У церемонії взяли участь президент Володимир Зеленський, представники уряду, парламенту, Офісу президента та військового командування. Зеленський виступив із промовою, а голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров розповів про результати дослідження останків Коновальця. Про це повідомляє hromadske.

Коновальця перепоховали під Києвом

На Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія перепоховання першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

На процесії були присутні:

• президент Володимир Зеленський;
• прем'єр-міністр Сергій Корецький;
• керівник Офісу президента Кирило Буданов;
• заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук;
• голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та його заступниця Олена Кондратюк;
• глава Міністерства у справах ветеранів Віталій Кім;
• виконувач обов'язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга;
• виконувач обов'язків міністра оборони Євгеній Хмара;
• міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

Президент під час церемонії подякував людям, які протягом десятиліть зберігали пам'ять про Коновальця та домагалися його повернення в Україну.

За його словами, нині Україна має можливість продовжити справу попередніх поколінь.

Що відомо про останки Коновальця

Під час церемонії голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров повідомив про результати дослідження останків Коновальця після їхнього повернення до Києва.

За його словами, фахівці провели, зокрема, КТ та МРТ. Результати МРТ підтвердили наявність кістяка та дали змогу побачити рештки.

Алфьоров зазначив, що тепер останки планують зібрати.

Він також нагадав обставини загибелі Коновальця — 23 травня 1938 року його в Роттердамі вбив радянський агент Павло Судоплатов, який передав йому вибуховий пристрій, замаскований під подарунок.

Читайте також: У Києві відбувся чин похорону Євгена Коновальця

За словами Алфьорова, під час поховання Коновальця в Роттердамі його поклали у дерев'яну труну, всередині якої була металева труна з віконцем.

Коновалець повернувся в Україну після 88 років

Євген Коновалець загинув у Роттердамі 23 травня 1938 року. Після вбивства його поховали на кладовищі "Кросвейк" у Нідерландах.

Його могила від початку мала статус тимчасової — українські націоналісти розраховували, що після відновлення незалежності України останки Коновальця повернуть на Батьківщину.

11 серпня 2026 року в Роттердамі провели ексгумацію останків полковника. Організаційні питання за дорученням президента координували Кирило Буданов та команда Офісу президента, Андрій Сибіга та команда МЗС, а також Олександр Алфьоров і команда Українського інституту національної пам'яті.

Читайте також: Прах Євгена Коновальця перепоховають у Києві на Національному військовому меморіальному кладовищі

13 серпня заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук повідомила, що прах Коновальця вже повернули в Україну. До цього вона зазначала, що після церковних заходів відбудеться державна церемонія перепоховання за участю керівництва держави, уряду, парламенту та військових.

15 серпня у Києві відбулася заупокійна служба за Євгеном Коновальцем.

Таким чином, після 88 років поховання в Нідерландах Коновалець повернувся на українську землю та був перепохований під Києвом.

Чому Коновальця спочатку перепоховали тимчасово

Рішення про повернення останків Коновальця до України Кабінет Міністрів ухвалив 15 липня 2026 року. Розпорядженням №703-р передбачили ексгумацію, транспортування останків із Нідерландів, проведення церемонії в Україні та перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Водночас нинішнє місце поховання Коновальця розглядають як тимчасове.

Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що після перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі останки Коновальця планують перенести до Українського національного пантеону.

Ідея створення Пантеону передбачає формування окремого меморіального простору для вшанування видатних українських політичних, військових та культурних діячів, зокрема тих, чиї поховання нині розташовані за межами України.

Пантеон видатних українців — дискусія триває

Повернення Коновальця відбувається на тлі дискусії про створення Українського національного пантеону.

Раніше в Офісі президента заявляли про намір створити такий простір. Серед можливих варіантів його розташування розглядали й Національне військове меморіальне кладовище. Водночас остаточної концепції Пантеону наразі немає.

Зокрема, відкритими залишаються питання:

• де саме має розташовуватися Пантеон;
• кого можуть перепоховати в ньому;
• якими будуть критерії відбору постатей;
• чи має це бути один меморіальний простір, чи система місць пам'яті;
• яким буде архітектурне та меморіальне оформлення.

Читайте також: "Поспіх може знецінити ідею": де би міг бути Пантеон видатних українців і кого там варто перепоховати

Народний депутат та історик Володимир В'ятрович підтримує ідею Пантеону та вважає, що він має виконувати передусім об'єднавчу функцію.

За його словами, Пантеон має стати символом єднання українців.

Водночас В'ятрович не підтримує розташування Пантеону на території військового меморіального кладовища.

Архітектор і краєзнавець Іван Щурко також підтримує створення Пантеону, але застерігає від поспіху.

На його думку, передусім потрібна широка дискусія щодо того, кого саме мають вшановувати в такому просторі.

Історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані, який брав участь в обговоренні, раніше також говорив про відсутність остаточного рішення щодо Пантеону.

Перед Коновальцем в Україні перепоховали Андрія Мельника

Повернення Євгена Коновальця відбулося невдовзі після перепоховання в Україні його соратника та наступника на чолі ОУН Андрія Мельника.

15 травня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження №460-р щодо перепоховання Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища.

Читайте також: Андрій Мельник — хто він і чому його перепоховають у Києві: що відомо про провідника ОУН

Останки подружжя перевезли до України з Люксембургу. 22–24 травня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відбулися заупокійні богослужіння, а 25 травня Мельника та його дружину перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі з військовими почестями. У церемонії взяв участь Володимир Зеленський.

Андрій Мельник був полковником Армії УНР, одним із найближчих соратників Євгена Коновальця та після його загибелі очолив ОУН.

Читайте також: "Цеглинка для Софії - це некоректно". Чому перепоховання подружжя Мельників викликало дискусії

Повернення останків Мельника, а тепер і Коновальця, стало частиною ширшого процесу повернення в Україну поховань діячів українського визвольного руху, які через історичні обставини опинилися за кордоном.

Хто такий Євген Коновалець

Євген Коновалець — полковник Армії Української Народної Республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командувач Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів та перший голова Організації українських націоналістів.

Коновалець народився 14 червня 1891 року. У 1917 році став одним з організаторів Січових стрільців, а згодом командував їхніми військовими формуваннями у складі Армії УНР.

У 1929 році Коновалець став першим головою ОУН. Після поразки українських визвольних змагань продовжував організовувати український визвольний рух за кордоном.

23 травня 1938 року його вбили в Роттердамі. Виконавцем убивства був радянський агент Павло Судоплатов, який передав Коновальцю вибуховий пристрій.

Після загибелі Коновальця поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі. Відтоді минуло 88 років — і тепер його останки повернулися до України.