Не просто старість: ранні сигнали деменції, які ми часто ігноруємо

З віком у людей відбуваються фізичні та когнітивні зміни. Частина з них — це природний процес старіння, проте деякі прояви можуть сигналізувати про початок деменції. Фахівці Центру громадського здоров’я України розповіли, на які поведінкові, психічні та фізичні маркери варто звернути увагу, аби вчасно звернутися по допомогу.

Що таке деменція і чому важливо помітити її вчасно

Деменція — це не окрема хвороба, а комплексний розлад роботи мозку. Вона погіршує пам’ять, когнітивні процеси та здатність людини самостійно виконувати звичні щоденні справи. У важких випадках людина може переставати впізнавати рідних або втрачає здатність дбати про свої базові потреби.

Найчастіше деменція діагностується у людей, старших за 65 років, хоча вона не є неминучою частиною старіння. Найпоширенішою формою розладу є хвороба Альцгеймера — на неї припадає до 70% усіх випадків.

Зазвичай ми звикли пов'язувати деменцію виключно з втратою пам’яті, однак її ранні тривожні сигнали нерідко ховаються у поведінці чи фізичному стані.

1. Зміни в поведінці та емоціях

Ранніми провісниками захворювання можуть бути так звані легкі поведінкові порушення (Mild Behavioral Impairment, MBI). Це стійкі зміни емоційного стану чи звичок, які з'являються у віці після 50 років і тривають щонайменше 6 місяців.

На що варто звернути увагу:

Втрата мотивації: апатія, байдужість до речей, які раніше цікавили, відсутність ініціативи.

Емоційна нестабільність: раптові спалахи роздратування, підвищена тривожність, різкі зміни настрою або безпідставна ейфорія.

Втрата контролю над імпульсами: поява схильності до азартних ігор, нав’язливі дії, підвищений неспокій або збудження.

Соціально недоречна поведінка: втрата емпатії, нетактовність у спілкуванні, загострення негативних рис характеру, які людина раніше контролювала.

Спотворення реальності: поява марення чи галюцинацій.

Важливо: Дослідження пов’язують ці поведінкові зміни із відкладенням у тканинах мозку білків, характерних для хвороби Альцгеймера. Проте самі по собі такі порушення не завжди означають деменцію — вони можуть бути симптомом інших станів, але є вагомим приводом показати близьку людину лікарю.

2. Маскована депресія

Науковці зазначають: у людей із депресією ризик розвитку хвороби Альцгеймера надалі є в середньому на 80% вищим, ніж у тих, хто не мав цього розладу. Депресія може бути як спільним чинником ризику, так і першим раннім проявом когнітивних порушень.

Симптоми депресії у старшому віці, які не варто ігнорувати:

тривалий пригнічений настрій, відчуття порожнечі чи смутку;

помітна втрата інтересу до звичних занять;

хронічна втома, брак енергії;

труднощі з концентрацією уваги;

порушення сну та раптові зміни апетиту чи ваги;

надміре почуття провини або думки про безнадійність майбутнього.

Якщо ви помітили такі симптоми у літнього родича, необхідно звернутися до сімейного лікаря (зокрема того, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP), психолога чи психіатра.

3. Неочевидні фізичні сигнали

Окрім погіршення зору чи слуху, на розвиток когнітивних порушень можуть вказувати й інші фізичні зміни:

Уповільнення ходи: Науковці зауважують, що поступове зниження швидкості ходьби у людей віком від 60 років збільшує ризик деменції більш ніж удвічі.

Поєднання забудькуватості та сповільнення руху: Якщо у людини одночасно погіршується пам'ять і сповільнюється хода, ризик зростає більш ніж у 6 разів.

Порушення нюху: Погіршення здатності розпізнавати запахи також може виступати маркером когнітивних змін у майбутньому (хоча часом виникає і через ЛОР-захворювання чи інфекції).

Що робити, якщо ви помітили ці ознаки

Жоден із перерахованих симптомів сам по собі не є остаточним діагнозом. Вони лише вказують на те, що нервова система потребує уваги.

Якщо ви спостерігаєте подібні зміни у себе, у своїх батьків чи дідусів і бабусь — першим кроком має бути візит до сімейного лікаря. Він допоможе зібрати анамнез та за потреби направлять на додаткові профільні обстеження (до невролога чи психіатра). Рання діагностика дає змогу сповільнити розвиток хвороби та зберегти якість життя.

Читайте також: Смертельна загроза у вашому домі: медики назвали 6 побутових речей, які отруюють вас свинцем

Нагадаємо, наразі не існує ліків, які б повністю вилікували деменцію, однак дотримання здорового способу життя здатне суттєво знизити ризики її розвитку або сповільнити прогресування. Для підтримки когнітивних функцій та пам'яті фахівці рекомендують регулярну помірну фізичну активність, збалансоване харчування (зокрема середземноморську дієту), повноцінний сон, а також постійне розумове навантаження — читання, вивчення нового, вирішення логічних задач та активне соціальне спілкування.