3 тези бельгійця Бернара Вілема про українське село, бізнес та корупцію
Бернар Вілем народився в Бельгії. У 19 років мав свій бізнес. Займався самоосвітою. Здав іспити й отримав диплом за спеціальністю ”архітектура інтер’єру та загальне підприємництво в будівництві”. Приїхав в Україну 1999 року як консультант інвестиційного проекту. Зараз є консультантом і торговим представником близько 10 французьких фірм у галузі сільського господарства. П’ять років тому разом із дружиною, українкою Марією Хом’як, створив фермерське господарство ”Шеврет” у селі Дмитровичі Мостиського району на Львівщині. Бернар Вілем розповів Gazeta.ua про те, як його зустріла Україна. Пропонуємо три його найцікавіші тези.
фото: gazeta.ua
фото: gazeta.ua

13 березня 2015, 11:27

Бернар Вілем розповів про те, як його зустріла Україна. Пропонуємо три його найцікавіші тези.

1. Я приїхав в Україну 15 років тому, нічого не знаючи про неї. Один із моїх бельгійських колег розповідав, що це країна з великим потенціалом і народом, що прагне до соціального й економічного розвитку. Тут стільки вільної землі! Не розумів, чому її не обробляють, чому поля пусті. Дивувався: люди мають стільки чорноземів і нарікають на безгрошів'я. Залишатися тут не планував. Із двома бельгійцями став інвестором в одному підприємстві у Зборівському районі на Тернопільщині. Воно збанкрутувало через шість місяців – прокуратура, податкова закрили його. Я втратив 150 тисяч євро. І вирішив будь-що відробити їх. Вибрав Мостинський район, бо його природа й рельєф схожі на мою Батьківщину. На Україні мало розводять кіз. Гадав, що буде попит.

2. Мені казали "у нас так прийнято" і вимагали хабара. Я ж відповідав: не даватиму. Приїхала санстанція. Я подаю запит, аби надіслали детальну інструкцію, що і як має бути, а що на моєму підприємстві не так. У них немає інструкції. З пожежниками поїхав на сусідню ферму – аби показали, що там є такого, чого бракує мені. За п'ять років не дав жодного хабара. Алкоголізм і корупція – дві хвороби України. Я своїх алкозалежних працівників лікую. Уже 15 одужали. А за запах спиртного штрафую.

3. У кожному селі має бути кузня, пекар, м’ясник. Бо менеджерів безліч, але яким ремеслом вони володіють? Нам потрібні знавці. Ремісники становлять 50 відсотків французької економіки. Унас жити в селі – престижно. В Україні це додає клопотів. Буває, навіть аптеки нема.

За інформацією Gazeta.ua




Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"