Гірка правда — в ДТП в Україні гине більше цивільних, ніж від російських обстрілів та бомбардувань. Попри війну, яка 5-й рік несе руйнування та загибелі (і тут немає запитань, хто в цьому винен), на дорогах в тилу ми втрачаємо тисячі життів українців. Мова про більш ніж 12 тисяч загиблих тільки в ДТП за час повномасштабного вторгнення (згідно з офіційною статистикою, в ДТП в Україні за 2022–2025 роки загинуло 12 295 людей — Ред.).

На превеликий жаль, війна забрала життя 677 дітей, в той же час в ДТП загинуло 678 дітей за цей же період. Загалом за даними ООН станом на 30 червня 2026 року підтверджено загибель щонайменше 16,4 тисячі цивільних в Україні від початку повномасштабного російського вторгнення.

Читайте також: Щороку в ДТП Україна втрачає ціле місто. Штраф — як за каву з тістечком 

За цей же час Верховна Рада не спромоглася проголосувати ЖОДЕН законопроєкт, який би хоч якось зміг вплинути на аварійність на наших дорогах (законопроєкт щодо місць паркування для батьків із дітьми ми не враховуємо, адже він не має суттєвого впливу на безпеку на дорогах).

Спочатку пропоную розглянути, які ж ініціативи щодо безпеки дорожнього руху вже зареєстровані та перебувають на розгляді Верховної Ради.

1. Перевищення швидкості

Саме перевищення швидкості є причиною №1 в ДТП із загиблими та травмованими в Україні. Тому у цьому напрямку є декілька законопроєктів, які б мали посилити відповідальність, а головне — змусити водіїв їздити повільніше, особливо там, де подібні ДТП вже траплялись та забирали життя.

Найновіший з них — законопроєкт 15348, який зареєстровано в кінці червня 2026 року.

Суть та штрафи: Встановлює нову градацію фінансових покарань за перевищення швидкості

● понад 20 км/год — 680 грн (зараз 340 грн);

● понад 40 км/год — 2 040 грн;

● понад 60 км/год — 2 720 грн;

● понад 80 км/год — 3 400 грн (зараз 1 700 грн).

За систематичність: якщо водій протягом року 5 або більше разів перевищив швидкість на +60 чи +80 км/год, штраф зростає до 17 000 грн.

На жаль, у цьому законопроєкті не пропонується знизити або прибрати «нештрафований поріг +20» (через відсутність підтримки серед інших колег з парламенту). Цей законопроєкт зʼявився в Раді після жахливої ДТП в Києві 5 червня 2026 року, коли водій на величезній швидкості влетів у підземний перехід та вбив 4 людей (серед яких була 12-річна дитина). На мою думку, саме цей законопроєкт має найбільші шанси бути ухваленим ще цього року.

Паралельно до основного законопроєкту, понад 50 народних депутатів (серед яких і голова ВРУ Руслан Стефанчук) зареєстрували альтернативний законопроєкт 15348-1. Окрім нової сітки штрафів за перевищення швидкості, тут пропонується ввести штрафи за перевищення швидкості вже від 10+ км/год. Також в ньому ідеться про позбавлення права керування за повторність небезпечних порушень ПДР (в т.ч. і перевищення швидкості), посилення відповідальності за керування т/з, будучи позбавленим права керування, та ще суворіша кримінальна відповідальність за ДТП із загиблими.

Попри благі наміри та явно суттєвіший вплив на порушників, окремі народні депутати не просто заявили, що не будуть його підтримувати, а ще й вказали, що така редакція НЕ ПРОЙДЕ у сесійній залі.

Ще одна корисна та практична ініціатив зареєстрована у парламенті під номером 11029. Тут ідеться про так звану «середню швидкість» — режим фіксації не на одній точці, а на цілій ділянці дороги. Якщо зараз водій може пригальмувати перед камерою, а одразу після неї «втопити» педаль газу знову, то при вказаному режимі водію доведеться їхати з визначеною швидкістю певну ділянку (наприклад, весь населений пункт на трасі). Камери на в'їзді та виїзді визначеної ділянки зафіксують час та автоматично розрахують «середню швидкість», з якою водій проїхав ділянку. У разі перевищення швидкості на водія буде накладено аналогічний штраф, як і зі звичайної камери автофіксації. Такий підхід дозволить покривати не тільки окремі точки, а цілі ділянки концентрації ДТП, що є економнішим та практичнішим в окремих випадках.

