На Поштовій площі планують створити музей і громадський простір: будівлю готують до відновлення

Наземну будівлю на Поштовій площі хочуть перетворити на музей і відкритий міський простір.
Колишня поштово-диліжансна станція. Фото: Україна Інкогніта
Колишня поштово-диліжансна станція. Фото: Україна Інкогніта

05 травня 2026, 15:00

У Києві планують відреставрувати будівлю поштової станції та створити там музей поштової історії разом із громадським простором. Наразі об’єкт уже звільнили від самовільних користувачів і готують до наступного етапу робіт. Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова в інтерв’ю "Твоєму місту".

За її словами, наземна будівля є комунальною власністю міста та перебуває на балансі Київського науково-методичного центру.

Після інвентаризації з’ясувалося, що об’єкт перебував у занедбаному стані, а частину приміщень самовільно зайняли сторонні особи.

"Департамент вимагав звільнити приміщення. Це тривало певний час, але зрештою ситуацію вдалося врегулювати", — зазначає Соловйова.

Читайте також: У Києві пошкоджено 146 об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії

Наступний етап — підготовка до реставрації.

"Для цього необхідно розробити науково-проєктну документацію. Це складний процес, який може тривати до року", — пояснює вона.

Читайте також: У Києві пропонують підвищити штрафи за руйнування пам’яток архітектури до мільйонів гривень

У перспективі саме тут планують створити:

  • музей поштової історії;
  • громадський простір для мешканців і туристів.

Водночас ситуація з Музеєм на Поштовій площі залишається складнішою.

Читайте також: Куди звертатися, якщо руйнують пам’ятку архітектури: алгоритм для киян

Як пояснюють у департаменті, підземний музей є пам’яткою археології національного значення і перебуває у державній власності.

"Для вирішення ситуації створено робочу групу за участі представників Міністерства культури, КМДА, археологів і науковців", — каже Соловйова.
Музей на Поштовій площі. Фото: МКІП
Музей на Поштовій площі. Фото: МКІП

Серед варіантів, які наразі обговорюють:

  • створення філії одного з державних музеїв;
  • забезпечення стабільного фінансування утримання та розвитку об’єкта.
"Це дозволило б системно вирішити питання збереження підземної частини", — додає вона.

Докладніше про те, як у Києві працює система охорони культурної спадщини, чому штрафи не зупиняють забудовників, що відбувається з резонансними об’єктами та які зміни пропонують для реального захисту історичного середовища — читайте в повному інтерв’ю.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Культура
Унікальний "будинок тисячі вікон" у Києві занепадає: що заважає взяти його під охорону
У дворі на Тарасівській стоїть будинок, де колись були просторі квартири, ліфти та власна льодовня. Згодом тут жили в комуналках, працювали університетські лабораторії та знімали кіно. Сьогодні дослідники розповідають про його занепад, а міські фахівці, за даними Департаменту охорони культурної спадщини, не можуть потрапити всередину для обстеження, необхідного для підготовки охоронної документації. "Твоє місто" з’ясувало, чим цінний "будинок тисячі вікон", що заважає взяти його на облік і яким може бути його майбутнє.
"Будинок мажора", або дім 1000 вікон у Києві. Фото: Hidden Kyiv

27 жовтня, 16:02

Коли вікна дивляться з усіх боків Два сполучені корпуси, прямокутний внутрішній двір і ряди вікон, розташованих одне навпроти одного. Так влаштований колишній прибутковий будинок Міхельсона на Тарасівській. Зовні він нагадує великий замкнений блок, але колись через нього можна було пройти між двома вулицями...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"