Весна – час оновлення, сонця і довших днів. Проте багато людей помічають: заснути стає складніше, сон поверхневий, а вранці – відчуття втоми. Чому так відбувається і як допомогти собі повернути здоровий режим, з'ясувало "Твоє місто".

Весна як період загострень

За словами психологині, гештальт-терапевтки Олександри Волохової, весна – як і осінь – є періодом, коли організм особливо чутливий.

Окрім фізіології, важливу роль відіграє і спосіб життя, який у міжсезоння часто змінюється.

Перехід на літній час і збій біоритмів

Ще один фактор – переведення годинників. Навіть одна година різниці може суттєво вплинути на самопочуття.

"Ми лягаємо тоді, коли ще не дуже хочеться спати, і прокидаємося, коли ще дуже хочеться. Організму потрібен час, щоб адаптуватися", – каже гештальт-терапевтка.

У цей період вона радить не перевантажувати себе і дати організму хоча б тиждень на адаптацію.

Тривога – ключовий тригер безсоння

Весняне безсоння часто пов’язане не лише з біологією, а й із психоемоційним станом.

"Підвищена тривожність провокує загострення безсоння. І мова не тільки про сирени чи зовнішні фактори – це і внутрішня тривога, хвилювання, переживання", – зазначає психологиня.

Особливо це актуально для підлітків – через навчання, іспити, вступ до університетів, а також для дорослих через стрес на роботі чи загальну напругу в країні.

Сон – це навичка

Психологиня наголошує: якісний сон – це не випадковість, а звичка, яку потрібно формувати.

Серед базових рекомендацій:

• відкладати гаджети хоча б за 1–2 години до сну;
• виходити на коротку вечірню прогулянку;
• практикувати дихальні або розслаблюючі техніки;
• слухати спокійну музику;
• не переїдати перед сном.

Водночас вона визнає: в реальних умовах дотримуватися всіх правил непросто.

"Ми живемо в обставинах, де не завжди можемо дозволити собі ідеальний режим. Але навіть часткове дотримання цих рекомендацій вже допомагає", – каже фахівчиня.

Ідеальний час для сну

За словами лікарки, оптимально лягати спати до 22:00.

Втім, головне – не лише час засинання, а й тривалість сну: дорослій людині потрібно в середньому 7–8 годин.

Чому підлітки в зоні ризику

Окрема категорія – підлітки, які часто порушують режим.

Вона радить батькам не лише контролювати режим, а й подавати власний приклад правильного підходу до режиму дня.

Наслідки недосипу

• Хронічне недосипання впливає не лише на настрій.
• Серед можливих наслідків:
• зниження енергії та працездатності;
• погіршення харчових звичок;
• ослаблення імунітету;
• підвищений ризик тривожних і депресивних станів.

"Коли ми не висипаємося, страждає весь організм – і фізично, і психологічно", – наголошує медикиня.

Читайте також: Олександр Фільц про вибір і стан психіки українців.

Чи потрібні ліки

Все більше людей звертаються до лікарів через проблеми зі сном і отримують медикаментозне лікування. Втім, психологиня радить не поспішати.

"Спочатку важливо виключити органічні причини: перевірити рівень вітаміну D, заліза, загальний стан організму. І лише тоді вирішувати, чи потрібні препарати".

Якщо ж серйозних порушень немає, варто почати з простих змін у способі життя та психологічних практик.

Нагадаємо, що в "Клубі експертів та експерток" соціальний психолог Олег Покальчук розповів, чи справді українці втратили ілюзії і чи стали різкішими, як війна зруйнувала "підліткову" оптику суспільства і чому чорно-біле мислення стало способом виживання. Докладніше читайте тут.