2. Повторність порушень ПДР або «Штрафні бали»

Про подібну систему чи підхід говорять вже довго в українському парламенті. Система «штрафних балів», при якій за більшість порушень ПДР нараховуються не лише штрафи, але й так звані бали, за «переліміт» яких можна отримати позбавлення права керування на тривалий строк. Цей підхід отримав схвалення та ефективно себе зарекомендував у багатьох країнах Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Ірландія та багато інших).

Враховуючи відсутність політичної волі та зацікавленості з боку парламентарів до питання безпеки дорожнього руху загалом, мені видається дуже низькою імовірність того, що законопроєкти щодо впровадження системи штрафних балів (законопроєкти 11386 чи 14133) будуть проголосовані.

Значно більші шанси має законопроєкт 12172, який пропонує спрощену систему, подібну до штрафних балів. Законопроєкт, під яким підписалися голова та заступник правоохоронного комітету (а це головний комітет, який розглядає більшість ініціатив щодо безпеки дорожнього руху), пропонує за систематичний проїзд на червоне світло, порушення правил обгону, ненадання переваги пішоходам та порушення правил проїзду перехресть не тільки штрафувати, але й позбавляти права керування злісних порушників.

Вже за друге порушення протягом року — штраф 3 400 грн. За третє порушення за рік — штраф 5 100 грн із позбавленням права керування від 6 до 12 місяців.

3. Дрифт та «гучний вихлоп»

Поки українці здригаються від звуків ворожих дронів, аматори «прямотоків» та нічного дрифту продовжують тероризувати спальні райони. Попри намагання навіть не однієї групи народних депутатів якось вирішити проблему шуму, спричинену нічними «дрифтерами», віз і нині там.

Ще у 2023 році був зареєстрований великий законопроєкт 9564, який ініціював сам голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. У ньому пропонується за перевищення шуму транспортними засобами ввести великі штрафи. Перше порушення — 17 000 грн. Повторне порушення протягом року — 34 000 грн з можливим позбавленням права керування до 3-6 місяців.

Подібний законопроєкт (реєстр. номер 15358) нещодавно було зареєстровано групою народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком. Аналогічно до попереднього, у ньому пропонуються високі штрафи (від 8 500 до 34 000 грн) та позбавлення права керування (3-6 місяців) за перевищення рівнів шуму автомобілями.

Обидва законопроєкти є «хорошими» з погляду намірів та проблеми, яку вони повинні подолати. Однак ключовим в обох є те, що ні в самому тексті, ні в інших документах, доданих до них, не вказується, як же саме повинно фіксуватися порушення. Та і що саме буде вважатися порушенням? Оскільки подібної практики в Україні не існує, а відповідні нормативно-правові акти, які існують, складались і писались досить давно, в них не вказано, як саме фіксувати подібні рівні шуму, які створюють автомобілі чи інші транспортні засоби, і як їх фіксувати. І, мабуть, саме це стало причиною того, що ні поліція, ні МВС не підтримали публічно ці 2 законопроєкти, оскільки навіть у разі їх прийняття імплементувати ці норми буде надзвичайно важко.

Як альтернативу для боротьби із зухвалими порушниками, в т.ч. тими, які створюють багато шуму, Кампанія «За безпечні дороги» наголошувала на тому, що законопроєкт 12172, про який описано вище, міг би частково допомогти протидіяти порушникам шуму на дорогах. Але, разом із вищевказаними законопроєктами, цей досі лише перебуває на розгляді комітету з питань правоохоронної діяльності ВРУ.

Окремо також у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт 9642, який пропонує заборонити таке явище, як «дрифт». Як і інші законопроєкти, він містить суттєві штрафи за скоєння «дрифту». Однак, як і багато інших законопроєктів, у ньому немає чіткого визначення, що саме вважається дрифтом і як його фіксувати. А відповідно, на мою думку, також не має шансів бути проголосованим.

