В Україні розпочали новий етап пошуків жертв трагедії 1945 року

Українські та польські фахівці розпочали новий етап пошуків поховання загиблих під час збройного нападу на Пужники у 1945 році.
Урочистий похорон польських жертв Волинської різанини у колишньому селі Пузники. 6 вересня 2025 року (фото Войцеха Олкушніка) / East News
Урочистий похорон польських жертв Волинської різанини у колишньому селі Пузники. 6 вересня 2025 року (фото Войцеха Олкушніка) / East News

сьогодні о 16:12

На Тернопільщині 4 листопада розпочали новий етап пошукових досліджень у колишньому селі Пужники, мешканці якого загинули під час збройного нападу в лютому 1945 року. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Пошуки проводять на території колишнього села, яке нині входить до складу села Садове Коропецької громади Чортківського району. Дослідження здійснює ТОВ "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" за участі польських фахівців із Поморського медичного університету в Щецині, представників фундації "Свобода і Демократія" та Інституту національної пам’яті Польщі.

До робіт також залучили фахівців івано-франківського комунального підприємства "Пам’ять". Вони забезпечуватимуть професійний нагляд і консультуватимуть під час досліджень.

Роботи триватимуть до 10 листопада.

У квітні–травні 2025 року в Пужниках уже проводили ексгумаційні дослідження. Тоді знайшли останки 42 людей, які у вересні того ж року урочисто перепоховали на старому кладовищі колишнього села. Водночас інші пошукові роботи, проведені у 2026 році, місць поховань не виявили.

Що відомо про Пужники

Пужники були селом на Тернопільщині, де в міжвоєнний період компактно проживали поляки. У лютому 1945 року населений пункт зазнав збройного нападу, під час якого загинула частина мешканців, а саме село спалили.

У червні 1945 року жителів переселили до Польщі — у населені пункти Немисловіце та Ратовіце. У 1949 році радянська влада ліквідувала село. Відтоді його територія залишалася незаселеною та поступово заросла лісом.

За інформацією польського видання RMF24, під час підготовки до нового етапу пошуків з'явилися свідчення очевидців, які можуть допомогти встановити місце поховання загиблих. Зокрема, одна зі свідків, якій на той час було 10 років, розповіла, що бачила, як тіла загиблих перевозили возами або саньми та ховали на ділянці між церквою і кладовищем. Цю територію раніше ще не досліджували.

Також пошуковці отримали дозвіл військової влади на обстеження цієї ділянки за допомогою спеціального електронного обладнання, яке має допомогти виявити можливі місця поховань. Про це RMF24 повідомив представник фундації "Свобода і Демократія" Мацей Данчевич.

За даними RMF24, у ніч із 12 на 13 лютого 1945 року в Пужниках загинули, за різними оцінками, від 50 до 120 поляків.

До слова, 6 жовтня, розпочалися пошукові дослідження місць поховань українців, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни на території села Ласків, гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща. Метою пошукових досліджень було виявлення місць поховань цивільних мешканців Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Також нещодавно Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича 20 жовтня. У 2027 році виповниться 120 років від дня народження Шухевича й Ольжича, а також 85 років від заснування Української повстанської армії.

Автором проєкту рішення щодо вшанування УПА був депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета. Згодом на вимогу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського його внесли до реєстру осіб, яким заборонено в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони до 20 жовтня 2031 року.

Зазначимо, що Святослав Шеремета також очолював експедицію з пошуку загиблих українців у Польщі у с. Ласково. У ході пошукової експедиції там віднайшли понад 40 остаків українців, які були вбиті підрозділами Армії Крайової та Батальонів хлопських 10 березня 1944 року. 

Нещодавно в розмові для Клубу експертів "Твого міста" історик Богдан Гудь пояснив, чому суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії досі залишаються гострими та як історична пам’ять може вплинути на вступ України до ЄС.

Ми також з'ясовували правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, та чому Сагринь має стати новим символом українців. Докладніше тут.

Журналіст і публіцист Віталій Портников вважає, що не може один народ обирати героїв для іншого. Також думкою він поділився під час зустрічі Клубу експертів "Твого міста". Як Україні відстоювати власних героїв читайте тут.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Хто виграє від українсько-польських чвар? Експерти про Волинську трагедію, УПА і те, як Україні і Польщі співіснувати далі
Після рішення Львівської облради проголосити 2027 рік роком УПА, Шухевича й Ольжича польські міста призупиняють партнерство зі Львовом. Історична пам'ять знову стала причиною кризи між Києвом і Варшавою. Чому українці й поляки по-різному пам'ятають Волинську трагедію? Хто виграє від чвар? І чи можливе примирення України і Польщі без замовчування історичних фактів? Ось що про це думають сім учасників Клубу експертів «Твого міста» – посол України в Польщі Василь Боднар, історики Богдан Гудь, Ігор Галагіда, Вахтанг Кіпіані, публіцист Віталій Портников, лауреат премії «Людина польсько-українського примирення» отець Стефан Батрух і психотерапевт Роман Кечур (усі розмови записані до рішення Львівської облради).
Hero Image

29 жовтня, 20:47

Чому тема Волинської трагедії знову загострила українсько-польські стосунки Посол України в Польщі Василь Боднар (повну розмову у двох частинах читайте тут і тут) бачить ситуацію так: «Насправді тема Волинської трагедії не вчора виникла. Вона була розкручена в 2016 році після фільму «Волинь», який показували в усіх кінотеатрах і школах. І тему цю порушили доволі вдало...
CityLife
Не може один народ обирати героїв для іншого". Портников про конфлікти Польщі з Україною
Як Україні відстоювати власних героїв у суперечці з Польщею та чи можливий компроміс, який не вимагатиме відмови від власної історичної пам’яті - пояснив Віталій Портников під час зустрічі Клубу експертів «Твого міста».
Віталій Портников / Фото: Твоє місто

22 жовтня, 08:21

Напередодні Польща обурилася рішенням Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії та Романа Шухевича. На тлі цього загострилася дискусія про українсько-польські історичні суперечності, а українському історику Святославу Шереметі, який очолював експедиції з пошуку загиблих українців у Польщі, загрожує заборона на в’їзд до Шенгенської зони. Водночас питання про те, як Україні відстоювати власну історичну пам’ять і водночас зберігати партнерські відносини з Польщею, залишається відкритим...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"