5 тез про український бізнес в Польщі. Поради експерта

Сьогодні у Львові відбувся семінар «Перспективи ведення бізнесу в Польщі», організований «Юридичною компанією «Ейч.Ді.Партнерз». Про умови ведення польського бізнесу та можливості стати підприємцем у Польщі розповів фахівець із питань європейського права, економічного законодавства Польщі та України, а також конституційного і цивільного права цих країн, доктор юридичних наук Максим Ференц. Tvoemisto.tv підготували головні тези із доповіді спікера.
фото: youtube.com, versii.if.ua, lim.lviv.ua
фото: youtube.com, versii.if.ua, lim.lviv.ua

12 жовтня 2015, 20:42

1. Усі підприємства, які зареєстровано на території Польщі, не залежно від національності власника, стають резидентами Польщі, а тому для них діють рівні умови для створення і ведення бізнесу. Українцеві, який починає вести підприємницьку діяльність у Польщі, слід розуміти, що він збагачує не українську економіку, а польську. Саме тому й створено рівноцінні умови для ведення бізнесу.

2. Ведення польського бізнесу більше нагадує німецьку модель, аніж українську, тому перед тим як виходити на новий ринок, підприємець повинен його повністю дослідити. Не варто кидатись з головою у воду. Найкраще українському підприємцю стартувати з спеціальної економічної зони, а саме підзони – Люблін, через інвестиції: готівку, нерухомість, створення нових робочих місць. На думку Максима Ференца, найоптимальнішою формою для українців, з точки зору інвестування й ведення бізнесу в Польщі, є товариство з обмеженою відповідальністю.

3. Державної підтримки в Польщі не існує. Головна підтримка – це невтручання в діяльність підприємства. Польща все ж може надати вам інвестиції у розмірі 50% інвестиційних витрат для великих підприємств (які працевлаштовують більше 250 осіб), 60% – середніх підприємств (працевлаштовують від 50 до 249 осіб) та 70% – для малих підприємців (влаштовують менше 50 працівників). Проте для того, щоби стати суб’єктом, який відповідає критеріям надання державної допомоги, слід придбати земельну ділянку, або взяти її в довічну оренду для своєї діяльності, або ж придбати продукцію тривалих засобів, наприклад, машинки, робочі станки. Основним критерієм для надання вам як підприємцю інвестицій може також стати те, що ваше підприємство діє інноваційно.

4. Підприємець може користуватися податковими привілеями у випадках: понесення інвестиційних витрат в сумі мінімум 100 тис. євро; володіння власною участю на рівні щонайменше 25%; ведення діяльності не менше 5 років від закінчення інвестиції, утримання новостворених робочих місць протягом не менше 5 років, не перенесення права власності складових майна протягом 5 років від внесення до обліку основних засобів.

5 Відсоток від кредиту/позики завжди повинен обговорюватися з банком. Враховуючи розмір та особливості вашого бізнесу, ви завжди можете запропонувати банку, як партнеру, свою ставку. З банком треба комунікувати, оскільки в Польщі він є партнером, який співпрацює з підприємством.

Підготувала Мар’яна Федина


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
Забути про суперечки й готуватися до атак: ексголова Бюро нацбезпеки Польщі про ситуацію на кордоні та тиск Трампа
Відставний генерал Станіслав Козєй закликає відкласти історичні суперечки, створити передову зону ПРО та не реагувати на тиск щодо припинення ударів по рф.
Станіслав Козєй розповів про те, як Києву та Варшаві захистити прикордоння, побороти російську дезінформацію та вистояти в умовах паузи від США.

13 жовтня, 18:15

Історичні суперечки між Києвом і Варшавою не повинні заважати практичній співпраці у сфері безпеки, а Україні не варто припиняти удари по об'єктах у рф лише на вимогу Вашингтона. Про це в інтерв’ю "Укрінформу" розповів колишній голова Бюро національної безпеки Польщі, відставний генерал Станіслав Козєй. Про "енергетичне перемир’я" та дії Дональда Трампа Ситуацію, яка складається довкола вимог президента США припинити удари по російській енергетиці, Станіслав Козєй називає драматичною...
Політика
Волинь-1943 як «квиток» до ЄС: чи стане історія умовою вступу України?
Чому українці й поляки досі сперечаються про те, що сталося на Волині у 1943 році? І чому ця суперечка дедалі частіше виринає в політиці, соцмережах і навіть у розмовах про вступ України до ЄС? Історик і дослідник цієї теми Богдан Гудь, автор книжок польською та українською, вважає, що відповідь треба шукати не лише в роках війни, а й у землі, школах, церквах і владі, які задовго до 1943-го розводили два народи. Про це читайте у розмові зі Світланою Жаб'юк для Клубу експертів і експерток «Твого міста».
Богдан Гудь / Фото "Твого міста", перероблене за допомогою ШІ

08 жовтня, 20:10

Скільки років ви досліджуєте українсько-польські стосунки, зокрема тему Волинської трагедії? Це довга історія. У 1998-му ми з польськими колегами зробили фільм «Важке братерство» про Союз Пілсудського і Петлюри. Питання, яке не розв'язали: чому їм не вдалося в 1920 році відновити незалежність України...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"