4. Самокатники

Ви, мабуть, помітили, скільки шуму та обурень у соціальних мережах викликає активність саме самокатників. Хтось вважає, що їм не місце на наших дорогах, хтось вважає, що їм потрібно отримувати водійське посвідчення та реєструвати свій засіб. Хтось вважає, що це питання потрібно врегулювати, хтось пропонує просто заборонити. Я також вважаю, що перш ніж говорити предметно, питання потрібно врегулювати законодавчо. На сьогодні (липень 2026) законодавчо лише врегульовано те, що самокат є транспортним засобом. А отже, слідуючи букві закону (а точніше, Закону України «Про автомобільний транспорт» та ПДР), самокат та його користувач повинні слідувати тим же правилам на дорозі, що й, наприклад, автомобіль. Для більшості з нас очевидно, що це не є правильним.

Читайте також: Львівські тротуари під загрозою. Три причини, чому треба жорсткі правила вже зараз

Ще у 2020 році було зареєстровано законопроєкт 3023, який мав би нарешті унормувати ключові питання: «Хто такий самокатник?», «Які основні обов'язки самокатника?», «Яких правил має дотримуватись самокатник?» (після прийняття основного законопроєкту ВРУ потрібно також оновити Правила дорожнього руху - Ред.). Також важливим нововведенням є те, що ОМС (органи місцевого самоврядування - Ред.) буде дозволено визначати окремі зони та території, на яких буде заборонено використання самокатів.

На диво, це єдиний законопроєкт з усіх перелічених у цій колонці, який встиг пройти перше читання (в тому ж 2020 році). І, як обіцяють автори з комітету з питань транспорту та інфраструктури вже рік, «невдовзі» його проголосують у 2 читанні. Після чого питання повинне зрушити з «мертвої точки», правила дорожнього руху можна буде нарешті доповнити новим учасником (самокатником), а депутати зможуть зареєструвати та розглянути нові законопроєкти, які запровадять відповідальність за порушення ПДР самокатниками. Інші законопроєкти, які вже реєструють окремі народні депутати, я не бачу сенсу тут розглядати — вони або писані «на коліні», або містять положення, які просто неможливо імплементувати в силу того, що в законодавстві досі немає «самокатника» (або користувача ЛПЕТ).

Віримо, що хоч тут депутати цього скликання зможуть дотиснути це питання.

5. Нетверезе керування

Попри те, що у 2021 році було суттєво посилено законодавство щодо протидії нетверезому керуванню (законопроєкт 2695), кількість зафіксованих нетверезих за кермом почала знижуватися лише з попереднього року. На жаль, багато водіїв досі не усвідомлюють не лише небезпеку, але й відповідальність за нетверезе керування. Адже в разі скоєння ДТП із травмованими чи загиблими, перебуваючи в нетверезому стані, водій майже гарантовано отримує тюремний строк, якого не можна уникнути через каяття, примирення сторін, у зв'язку зі зміною обстановки тощо.

Ще на початку повномасштабного вторгнення дуже гостро постало питання забезпечення військовослужбовців ЗСУ та інших сил оборони транспортними засобами. У червні 2022 року був зареєстрований справді якісний законопроєкт 7382-2 за ініціаторства Максима Павлюка. Згідно з положеннями, пропонувалось не лише підвищити штрафи за нетверезе керування під час воєнного стану, але й вилучати їх на потреби сил оборони (у мирний час — на потреби держави). На жаль, законопроєкт не отримав руху, а транспорт для захисників і досі залишається дефіцитним та швидковитратним ресурсом. На думку автора, це не тільки б допомогло вирішити цю проблему, але й суттєво б простимулювало водіїв не сідати за кермо напідпитку.

Що ж буде далі з безпекою на дорогах?

Вважаю, що «маркерним» (тобто таким, що покаже справжнє бачення/ставлення нардепів до питання аварійності на дорогах) буде голосування за 2 законопроєкти у сесійній залі — законопроєкт 3023 щодо самокатників та 15348 щодо перевищення швидкості. У випадку, якщо законопроєкти пройдуть впевнено (270–300 «ЗА»), тоді можна говорити про можливі подальші справді комплексні зміни до законодавства. У випадку, якщо законопроєкти пройдуть «на межі» (226–230 «ЗА») або проваляться, тоді, мабуть, із цим скликанням питання буде закрите.

Попри очевидні прогалини та недосконалість законодавства (і це розуміють і самі народні депутати), серед законотворців немає єдиного бачення щодо питання безпеки на дорогах. Окремі народні депутати виступають за комплексний підхід, дехто, мабуть, не готовий сплачувати безліч штрафів за перевищення +10 км/год, доки доїде з Києва до Одеси. Дехто спекулює, що в разі підтримки посилення відповідальності постраждають «прості українці» чи «військовослужбовці, які поспішають на захист». Доводиться чути багато, відверто, нісенітниць від народних депутатів, особливо коли ДТП забирають більше життів українців, ніж російські обстріли.

