4 квітня набрав чинності закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який наближає українські стандарти якості до європейських. Про це інформує прес-служба Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно з нововведеннями, держава контролюватиме безпечність продукції, натомість не диктуватиме підприємцям як її виготовляти. Документ розробляли спільно з експерати ЄС.

Читайте також: Як визначити якість молока. Поради експертів

Нововведення:

Підприємства харчової промисловості перевірятимуть без попередження

З одного боку ця поправка суперечить Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким передбачене обов’язкове попередження про перевірку за 10 днів. Однак за новим законом підприємства повинні бути готовими до приходу представника органу контролю без анонсу. Втім, перевірку аудиту компанії проводитимуть за попередженням за три дні.

Перевірки проводитимуть частіше, ­однак за чітко визначеним переліком питань

Донині планові перевірки операторів ринку проводили для високого ступеня ризику раз на два роки, а для низького – раз на п’ять. Відтепер підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику та ділитимуть на відповідні категорії. Наприклад, об’єкти з високим ризиком перевірятимуть раз на квартал, а у разі звернень громадян – позапланово і без погодження в органів державної влади.

Водночас інспектори Держпродспоживслужби працюватимуть за публічним уніфікованим актом перевірки, який міститиме вичерпну кількість питань, що має знизити корупційні ризики.

Чорний список для порушників

Якщо під час перевірки об’єктів роздрібної торгівлі виявлять грубі порушення, цю інформацію оприлюднять на сайті Держпродспоживслужби і занесуть підприємство до категорії недобросовісних.

Читайте також: Які ранні овочі та фрукти можна вживати. Поради фахівців

Жорсткі санкції

Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах. Загалом закон визначає 19 видів порушень, вісім з яких передбачають попередню письмову вимогу про їх усунення, після чого можуть накладати штраф. Зокрема, виробництво та обіг харчових продуктів на незареєстрованих потужностях передбачає штраф від 40 до 75 тисяч гривень, а виробництво чи зберігання продуктів або кормів без дозволу – до 111,6 тисяч гривень. За продаж зіпсованих продуктів або тих, у яких закінчився термін зберігання, передбачено від 30 до майже 45 тисяч гривень.

Крім цього, якщо виявлять фактори, що становлять загрозу для життя і здоров’я людини, то головний держінспектор може тимчасово припинити роботу підприємства на строк до 10 днів.

Відеофіксація контролю

Аби протидіяти корупції, новий закон передбачає відефіксацію контролю, на яку згода представників підприємства не потрібна. Вести відеофіксацію може як інспектор, так і господар організації, яку перевіряють.

Імпортерів також перевірятимуть

Закон передбачає 5-річний перехідний період, за який пункти пропуску на кордоні мають відповідно обладнати, щоб здійснювати перевірки імпортерів безпосередньо на кордоні. Поки що імпортерів перевірятимуть у зонах митного контролю. Крім цього, імпортери повинні мати чіткий перелік документів для перевезення продукції.

Закон також регламентує підстави відбору зразків для перевірки та їхнього лабораторного дослідження. Попередньо нове законодавсто Верховна Рада затвердила торік у травні.