодора. На Сихові живе величезна кількість людей, які не мають таких затишних площ та скверів. Важливо створити тут локальні субцентри, в яких людина могла б знайти рекреацію, дозвілля, місце зустрічей. Згідно з нашою концепцією, велику частину простору на Санта-Барбарі перетворять на затишну міську площу та зелені скверики, адже шлях до найближчого парку імені Івана Павла ІІ для мешканців тієї ж вулиці Трильовського скадає майже 1 км», — говорить архітектор.

Серед основних завдань, які необхідно реалізувати, Антон Коломєйцев називає впорядкування хаотичного паркування, зміна розташування МАФів, збереження двох смуг і розширення їх під місце паркування для зупинок автобусів, інтеграцію просторів і збереження своєрідного символу цього району — арок «Санта-Барбари».

«На мою думку, арки на будівлі «Санта-Барбари», що стали своєрідним символом, потрібно залишати. Це досить цікава архітектура 80-х років на зламі модернізму та пост-модернізму, яку треба відремонтувати і зберігати. Потрібно дати можливість торгівлі відкритися, зробити якісні вітрини, адже тут багато великих магазинів», — говорить архітектор.

МАФи планується «зібрати» в одному місці та зробити їх естетично привабливими.

«Одна група зупинок громадського транспорту буде сформована з південного боку для крупно-габаритних міських автобусів, що мають тут кінцеву, а інша — ближче до трамвайної зупинки, аби пасажири могли одразу зручно перейти по новоствореному пішохідному переходу. Заплановано, що там зможе зупинятись спарений тролейбус, який в майбутньому тут курсуватиме», — пояснює Антон Коломєйцев.

На його думку, для проєкту важливо знайти спільні точки дотику з усіма «користувачами» території. Необхідно почути думку спеціалістів, наприклад, тих, хто займається велоінфраструктурою, іншими громадськими просторами по сусідству чи, для прикладу, «Львівелектротрансу», щоб врахувати всі нюанси громадського транспорту та пасажирів.

«Вирішальним є створення комфортного простору для спілкування і дозвілля мешканців цього мікрорайону. Перенесення автобусних зупинок ближче до дороги, зведення розкиданих точок торгівлі в єдиний центр, вивільнення простору для зручних алей і сухого фонтану. Ми хочемо, щоб після робочого дня сихівчанин міг відпочити тут з насолодою», — говорить Олег Береза.

«Реорганізація цього простору безперечно потрібна. Щодня тисячі людей проходять чи проїжджають цією площею, і тому дуже важливо зробити для них комфортне місце як для проведення часу, так і для очікування громадського транспорту та для руху транзитом на авто», — говорить депутат фракції «Самопоміч» ЛМР Ігор Корончевський.

За словами Олега Берези, оскільки сам простір є міським, його проєкт подаватимуть на фінансування міської ради, але одночасно йде пошук і залучення доброчинних коштів.

Публікація в межах програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб і депутатів

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
"Місто-парк" замість "бетонних джунглів". Як не перетворити зелену північ Львова на "Під Голоском-2"
Занедбані простори на Збоїщах і Замарстинові у межах проєкту «Північний Львів» можуть отримати друге життя – замість пусток тут пропонують створити «живу» інфраструктуру, наповнену зеленню, водою і рухом. Йдеться про «дощові сади», природні простори для відпочинку і взаємодії, які разом формуватимуть цілісну концепцію «міста-парку». Таке бачення представила команда Мартена Дюплантьє (Martin Duplantier Architectes, Франція), Анрі Бава (Agence TER, Франція), Burø (команда з Києва), URBANIDEAS (львівське бюро), Room 66 Studio (студія архітектури та дизайну, заснована у Львові) – одна з тих, що працює над проєктом. І, схоже, воно відгукнулося мешканцям: вони назвали цю ідею найекологічнішою серед запропонованих. Відтак, «Твоє місто» дізналось про цей майстер-план детальніше.
Межа опрацювання північної частини Львова / Фото з сайту міської ради

30 березня, 20:30

«Право на краєвид» для кожного, незалежно від вартості квартири Концепція французької команди Agence TER & Martin Duplantier (Франція) у партнерстві з львівськими бюро Urbaideas та Room⁶⁶ і київським Burø базується на ідеї району-парку: природа не повинна бути «острівцями» серед бетону, а має пронизувати весь район – із акцентом на річці Полтві, екології та рекреації. Їхня презентація була однією з найемоційніших, адже архітектори наголошували на «праві на краєвид» для кожного мешканця – незалежно від вартості квартири. Водночас вони говорили про те, як зробити «невидиму» природу Львова видимою і як перетворити занедбані території на квітучі паркові простори...
CityLife
«Ми не хочемо «бетонних джунглів». Як у Львові говорили про масштабні зміни одного з районів
Презентація майстер-планів п’яти міжнародних команд архітекторів, які представляють стратегії розвитку Збоїщ та Замарстинова в проєкті «Північний Львів» викликала  колосальний інтерес у мешканців цих територій. В такому масштабному проєкті влада обіцяє врахувати думки людей. Коли стало відомо про великі плани на Північний Львів, «Твоє місто» розповідало про хронічні проблеми цієї частини Львова. Якою ж мешканці Збоїщ та Замарстинова хочуть бачити територію своїх районів, які проблеми соціальної інфраструктури їх найбільше непокоять, які претензії вони висловлюють міській владі, а також про конкретні рішення архітектурних команд, які представили свої концепції розвитку північного Львова, дізнавалося «Твоє місто», побувавши на цих слуханнях.
Львівʼяни на презентації проєктів розвитку «Північного Львова» / Фото з сайту ЛМР

25 березня, 20:00

«Не хочемо як Під Голоском» Черга людей, щоб пройти всередину школи №78 на презентацію майстер-планів, починається ще на сходах. Черга, щоб заглянути в майбутнє. Яким буде район? Що буде в пріоритеті – парки і зелені зони чи житлова забудова? Чи вирішить трамвайна лінія на Миколайчука проблему транспортних корків? Чи не будуть зносити приватні будинки і дачні ділянки заради багатоповерхівок? А ще це черга за надією, що Збоїща стануть комфортними та зручними для життя людей, чого вони не відчувають сьогодні...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"