Ви не вірите? А прослухайте запис останнього засідання комітету з питань правоохоронної діяльності ВРУ. Для вашої зручності додам коротку розшифровку:

В’ячеслав Медяник

● Презентував основний законопроєкт № 15348 щодо посилення відповідальності за перевищення швидкості.

● Навів статистику, за якою надмірна швидкість є причиною 54% усіх смертей на дорогах.

● Запропонував нову градацію штрафів (від 600 до 3 400 грн) та окремий штраф у розмірі 17 000 грн за систематичні порушення (5 і більше разів на рік).

Роман Грищук

● Представив альтернативний законопроєкт № 15348-1.

● Підкреслив, що головна мета ініціативи — не збір коштів, а зменшення смертності та середньої швидкості на дорогах.

● Запропонував знизити поріг нештрафованого перевищення швидкості з +20 км/год до +10 км/год, а також запровадити позбавлення водійських прав за системні грубі порушення.

● Ініціював створення робочої групи для об'єднання корисних норм обох законопроєктів до другого читання.

Максим Бужанський

● Зазначив, що ключове завдання — відокремити злісних «ліхачів» від звичайних водіїв.

● Підтримав ухвалення основного законопроєкту за основу як першого кроку для подальшого доопрацювання.

● Категорично заявив, що зниження порогу перевищення швидкості до +10 км/год не має жодних шансів на ухвалення парламентом.

Владлен Неклюдов

● Виступив рішуче проти підвищення штрафів за порушення ПДР під час дії воєнного стану.

● Аргументував свою позицію тим, що громадяни перебувають у постійному стресі, а додаткові штрафи викличуть лише агресію, тоді як заможні порушники все одно продовжать ігнорувати правила.

● Наголосив, що головною проблемою є відсутність справедливих судових вироків за смертельні ДТП.

Григорій Мамка

● Розкритикував Кабінет Міністрів за невиконання Національної транспортної стратегії та відсутність комплексного підходу до безпеки руху.

● Висловив обурення підходом "спочатку штрафи, а потім все інше", але зазначив, що проголосує за основний законопроєкт.

● Активно запитував представників поліції про деталізацію статистики швидкісних порушень.

Сергій Алексеєв

● Підтримав ухвалення основного законопроєкту, але підкреслив, що підвищення штрафів самостійно не вирішить глобальної проблеми аварійності.

● Наголосив на необхідності комплексної реформи, яка б охоплювала відповідальність пішоходів, контроль за дорожніми службами та боротьбу з перевантаженими фурами.

Володимир Арешонков

● Погодився з необхідністю створення глибоких державних програм безпеки, навівши приклад європейських країн, де школярі складають іспити з користування велосипедами.

● Окремо звернувся до колег із проханням дотримуватися культури спілкування і не використовувати нецензурну лексику на офіційному засіданні.

Юлія Яцик

● Підтримала тезу про недоцільність підвищення штрафів в умовах зниження загального рівня життя українців.

● Зазначила, що для системних порушників нові суми штрафів не стануть перепоною.

● Запропонувала змістити фокус уваги Комітету на корупцію в автошколах і сервісних центрах МВС.

Олександр Дануца

● Підтримав основний законопроєкт як необхідний крок у межах повноважень Комітету.

● Згадав про існування інших гострих транспортних проблем, які потребують регулювання, зокрема рух електросамокатів та використання автомобілів з гучними вихлопними системами.

Андрій Осадчук

● Звернув увагу на критичну масовість порушень, пославшись на дані поліції про 4,5 мільйона зафіксованих перевищень швидкості за рік.

● Наголосив, що європейський досвід безпеки базується на невідворотності покарання.

● Назвав запропоновані зміни дуже поміркованими і закликав підтримати їх.

Олександр Бакумов

● Порушив юридичну проблему ідентифікації реального водія при автоматичній фіксації порушень.

● Вимагав застосувати процедуру статті 116 Регламенту ВРУ, щоб мати змогу до другого читання посилити покарання за керування авто без посвідчення водія.

● Домігся фіксації своєї окремої думки у фінальному висновку Комітету.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція "Твого міста" не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.