У Львові, на вулиці Коновальця, зрізали 15 гіркокаштанів. Вони, за словами начальниці управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради Олександри Сладкової, були у критичному стані, тому їх довелося забрати.
Читайте також: Чи безпечно гуляти у парках Львова та як змінилося вуличне озеленення. Фото, відео
За словами Олександри Сладкової, каштанова алея вулиці Коновальця справді одна з найцінніших алей міста, адже її посадили одночасно при розвитку дільниці близько 100 років тому. Проте, 100-літніх дерев збереглося небагато. Зараз тут на вулиці є дві сотні різновікових каштанів, серед яких є вкраплення ясенів та інших дерев.
«Цьогоріч забрано 15 дерев (не забрано тільки одне, з помаранчевою крапочкою). Забрано з огляду на критичний стан дерев. Після того, як минулорічний буревій забрав рекордну кількість дерев саме на вулиці Коновальця (і Єфремова), район замовив обстеження всіх дерев у Лісотехнічного університету. Можете собі уявити результати, там аварійне кожне друге, бо, на жаль, насправді кожне друге відповідає критеріям незадовільного стану, поданого в наших національних правилах утримання зелених насаджень», – каже Олександра Сладкова.
Читайте також: Пошкоджені дахи і підтоплені вулиці. Наслідки негоди у Львові
Почали зрізати дерева у найкритичніший випадків. Те, чому дерева у критичному стані, є кілька факторів.
Перший – людський фактор. За 100 років вулиця пережила кілька реконструкцій, в межах яких обтинали корені дерев. Чим старіші дерева – тим катастрофічніше гниття. Реконструкція 10+ років тому, коли замінювали мережі, за словами Олександри Сладкової, є якраз найбільшою причиною сьогоднішнього стану дерев. Додається також неправильна обрізка (пристовбурові зрізи понад 10 см), частково давні топінг. Все це є причиною гниття, яке яскраво видно на зрізах як різнобарвні плями ламаної форми.
Читайте також: Зрубані дерева у Львові використовуватимуть для опалення
Другий фактор – вік гіркокаштанів. Дерева міцні, але практично не здатні до CODIT (базова видова властивість дерев до відокремлення і блокування гниття деревини).
«Наприклад, дуб черешчатий тут майстер. Отож, після отримання пошкоджень, гіркокаштан гниє без обмежень не формуючи внутрішніх бар’єрів. І то сумно. Хоч при цьому шикарно зарощує поверхневі стовбурові пошкодження, краще ніж інші дерева», – каже екологиня.
Читайте також: На Сихові запрацює понад 400 індивідуальних теплових пунктів
У планах, за словами Олександри Сладкової, щороку будуть замінювати по 5-10 дерев в критичному стані. З балансоутримувачем є домовленість, що наступні дерева зрізатимуть лише після якісної посадки на місці кожного зрізаного раніше.
Також екологиня зазначила, що дрова для буржуйок місто закуповує в лісництвах.
«Насправді всі зрізані дерева (і знайдені на смітниках дошки) акумулюються на комунальних підприємствах. Жодної задачі зрізати більше заради дров немає, є задача, щоб все, що зрізають, не пропадало», – додала вона.
Нагадаємо, що у Львові аварійні дерева, які обрізали, почнуть використовувати для опалення. За чотири тижні вже зʼявилося 2084 куб. метрів деревини. За словами заступниці міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірини Маруняк, для того, щоб дерево зрізали, комісія за участі управління екології повинна визнати його аварійним та скласти акт.
