Він мав захищати Львів від навал, а тепер сам потребує захисту від часу, байдужості та потягів. "Твоє місто" навідалося до Старосільського замку — унікальної пам’ятки національного значення, яка за крок від остаточного руйнування, і з’ясувало, чому у його порятунку перекладають відповідальність одне на одного.
Пасажири потягів, що курсують повз село Старе Село на Львівщині, часто припадають до вікон. Прямо біля залізничних колій виростають величні, подекуди 16-метрові оборонні мури. Здалеку замок і досі виглядає як грізна, неприступна цитадель.
Проте, якщо підійти ближче, романтика зникає. Найбільший за площею замок Львівщини (це понад два гектари) стоїть осторонь популярних туристичних маршрутів. Сьогодні його внутрішній двір заростає травою і слугує пасовищем для худоби, а глибокі тріщини в стінах та купи сміття у підвалах сигналізують: пам’ятка помирає.
"Твоє місто" побувало на території Старосільського замку, поспілкувалося з місцевою владою та отримало відповіді від Львівської ОВА та Міністерства культури України щодо майбутнього цієї унікальної твердині.
Від магнатської розкоші до овочевої бази
Старосільський замок — це унікальна пам’ятка оборонної архітектури XVI–XVII століть. Перші дерев'яні укріплення тут існували ще у XV столітті, а згодом князі Острозькі почали зводити кам'яну фортецю для захисту південно-східних шляхів до Львова від татарських набігів. За старовинною традицією, для міцності у вапняний розчин додавали молоко та яйця. Можливо, саме тому стіни витримали століття облог.
Будівництво масштабного комплексу заклав Василь-Костянтин Острозький, один із найзаможніших магнатів Речі Посполитої. Продовжив справу його син Януш. Дослідники припускають, що до проектування доклався відомий львівський архітектор Амброзій Прихильний (автор Бернардинського костелу та Успенської церкви у Львові).
Остаточного вигляду у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу замок набув за внука Януша — Владислава-Домініка Заславського у 1642 році. Щоправда, вже за шість років, під час Хмельниччини, козаки зруйнували фортецю. Але князь одразу розпочав масштабну перебудову. За переказами, тут працювали тисячі робітників, а сам Владислав-Домінік особисто контролював роботи і навіть допомагав будівельникам.
Фортеця вийшла настільки грізною, що у 1654 році козаки та московські війська не наважилися її штурмувати під час облоги Львова. А у 1672 році перед мурами Старого Села ні з чим залишилися і турки. Тодішній арсенал замку вражав: 8 великих гармат, 13 мортир, 114 рушниць та купа холодної зброї.
Двоповерхове східне крило слугувало житловим палацом, а його аттик — верхня частина стіни — досі нагадує про колишню велич коронованих веж. На жаль, з шести башт до наших днів дожили лише три.
Зміна власників (Чарторийські, Потоцькі) у XVIII–XIX століттях принесла занепад. Нові магнати будували сучасніші палаци, а оборонний форпост перетворили спочатку на броварню, згодом на винокурню та склади. Радянська влада пішла ще далі — облаштувала у княжих підвалах районну овочеву базу, де зберігали картоплю та буряки для Львова.
Наприкінці 1980-х років замок спробували реконструювати, навіть завезли цеглу та поставили риштування. Але з розпадом СРСР усе закинули, і пам'ятка перетворилася на смітник.
Руслана та втрачені ілюзії концесії
У 2007 році до порятунку унікальної пам'ятки долучилася відома співачка Руслана Лижичко. Вона взялася активно підтримувати замок і власним коштом організувала масштабне прибирання території, очистивши замкове подвір'я від багаторічних чагарників та дерев.
Здавалося, що світло в кінці тунелю з’явилося у 2010 році, коли Старосільський замок першим в Україні передали в концесію на 49 років. Концесіонер — генеральний директор ТОВ "Кріс" Михайло Риба — давав обіцянки. Він зобов'язувався вже до 2012 року вивести пам’ятку з аварійного стану, до 2013 року — відбудувати одну з напівзруйнованих веж, а до кінця 2015 року — повністю ввести весь історичний об’єкт в експлуатацію.
Проте гучні заяви так і залишилися на папері. На території замку не було зроблено абсолютно нічого з обіцяного. Через катастрофічне невиконання умов реставрації та неналежне утримання об’єкта держава розпочала судовий процес, і зрештою у 2023 році суд розірвав договір концесії, повернувши найбільший замок Львівщини у власність держави. Але роки було втрачено і фортеця продовжила руйнуватися з дня на день.
