Випадкова зустріч змінила все: як львів'янка допомогла незрячим дітям прочитати власні твори

Як все починалося

Софія почала змінювати простір навколо себе ще зі студентських років, адже не вміла залишатися осторонь. Під час навчання на міжнародних відносинах у Львівському національному університеті  Софія заснувала літ-акустичні вечори про культуру різних країн. Згодом із цієї ідеї виросла ГО "ПоМіжЛіт" — із 17 подіями та власним буккросингом.

Згодом — рік на посаді президентки Rotaract Club Lviv International. Це молодіжна англомовна ГО у Львові (18–30 років), яка гуртує українських та іноземних активістів навколо спільних благодійних проєктів зі збору коштів, підтримки лікарень, допомоги дітям з інвалідністю. Але один із найважливіших проєктів Софії розпочався з випадкового візиту до спеціалізованої школи, де вона познайомилася з незрячими дітьми, які писали поезію й прозу.  І зрозуміла, що їм потрібно, аби їх почули:

Задум полягав у тому, щоб діти спеціалізованих шкіл змогли надихнутися власними публікаціями в книзі, яку вони самі можуть прочитати. Показати їх суспільству як рівноправних творців, чиї голоси мають звучати голосно. Тому команда ГО Rotaract Club Lviv International взялася за масштабну організаційну роботу. Учасники організації оголосили збір робіт і згодом впорядкували твори школярів спеціалізованих шкіл різних регіонів — від Чернігова до Мукачева.

Міжнародна історія

Аби вийти за межі країни та розповісти про дитячу творчість світові, до ініціативи залучили шістьох студенток із факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка та Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, а також волонтерів. Вони переклали зібрані поетичні та прозові тексти шведською мовою. Однак головною перепоною залишався друк. Спеціалізований папір, тиснення, тактильні малюнки та якісна палітурка потребували значного фінансування. Завдяки представникам благодійної організації Stockholm-Västerled Rotary Club, ініціативу Софії вдалося залучити до масштабного Rotary Global Grant Project від Rotary International із загальним бюджетом понад 47 тисяч доларів США.

У межах цього проєкту на друк збірки було спрямовано 2 000 доларів фінансування.  Так народився проєкт «Найголовнішого очима не побачиш» — інклюзивна збірка з прозою й поезією незрячих дітей, надрукована шрифтом Брайля та перекладена шведською мовою. Це дозволило творам дітей вийти за межі України.

Перша презентація та нагорода

23 березня 2026 року відбулася довгоочікувана презентація з авторами. За словами Софії, найбільш зворушливою на події стала хвилина, коли діти взяли до рук власні книжки. Вперше провести пальцями по м’яких літерах та прочитати свій надрукований вірш — це досвід, який назавжди змінює самовідчуття й додає впевненості у власних силах.

За цю ініціативу дівчину номінували у першій хвилі відзнаки"ВплиWOWці" в категорії "Соціальні зміни". Номінація, окрім визнання, дає молодіжним ініціативам ще й медійну видимість. А це, зі свого боку, допомагає залучати нових партнерів, масштабувати проєкти та показувати суспільству, що молодь є повноправним рушієм змін у країні.

Плани та мрії Софії

Софія дуже любить читати Туве Янссон, персонажів книги "Мумі-тролі" і подорожувати нордичними країнами та полювати  за північним сяйвом. А два роки тому дівчина видала свою власну книгу "Паралельки" про нелегке університетське життя головної героїні у ковідні часи.

"Часто чудові проєкти блокуються саме через брак коштів, адже не все можна реалізувати власними силами. Тому варто замислитися над шляхами отримання фінансування. Раджу освоїти основи фандрайзингу: відвідувати лекції та конференції, навчатися писати грантові заявки й розуміти, чого саме від вас очікує грантодавець. Також не забувайте про підтримку бізнесу та спонсорство — у студентські роки я реалізовувала чимало ініціатив, до яких долучалися місцеві маленькі бізнеси чи партнерські організації. І не варто "консервувати" свої ідеї. Якщо ви відчуваєте, що задум уже дозрів і має чітку форму, почніть говорити про нього з потенційними стейкхолдерами та знайомими зі схожими інтересами. Невідомо, де ідея "вистрілить": хтось із слухачів може згадати про вас, коли побачить відповідний грант або захоче долучитися до вашої команди. Звісно, якщо ідея ще зовсім "сира", краще спочатку її допрацювати, але сформованим задумом треба ділитися!", — радить Софія.

Нині Софія працює фандрайзеркою в Інституті Стратегії Культури у Львові, де залучає грантові кошти для локальних, національних та міжнародних проєктів у сфері культури, серед яких, до прикладу, перша в Східній Європі постановка андроїд-опери "Марія" від японського композитора Кейічіро Шібуї.

Також команда Софії створила цифровий архів Мистецького об'єднання "Дзиґа", оцифрувавши 35-річну історію легендарного львівського осередку та зібравши усні свідчення його дієвців.