У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15254-1, який пропонує змінити формат НМТ-2027 і зробити математику предметом на вибір. Ініціатива викликала публічні суперечки в освітній та політичній спільноті.
Чому депутати пропонують зробити математику необов’язковою
Вчора, 2 червня, група із 50-ти народних депутатів зареєструвала у Раді альтернативний урядовому законопроєкт, який передбачає зміну переліку обов’язкових предметів на Національному мультипредметному тесті з 2027 року. Про це повідомила народна депутатка Юлія Гришина.
Документ пропонує зменшити кількість обов’язкових дисциплін і залишити математику як предмет на вибір вступника, залежно від спеціальності. За словами ініціаторів, зміни мають допомогти зберегти молодь в українській освіті, врахувати падіння рівня знань через війну та стрес, а також знизити ризики через складні умови складання іспитів.
"Ключова мета наших змін — збереження молоді в системі української освіти. Україна не може втрачати дітей через те, що вступ до українських ЗВО виглядає для родин абітурієнтів менш реалістичним та менш безпечним, ніж виїзд за кордон..Маємо діяти як відповідальна держава, яка бореться за своє майбутнє, а не виштовхує його за кордон", - написала Гришина.
Читайте також: "Дайте вчителю спокій". Пауль Пшенічка про сучасну школу, яка потребує свободи, а не бюрократії
Окремо вона зазначила, що формат НМТ із чотирма предметами в один день створює додаткові ризики в умовах повітряних тривог і нестабільної безпекової ситуації.
Реакція освітян
Реєстрація законопроєкту викликала критику з боку академічного середовища.
Перший проректор УКУ Ярослав Притула заявив, що такий підхід є хибним і підриває сталість освітньої політики. Він наголосив, що математика в НМТ — це не лише про формули, а про здатність мислити структурно й працювати з даними.
"Проблема не лише в одному предметі. Проблема в тому, що освітню політику знову смикають туди-сюди: реформу ввели, не дали їй нормально запрацювати, не оцінили наслідків і вже змінюємо правила. Для учнів, батьків, учителів і університетів це найгірший сигнал: держава сама не знає, чого хоче від освіти. Освіту не можна будувати в режимі маятника, як і країну", - написав він.
Проректор УКУ із зовнішніх зв’язків Дмитро Шеренговський також відреагував критично, заявивши, що математика є базовою компетенцією для сучасної економіки, оборонної сфери та інновацій. Він зазначив, що без неї неможливо працювати з даними і розвивати технологічні галузі:
"Важко математику освоювати і для професії не так щоб потрібно? Так от, потрібно «від гроші порахувати» і «машину припаркувати», до «будь-яке добре дослідження з кількісними даними без неї не зробиш». Оборонку не зробиш, інновації не зробиш. Математика потрібна в сучасному світі, як потрібна і англійська, як потрібна і ліва нога".
Чому без математики неможлива вища освіта
Депутатка Київради Ксенія Семенова оприлюднила розгорнуте пояснення ролі математики в шкільній освіті, навівши програму з 1 по 11 клас. Вона наголосила, що навіть базові університетські програми передбачають знання елементарних математичних навичок.
"Завдання НМТ складені так, щоб там були питання за всі роки навчання. Тобто, якщо людина не знає похідні, інтеграли, то все рівно здасть НМТ.
Чи може здобувати вищу освіту людина, яка не вміє ділити дроби і скласти пропорцію? Не може. Ні на журналістиці, ні на історії не може. Бо університетські програми так складені, що передбачають наявність шкільної освіти у тих, хто приходить здобувати вищу.
Вища освіта — це комплекс знань, це не про навчання конкретній навичці, типу написати прес-реліз чи припаяти діод. Тому інженерам важливо вчити гуманітарні предмети, а гуманітаріям базово знати математику і природничі науки", - наголосила вона.
За словами Семенової, людина з вищою освітою за визначенням не може бути без базових математичних компетенцій, адже це частина критичного та аналітичного мислення.
Колишній міністр економіки Тимофій Милованов відреагував коротко, зазначивши: "Світ: майбутнє — це ШІ, а ШІ — це математика. Українські депутати: скасовуємо НМТ з математики".
У дискусії також висловився депутат Львівської обласної ради Юрій Радилецький. Він наголосив, що проблема полягає не у формі іспиту, а в якості викладання математики у школах:
"Майбутнє - це коли пишеш математику на НМТ на 190-200 балів, а не набираєш 130 на НМТ без 3-го рівня складності як колись на ЗНО. В школі вчителів математики нема. Але і переводити математику у вибірковий предмет неправильно".
Нагадаємо, що для участі в НМТ наразі кожен учасник обирає чотири предмети, з яких три є обов’язковими — українська мова, математика та історія України. Кожен тест триває 60 хвилин: спочатку учасники складають два предмети поспіль упродовж двох годин, після чого мають 20-хвилинну перерву і ще дві години на виконання третього та четвертого тестів.
