У Києві відбулася дводенна конференція, присвячена розвитку первинної медичної допомоги. У центрі дискусій — те, як сьогодні працює система сімейної медицини, як розподілені функції між лікарем і медичною сестрою, а також якою може бути нова модель роботи первинки в Україні. Про це в коментарі "Твоєму місту" розповіла начальниця управління охорони здоров’я Львівської міськради Марта Матюшко.
За її словами, учасники конференції аналізували поточний стан системи: фінансування первинної ланки, організацію надання медичної допомоги та розподіл ролей між медичними працівниками.
Водночас медсестри, як і раніше, не можуть виписувати рецепти чи направлення, а також самостійно призначати лікування — це залишається виключною компетенцією лікаря.
У цьому контексті обговорюється можливе майбутнє розширення їхніх повноважень. Йдеться про сценарій, коли за наявності затвердженого лікарем плану лікування медична сестра зможе через власний електронний підпис виписувати, зокрема, пільгові препарати. Але це — лише одна з ідей, яка зараз опрацьовується.
Як наголосила Марта Матюшко, ініціативу обговорюють спільно Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Всесвітня організація охорони здоров’я.
Командна медицина і приклади Європи
Ще один напрям дискусії — створення на первинній ланці мультидисциплінарних команд.
Йдеться про модель, де разом працюють сімейний лікар, медична сестра та окремий консультант із ментального здоров’я. Такий підхід, за словами учасників конференції, уже застосовують у низці європейських країн.
Зокрема, наводився приклад Словенії, де після реформ 2024 року на первинці працюють розширені команди з окремими фахівцями для психологічної підтримки пацієнтів.
Подібні моделі роботи вже частково діють і в Україні — у межах програм на кшталт Screening 40+. Там у роботі команди можуть бути лікар, медсестра та адміністратор, який першим контактує з пацієнтом, збирає базову інформацію та допомагає сформувати первинний запит.
Лабораторія і фінансування
Окремо обговорювалося питання лабораторних досліджень на первинному рівні. Наразі вони входять у капітаційну ставку і не оплачуються окремо, що створює фінансові труднощі для закладів.
Також розглядається можливість виділення лабораторної діагностики в окрему фінансову опцію, однак це поки що лише на рівні напрацювань.
Освіта лікарів і вимоги ЄС
Ще один блок дискусії стосувався медичної освіти та вимог у межах євроінтеграції.
Зокрема, обговорювали можливе збільшення тривалості інтернатури: до 3 років для сімейного лікаря, 4 — для педіатра і до 5 — для вузьких спеціалістів. Наразі в Україні інтернатура триває 2 роки.
У МОЗ визнають, що такі зміни є складними, адже фактично подовжують шлях до професії лікаря. Це викликає занепокоєння через і без того низький інтерес молоді до медичних спеціальностей у порівнянні, наприклад, з ІТ-сферою.
ФОПи, декларації і майбутнє первинної медицини
Також на конференції говорили про структуру первинної медичної допомоги в Україні — співвідношення комунальних закладів, приватних клінік і лікарів-ФОПів.
За словами Марти Матюшко, кількість ФОПів у системі зростає і вже майже наближається до комунального сектору. Водночас є проблема навантаження: у частини лікарів задекларовано значно менше пацієнтів, ніж передбачає норматив (до 1800 осіб).
Через це держава та міжнародні партнери обговорюють ідею об’єднання лікарів-ФОПів у групові практики — щонайменше по 4 фахівці в одному центрі. Це має забезпечити безперервність допомоги, навіть якщо лікар у відпустці чи на лікарняному.
Що кажуть у Львові
У місті наразі не фіксують проблем із впровадженням чинних правил, які обмежують функції медсестри.
"На сьогодні немає сигналів від закладів, що це якось ускладнило роботу. Ідея про те, що лише лікар має право призначати лікування і виписувати рецепти, виглядає логічною, бо саме він несе відповідальність за пацієнта", — зазначила Марта Матюшко.
Водночас усі озвучені на конференції зміни — від ролі медсестри до нової структури первинки — залишаються лише на етапі обговорення. Орієнтовно можливі зміни можуть з’явитися не раніше 2027 року, однак офіційних рішень наразі немає.
Читайте також: Як львів’янам записатися до лікаря та що змінилося у 2026 році
Нагадаємо, що із 20 травня первинна медична допомога перейшла на новий режим роботи з Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ). У МОЗ України наголошують, що ці зміни насамперед стосуються кібербезпеки та захисту персональних даних пацієнтів в умовах постійних кібератак. Водночас підкреслюють: жодних нових обмежень щодо оформлення направлень не запроваджували.
