Львів намагається повернути одну зі своїх найвідоміших гастрономічних візитівок, яку вважали втраченою понад сто років. У Ботанічному саду ЛНУ ім. Івана Франка вирощують клепарівську череху — унікальний гібрид вишні та черешні, який колись прославив Львів далеко за межами Галичини. Про це йдеться у матеріалі "Твого міста".

Перші письмові згадки про клепарівську череху датуються ще 1555 роком. Її вирощували у Клепарові — давньому передмісті Львова, територія якого сьогодні охоплює, зокрема, вулиці Клепарівську, Золоту та Джерельну.

У XVIII–XIX століттях череха стала одним із гастрономічних символів міста. Її саджанці вивозили до інших країн Європи, а згодом — навіть до США та Канади. В міжнародних помологічних довідниках сорт досі відомий як Griotte de Kleparow.

Однак у XX столітті знаменита клепарівська череха зникла з міського ландшафту. Сади на Клепарові почали масово вирубувати через промислову забудову та прокладання залізниці. Згодом про смак львівського гібриду нагадували переважно старі кулінарні книги та ботанічні колекції за кордоном.

Череху повернули до Львова з Польщі

Відродити львівський сорт вирішили ГО "Інститут Галицької Кухні" та Ботанічний сад ЛНУ ім. Івана Франка.

Нині у саду залишилося дев’ять дерев. Вони прижилися, щороку цвітуть і зав’язують плоди. Проте повноцінного врожаю науковцям поки отримати не вдалося.

Читайте також: Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь

Саме дозрілий плід дозволить науковцям детальніше дослідити сучасну череху.

Чи справді це та сама череха?

Повернення дерева до Львова поки не означає, що науковці вже на сто відсотків підтвердили його генетичну ідентичність історичному сорту.

Для цього потрібно порівняти сучасний рослинний матеріал із гербарними зразками черехи, зібраними наприкінці XIX — на початку XX століття.

Водночас науковці шукають можливі старі дерева безпосередньо на Клепарові. Вони вже взяли живці черехи з приватних садиб на Варшавській та прилеглих вулицях і прищепили їх на звичайну черешню в Ботанічному саду.

Якщо рослини успішно розвиватимуться, це може стати ще одним шляхом відновлення сорту — від Клепарова до Клепарова.

Львівський сорт хочуть зробити міським брендом

За словами Андрія Прокопіва, клепарівська череха має особливу цінність саме через поєднання історії, гастрономії та ботаніки.

У минулому з неї готували конфітюри, мармуляди, десерти, наливки та лікери. Її популярність була настільки великою, що саджанці сорту збереглися в ботанічних розсадниках різних країн.

У майбутньому у Ботанічному саду планують розмножувати дерева, щоб львів’яни могли висаджувати клепарівську череху у власних садах.

Таким чином, рослина, яка понад століття залишалася радше історичною згадкою про Львів, може знову стати частиною міста — цього разу вже не лише як ботанічна реліквія, а як живий гастрономічний та культурний бренд Львова.

Більше про давні фруктові сади Львова читайте тут.