6 липня відійшла у засвіти українська художниця-емігрантка Зоя Лісовська-Ніжанківська (1927–2026). Їй було 99 років. Про це повідомив Музей української діаспори у Facebook.

Зоя Лісовська-Ніжанківська народилася 14 квітня 1927 року у Львові в родині відомого графіка Роберта Лісовського та композиторки Стефанії Туркевич. Під час Другої світової війни, тікаючи від радянських репресій, родина художниці емігрувала спершу до Дрездена, а згодом до Австрії. Зоя навчалася в гімназіях Дрездена та Відня, а у 1947 році вступила до Лондонської академії мистецтв, де здобула Національний диплом із дизайну та срібну медаль за книжкову ілюстрацію. Завдяки трирічній стипендії продовжила навчання в Академії мистецтв у Римі, а згодом оселилася у Женеві, де продовжувала творчу діяльність.

Читайте також:"Галицький Версаль" у Шептицькому: як розкішний родинний палац Потоцьких опинився на межі руйнації

Мисткиня працювала у жанрах живопису, графіки, книжкової ілюстрації та сакрального мистецтва. Її творчість поєднує експресивність і ліризм, відчутні впливи італійського неоекспресіонізму та українського бароко.Створювала ікони, вітражі, листівки та книжкові ілюстрації. Ілюструвала твори Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та Торнтона Вайлдера.

Найвідоміші роботи: "Вечорниці" (1955), "Богородиця" (1960), "Перед свяченням паски", "Скелі над морем", "Синій дім", "Дівчина з Буковини", "Біженці", "Стиль життя"(1980).

Художниця мала персональні виставки в Мюнхені, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорку, Львові та Женеві.

За інформацією українських культурних інституцій, Зоя Лісовська-Ніжанківська померла 6 липня. До свого 100-річного ювілею вона не дожила лише кілька місяців.

До слова, Зоя Лісовська-Ніжанківська походила з відомої української мистецької родини. Її батько Роберт Лісовський був автором численних графічних робіт та одним із творців української візуальної культури ХХ століття, а мати Стефанія Туркевич увійшла в історію як перша українська жінка-композиторка.