Сьогодні проходить чин похорону і прощання з провідником ОУН Андрієм Мельником
Богослужіння відбувається у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.
Чин похорону подружжя Мельників у Патріаршому соборі в Києві / Фото: hromadske
Чин похорону подружжя Мельників у Патріаршому соборі в Києві / Фото: hromadske

23 травня 2026, 16:28

В Патріаршому соборі у Києві 23 травня відбувається чин похорону полковника Армії УНР, голови ОУН у 1938–1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.

Він помер і був похований у Люксембурзі у 1964 році. Завдяки рішенню Уряду України останки видатного діяча та його дружини повернуто додому. Після церемонії прощання у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві подружжя Мельників перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі 24 травня.

Читайте також: Пантеон видатних українців: Україна розпочинає масштабний проєкт із перепоховання видатних діячів

Хто такий Андрій Мельник

Андрій Мельник — український військовий, політичний діяч та один із найвпливовіших керівників українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття. Він народився 1890 року на Львівщині. Під час Першої світової війни служив у легіоні Українських січових стрільців, а згодом став одним із командирів армії Української Народної Республіки та отримав звання полковника.

Мельник входив до найближчого кола соратників Євгена Коновальця — засновника Організації українських націоналістів. Після вбивства Коновальця агентом радянських спецслужб у Роттердамі в 1938 році саме Андрія Мельника обрали головою Проводу українських націоналістів. Під його керівництвом ОУН намагалася зберегти єдину структуру українського визвольного руху в Європі.

Чому ОУН розкололася

У 1940 році в організації стався розкол — частина молодших і радикальніших членів ОУН підтримала Степана Бандеру. Відтоді прихильників Андрія Мельника почали називати "мельниківцями", а прибічників Бандери — "бандерівцями". Попри внутрішній конфлікт, обидва крила декларували боротьбу за незалежність України.

До політичної діяльності Мельник активно займався військовою організацією українського руху. Він був одним із засновників Української військової організації — підпільної структури, створеної після поразки визвольних змагань 1917–1921 років. Також він долучався до організації формації Січових стрільців у Києві.

У міжвоєнний період польська влада ув’язнила Мельника за участь в українському націоналістичному русі. У в’язниці він провів кілька років. Саме після звільнення у 1929 році він одружився із Софією Федак — донькою відомого львівського адвоката та громадського діяча. Під час ув’язнення вона регулярно відвідувала Мельника.

Життя в еміграції та смерть у Люксембурзі

Під час Другої світової війни Андрій Мельник залишався одним із символів українського політичного руху в еміграції. Через конфлікт із нацистською владою певний час перебував під арештом у Німеччині. Після війни жив у Люксембурзі, де продовжував політичну діяльність у середовищі української еміграції.

Помер Андрій Мельник у 1964 році. Його поховали разом із дружиною на цвинтарі Бонвуа у Люксембурзі.

Як ухвалили рішення про перепоховання

Урядове рішення про перепоховання Кабінет Міністрів України ухвалив 15 травня 2026 року. Розпорядженням №460 центральним органам виконавчої влади доручили організувати ексгумацію, транспортування та проведення церемонії в Україні.

Читайте також: “Поспіх може знецінити ідею”: де би міг бути Пантеон видатних українців і кого там варто перепоховати

Раніше в Офісі Президента повідомляли про створення Пантеону видатних українців на території Національного військового меморіального кладовища. Йдеться про повернення в Україну та перепоховання визначних політичних, військових і культурних діячів, похованих за кордоном.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Культура
Український національний пантеон буде на території Києво-Печерської лаври
Постанова розроблена Українським інститутом національної памʼяті та є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення пантеону.
Удар по Києво-Печерській лаврі, 15 червня 2026 року. Фото: "Твоє місто"

04 липня, 17:58

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, згідно з якою Український національний пантеон буде розміщений на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Про це повідомили на сторінці Українського інституту національної пам'яті."Документ передбачає розробку концепції та структури Пантеону Українським інститутом національної пам’яті; забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення Пантеону та визначення форм меморіалізації; проведення експертних та публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням та діяльністю Пантеону"...
CityLife
Чого ми не знаємо про Романа Шухевича та як Львів сформував генерала УПА
Про Романа Шухевича (30.06.1907 – 05.03.1950) багато сказано-написано, але його життя і боротьба не перестають викликати інтерес та дискусії. Знаний за псевдо Білий, Дзвін, Роман Лозовський, Степан, Чернець, Чух, Тур, Тарас Чупринка, Головний командир Української повстанської армії (УПА) став символом незламності та боротьби за незалежну Україну. Його життя, сповнене викликів, рішень та відповідальності, нерозривно пов'язане зі Львовом. Тут він народився, формувався як особистість і прийняв свій останній бій. Сьогодні, 30 червня, минає 119 років з дня його народження.
Hero Image

30 червня, 10:55

Цей матеріал, який започаткував рубрику «Постать», про ключові етапи життя Романа Шухевича і його багатогранність як лідера, інтелектуала та людини. Він базований на розмові у межах «Клубу експертів та експерток» з Олесею Ісаюк – кандидаткою історичних і докторкою гуманітарних наук, науковою співробітницею Центру досліджень визвольного руху і музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Вона є авторкою праць про життя та діяльність Романа Шухевича, книжок «Роман Шухевич» (КСД, 2015) і «Роман Шухевич...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"