Що варто знати про посттравматичний синдром і як він лікується: поради фахівців
Фахівці розповіли про симптоми психологічної травми, правила безпечного спілкування та сучасні методи лікування.
Як допомогти близькій людині, яка пережила травматичну подію / фото ілюстративне створене ШІ
Як допомогти близькій людині, яка пережила травматичну подію / фото ілюстративне створене ШІ

сьогодні о 14:58

Червень є Місяцем обізнаності про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб наголошують: у часи великої війни культура взаємної підтримки, співчуття та поваги до психічного здоров’я є критично важливою, адже з досвідом втрат і тривоги сьогодні живе більшість українців.

За даними МОЗ, близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, стикаються з ПТСР. Водночас фахівці підкреслюють, що цей розлад не є вироком — його можна подолати або навчитися ним керувати.

"Якщо нічого не робити, це може закінчитися руйнацією стосунків, роботи, здоров’я чи навіть життя, — застерігають у МОЗ. — Людину, у якої діагностували ПТСР, слід запевнити, що вона не божевільна, і що це мине".

Хто у зоні ризику

ПТСР може розвинутися у людей, які пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію. Це не лише ветерани війни чи цивільні в зоні бойових дій. До цієї групи також належать:

жертви фізичного, сексуального або домашнього насильства;

люди, які пережили полон, катування чи теракти;

діти, що зазнали жорстокого поводження чи неглекту (ігнорування батьками);

жінки, які мають досвід травматичних пологів та жорстокого ставлення медперсоналу.

Фахівці наголошують, що схильність до ПТСР на 40% зумовлена спадковістю та індивідуальною чутливістю до стресу. Тому твердження на кшталт "раніше воювали й поверталися нормальними, а зараз не хочуть жити" є не просто помилковими, а й жорстокими. У кожного своя межа стійкості.

Головні симптоми: як проявляється розлад

Нав’язливі спогади: флешбеки, коли минуле яскраво повертається через певні тригери, або постійні нічні кошмари.

Повна "бойова готовність": людина миттєво дратується, тривожиться, має проблеми зі сном та фізичні прояви (тахікардія, гіпертонус м'язів).

Уникнення: небажання говорити про травму, емоційна порожнеча та відсторонення від близьких.

Панічні атаки: сильний страх, запаморочення, прискорене серцебиття, брак повітря.

Самолікування: зловживання алкоголем чи іншими речовинами, аби заглушити біль.

Як допомогти тому, хто поруч

Фахівці зазначають, що універсальних порад чи готових рішень не існує. Найважливіше — це щира увага, терпіння та готовність бути поруч.

Не знецінюйте емоції: не порівнюйте біль людини з чужим досвідом.

Говоріть прості слова: іноді достатньо сказати: "Я поруч", "Я готовий вислухати" або "Ти можеш звернутися до мене, коли буде потрібно".

Прийміть реакцію: хтось хоче виговоритися, а комусь потрібен час насамоту. Обидві реакції є нормальними.

Позбавтеся тригерів: створення безпечного середовища є ключовим (саме тому, наприклад, заборонено запускати феєрверки під час війни).

Як лікують ПТСР

За словами медиків, лікування завжди підбирається індивідуально і має поєднувати психотерапію (зазвичай потрібно 8–10 сесій для архівування травматичних спогадів) та, за потреби, медикаменти (виключно за рецептом лікаря).

Окремо лікарі звертають увагу на використання медичного канабісу. У світі його препарати часто застосовують для полегшення симптомів ПТСР. На відміну від рекреаційного канабісу, медичний не має психотропного ефекту, не викликає звикання, а його активна речовина (канабідіол) допомагає знизити тривожність і "стерти" страшні спогади. Проте його вживання не може повністю замінити повноцінну психотерапію.

Читайте також: Садовий звернувся до МОЗ і поліції щодо діяльності реабілітаційної клініки для залежних у Львові.

Нагадуємо, додаткові інструменти та матеріали для самодопомоги можна знайти на платформі Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?" (howareu.com). Якщо у вас або ваших близьких виникають суїцидальні думки, негайно звертайтеся по фахову психологічну допомогу на гарячі лінії:

1551 — Гаряча лінія психологічної підтримки для киян та мешканців інших регіонів.

0 800 211 444 — Гаряча лінія психологічної підтримки від благодійного фонду "Право на захист".

0 800 505 085 — Гаряча лінія психологічної допомоги для ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин від проєкту "Варто жити".

0 800 33 20 29 — Лінія підтримки Національної психологічної асоціації (працює щодня з 10:00 до 20:00).

7333 — Цілодобова лінія з питань запобігання самогубствам та підтримки психічного здоров'я Lifeline Ukraine.

Усі дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні та анонімні.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Усі жахи в Бахмуті починають мене переслідувати». Журналісти NYT побували в Київській психлікарні
Репортаж із Київської міської психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, де проходять реабілітацію наші військові, став головним матеріалом нового випуску The New York Times Magazine.
Фото ілюстративне: ЗСУ

16 березня 2023, 08:00

Київська міська психіатрична лікарня імені Павлова (у Києві її називають "Павлівська" або "Павлівка") до війни лікувала людей з тяжкими психічними захворюваннями, переважно з шизофренією, але війна змусила змінити профіль. Про це йшлось в репортажі американського видання The New York Times авторства журналістки Еллен Баррі, яка пише матеріали про ментальне здоров'я людей. У червні минулого року у "Павлівці" відкрили тимчасове відділення для військових на 40 ліжок, але за шість тижнів їхня кількість зросла до 100...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"