Українська мова належить до групи слов’янських мов, і формально її зарахували до східнослов’янських. Історик та перекладач Андрій Павлишин вважає, що наша мова радше входить до групи західнослов’янських, а схожість з російською, як це здається на перший погляд, не така велика. Про це він повідомив у програмі «Акценти Твого міста».

Читайте також: «Ми повинні попрощатися з огидним, смердючим радянським минулим», – історик Андрій Павлишин

«Мій досвід історика, людини, яка працює з багатьма різними мовами, свідчить, що українська належить радше до західнослов’янських мов. Її формально віднесли до східнослов’янських, бо вона лексично виростала на корені церковнослов’янської, на корені православної цивілізації, користуючись кирилицею. Тому її формально у XIX столітті зарахували до східнослов’янських мов. Вона дуже близька до словацької, ми практично розуміємо зі словацької все, на відміну від російської, яка від нас сильно дистанційована», – пояснює історик.

З його слів, більшість українців не відчувають відмінності між українською та російською, оскільки багато років жили та живуть у середовищі останньої. Так само як чимало людей в Україні не відчувають проблем з польською, хоча студентам, зауважує Андрій Павлишин, легше дається англійська аніж польська.

«Ми у певний час просто слухали радіо, дивилися телебачення, читали книжки, бо не було такого вибору, як тепер. Молодше покоління, яке ніколи не вивчало російської в школі, також має велику проблему – не розуміє більшості слів. Коли говорити швидко, на письмі, коли читати поволі, легше зрозуміти, а коли швидко говорять російською та ще й діалектами, з різною вимовою, то це певна складність. І що далі ми будемо відходити від росії, більшою мірою не вивчати російську мову і літературу в школі, то дальшою буде ця цивілізація від нас», – вважає історик та перекладач.

Читайте також: «Не хочу говорити однією мовою з окупанатми». Історії переселенців, які перейшли на українську

Російська мова – антропологічно чужа українській, зауважує Андрій Павлишин. Польська мова все-таки ближча. Адже українці та поляки тисячоліттями жили в одному цивілізаційно-культурному просторі, мають більш0менш одну спадщину та близьку генетику. Поляки, чехи, угорці – вільні люди, і це генетично закладається. А росіяни – раби з покоління в покоління, і це важко витравити, над цим треба працювати і щодня вичавлювати із себе по краплі. Якщо присвятити цьому ціле життя, то, може, вдасться, каже історик.

Більше про те, чому тризуб на щиті Батьківщини-матері є спробою фальшивого компромісу, чи російська мова антропологічно чужа для українців, чому зі шкільного курсу літератури мають зникнути Булгаков, Лермонтов та інші російські письменники і ким їх замінити, читайте за посиланням.