Іванна Герус
Іванна Герус
ДПА не відкрило би нам великої таємниці, але скасовувати його було не варто
ДПА допомагає зрозуміти, як відбувався освітній процес упродовж року, адже через карантин і дистанційне навчання не завжди зрозуміло, якою є ситуація в школах. Він дає зріз якості освітнього процесу.
Фото: Сегодня
Фото: Сегодня

19 березня 2021, 17:14

Через пандемію коронавірусу в Україні уже другий рік поспіль не проводитимуть державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів 4-х та 9-х класів. Наказ про скасування ДПА уже видало Міністерство освіти та науки. Це рішення збурило освітянські та батьківські середовища. Голова комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради Іванна Герус про те, чому не можна було скасовувати атестацію і що найбільше впливає на якість освіти.

Суть державної підсумкової атестації полягає в оцінюванні якості освіти. ДПА допомагає зрозуміти, як відбувався освітній процес упродовж року, адже через карантин і дистанційне навчання не завжди зрозуміло, якою є ситуація в школах. Власне ДПА дає зріз якості освітнього процесу.

Окрім того, ДПА формує у дітей вкрай необхідну навичку складати тестові завдання – таким чином вони готуються до ЗНО.

А для учнів 9-х класів державна підсумкова атестація є доброю мотивацією для навчання, адже впливає на середній бал атестата. У підлітків стимулів до навчання ще менше, аніж у молодших школярів, і ДПА була одним із них.

Читайте також: У Львові почався жорсткий карантин. Як працюватимуть магазини, ринки і транспорт

Державну підсумкову атестацію мали би складати студенти закладів професійної освіти. Там діти теж вчаться дистанційно, хоча концепція цих закладів передбачає опанування практичних навичок. Нам потрібно ретельно зайнятись системою професійної освіти.

Думаю, ДПА не відкрила би нам великої таємниці про якість дистанційної освіти, про яку знаємо зі спілкування з учителями, батьками і дітьми. Тож її скасування особливого впливу тут не матиме, а от якщо ми не зможемо якісно перебудуватись на дистанційне навчання, то вплив буде відчутним.

Для дистанційного навчання є вагомою роль директорів. Бо фактично на їх плечі лягає забезпечення усіх вчителів можливостями викладати. І це не просто. Історія з життя: у моєї подруги бабуся – 70-річна вчителька фізики. У неї нема комп’ютера і вона позичає його в онуки, щоб хоч якось вести заняття. Їй доводиться писати формули на листочку і показувати дітям в камеру – інакших методів вона не опанувала. І це у Львові, історії з області ще критичніші.

Проте є й інші приклади: школа у Великомостівській територіальній громаді дає вчителям можливість користуватись технікою купленою за кошти з субвенції, там зняли відеоуроки для дітей і батьків. І тут дистанційне навчання працює краще.

Читайте також: Учні 4-х і 9-х класів не складатимуть Державної підсумкової атестації

Отже, багато залежить від того, як працюють шкільні управлінці, скільки у них є бажання налагодити якісно процес. А вчителям потрібно допомагати з підготовкою дистанційних уроків, навчати і додавати мотивації.

І не хотілось би після завершення карантину усвідомити, що якість освіти в Україні знизилась. Потрібно дивитись правді у вічі і бачити реальну картину. Але для цього нам необхідно проводити системно ДПА і ЗНО, щоб приймати комплексні рішення і виправляти ситуацію.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"