Малюйте та ходіть на концерти, радить психолог. На думку психоаналітика Наталії Глухенької, найкращий спосіб позбутися стресу – обговорювати свої страхи та переживання. Психоаналітик переконана – якщо людина придушуватиме такі сильні емоції в час соціальних потрясінь, це обов’язково виллється в агресію стосовно рідних або колег.
«У таких ситуаціях завжди з’являється внутрішнє напруження, і цьому напруженню треба дати вихід. Хтось дає цей вихід через спів, хтось – через скандал із чоловіком. Якщо ви відчули, що вам хочеться сісти помалювати, а вам уже багато років – сядьте помалюйте, навіть якщо ви цього ніколи не робили», – радить психоаналітик.
Коли людина тривалий час живе в стресі й не має куди викинути негативні емоції, то з часом це може позначитись на її здоров’ї, зазначає психоаналітик. Наталія Глухенька також радить: слід періодично відгороджуватись від новин про війну, ходити в кіно та на концерти, як у мирний час.
Психологічно потрібно прийняти той факт, що йде війна. Українцям потрібно усвідомити і змиритися з тим, що триває україно-російсько війна, і люди щодня гинуть. Так вважає директор департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України Богдан Червак. На його думку, журналісти повинні об’єктивно інформувати про війну, не уникаючи реальних фактів, що можуть шокувати вразливу аудиторію.
«Суспільство повинно трансформуватися і почати жити в умовах тих жорстоких реалій, які є. Тому треба показувати все як є, нічого не приховувати, показувати ті жертви, які є», – зауважує Богдан Червак. Він переконаний, що саме в такий спосіб медіа допомагають суспільству виробити інформаційний імунітет та акумулювати сили для подальшої боротьби.
Краще боятися чи злитися, аніж бути байдужим. Ситуація в країні так чи інакше викликає в людини стрес і тривогу, незалежно від того, дивиться вона новини чи ні. Такої думки дотримується психоаналітик Наталія Глухенька. На її думку, останні півроку українці живуть в інформаційній атмосфері війни, страху та безпорадності. Таким чином, порушується базова потреба людини почуватися в безпеці, зазначає вона.
«Багато людей переживають депресивний стан – це нормально. Набагато краще, коли ми в такій непростій ситуації можемо в собі відстежувати основні стани: стан страху не може не викликати гнів, відчуття провини. Також злість на те, що ми не можемо з цим нічого зробити. Відчуття провини, що ми не в гарячій точці. Набагато гірше, коли людина не відчуває нічого, не переживає, коли каже «мені байдуже», – констатує фахівець.
За матеріалами «Радіо Свобода»
