Весна – час оновлення, сонця і довших днів. Проте багато людей помічають: заснути стає складніше, сон поверхневий, а вранці – відчуття втоми. Чому так відбувається і як допомогти собі повернути здоровий режим, з'ясувало "Твоє місто".
Весна як період загострень
За словами психологині, гештальт-терапевтки Олександри Волохової, весна – як і осінь – є періодом, коли організм особливо чутливий.
Окрім фізіології, важливу роль відіграє і спосіб життя, який у міжсезоння часто змінюється.
Перехід на літній час і збій біоритмів
Ще один фактор – переведення годинників. Навіть одна година різниці може суттєво вплинути на самопочуття.
"Ми лягаємо тоді, коли ще не дуже хочеться спати, і прокидаємося, коли ще дуже хочеться. Організму потрібен час, щоб адаптуватися", – каже гештальт-терапевтка.
У цей період вона радить не перевантажувати себе і дати організму хоча б тиждень на адаптацію.
Тривога – ключовий тригер безсоння
Весняне безсоння часто пов’язане не лише з біологією, а й із психоемоційним станом.
"Підвищена тривожність провокує загострення безсоння. І мова не тільки про сирени чи зовнішні фактори – це і внутрішня тривога, хвилювання, переживання", – зазначає психологиня.
Особливо це актуально для підлітків – через навчання, іспити, вступ до університетів, а також для дорослих через стрес на роботі чи загальну напругу в країні.
Сон – це навичка
Психологиня наголошує: якісний сон – це не випадковість, а звичка, яку потрібно формувати.
Серед базових рекомендацій:
- відкладати гаджети хоча б за 1–2 години до сну;
- виходити на коротку вечірню прогулянку;
- практикувати дихальні або розслаблюючі техніки;
- слухати спокійну музику;
- не переїдати перед сном.
Водночас вона визнає: в реальних умовах дотримуватися всіх правил непросто.
"Ми живемо в обставинах, де не завжди можемо дозволити собі ідеальний режим. Але навіть часткове дотримання цих рекомендацій вже допомагає", – каже фахівчиня.
Ідеальний час для сну
За словами лікарки, оптимально лягати спати до 22:00.
Втім, головне – не лише час засинання, а й тривалість сну: дорослій людині потрібно в середньому 7–8 годин.
Чому підлітки в зоні ризику
Окрема категорія – підлітки, які часто порушують режим.
Вона радить батькам не лише контролювати режим, а й подавати власний приклад правильного підходу до режиму дня.
Наслідки недосипу
- Хронічне недосипання впливає не лише на настрій.
- Серед можливих наслідків:
- зниження енергії та працездатності;
- погіршення харчових звичок;
- ослаблення імунітету;
- підвищений ризик тривожних і депресивних станів.
"Коли ми не висипаємося, страждає весь організм – і фізично, і психологічно", – наголошує медикиня.
Читайте також: Олександр Фільц про вибір і стан психіки українців.
Чи потрібні ліки
Все більше людей звертаються до лікарів через проблеми зі сном і отримують медикаментозне лікування. Втім, психологиня радить не поспішати.
"Спочатку важливо виключити органічні причини: перевірити рівень вітаміну D, заліза, загальний стан організму. І лише тоді вирішувати, чи потрібні препарати".
Якщо ж серйозних порушень немає, варто почати з простих змін у способі життя та психологічних практик.
Нагадаємо, що в "Клубі експертів та експерток" соціальний психолог Олег Покальчук розповів, чи справді українці втратили ілюзії і чи стали різкішими, як війна зруйнувала "підліткову" оптику суспільства і чому чорно-біле мислення стало способом виживання. Докладніше читайте тут.