Дитячі ігри на межі життя і смерті
Сьогодні перебування на території Старосільського замку — це екстрим із підвищеним ризиком для життя. Потужні двохметрові в товщину мури покриті глибокими тріщинами, які щороку ширшають. Головний руйнівник — залізниця. Потяги проходять під самими стінами фортеці, викликаючи постійну згубну вібрацію для прадавньої споруди.
Окрім того, у дворі поміж трави непомітно заховались глибокі провалля, що ведуть до напівзруйнованих підземель.
Жодної охорони чи огорожі тут немає. Єдине застереження — одинока табличка на одній із стін, яка просить не підходити ближче, ніж на 3 метри, бо вона руйнується. Проте аварійними тут є абсолютно всі стіни.
Під час візиту журналіста "Твого міста" територією замку якраз бігали троє місцевих дітлахів років 9-10. На запитання, чи часто вони сюди приходять, діти безтурботно відповідають:
Діти навіть не підозрюють, що кожен такий крок може стати фатальним.
Позиція громади: "Потрібна негайна консервація"
Староста Старосільського старостинського округу Василь Кузик у розмові з "Твоїм містом" стверджує, що доля замку громаду дуже бентежить, але у них зв'язані руки.
"У села просто немає стільки коштів, щоб бодай зробити надійну огорожу навколо комплексу. Власними силами ми, громада, час від часу проводимо тут толоки, прибираємо сміття. Але на масштабні роботи потрібне зовсім інше фінансування", — пояснює сільський голова.
За його словами, стан споруди зараз критичний:
"Це катастрофа, що досі не проведена консервація замку. Його руйнування останнім часом сильно пришвидшилось. Тріщини з року в рік суттєво збільшуються. Якщо нічого не зробити, за моїми прогнозами, вже за 3 роки стіни можуть остаточно зруйнуватись. Потрібно якнайшвидше зробити бодай надійне накриття над мурами, це б зупинило руйнівну дію снігів, морозів, дощів та вітру".
Що кажуть в області
"Твоє місто" звернулося за коментарем до головної архітекторки Львівської області Олени Василько. Ми запитали про плани щодо реставрації, безпеку дітей та вплив залізниці. Подаємо ключові тези відповіді ЛОВА:
Про гроші: Наразі в обласному та державному бюджетах коштів на виготовлення науково-проєктної документації та дослідження не передбачено через значну вартість робіт та пріоритетність оборонних потреб країни в умовах повномасштабної війни.
Про безпеку та дітей: Перебувати на території замку зараз дійсно небезпечно. Проте, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та безпеки на території населеного пункту належать саме до повноважень органів місцевого самоврядування (тобто сільради).
Про сміття та ініціативу: В ЛОВА наголошують, що збереження пам’ятки потребує відповідальності від самої громади. Водночас, за словами чиновників, з боку громади Старого Села не надходило жодних звернень чи ініціатив щодо збереження чи розвитку замку як туристичного об’єкта.
Про залізницю та тріщини: Щоб визначити точний вплив вібрації від потягів та геологічних процесів на руйнацію мурів, необхідно провести додаткові технічні обстеження, на які теж потрібні кошти.
Зараз, після повернення замку державі, ЛОВА декларує пошук "ефективної моделі управління" або нового інвестора, проте, звісно, черги з меценатів чи партнерів під час війни немає.
Міністерство культури: "Замок не на нашому балансі"
У відповіді на запит "Твого міста" від Міністерства культури України за підписом заступника Міністра Євгена Лаврова йдеться, що ця пам'ятка не перебуває на їхньому балансі.
У Мінкульті зазначають: замок у Старому Селі є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний № 486).
"Зазначена пам’ятка не перебуває на балансі підприємств, установ чи організацій, що належать до сфери управління Міністерства культури України. Інформація щодо балансоутримувача зазначеної пам’ятки станом на червень 2026 року в Міністерстві культури України відсутня", — йдеться в офіційній відповіді.
Через те, що об'єкт не на їхньому балансі, Міністерство за Бюджетним кодексом просто не має законних підстав виділяти на нього кошти. Крім того, Мінкульт ні разу не проводив офіційного обстеження замку, тому в них немає зафіксованого акту про його аварійність. Інформації про те, чи робить щось ЛОВА для безпеки на об'єкті (встановлення огорожі чи знаків), у міністерстві теж немає.
У міністерстві нагадують: за законом забезпечувати збереження, консервацію та ремонт має власник або балансоутримувач за власні кошти, або ж за рахунок благодійних внесків та пожертвувань. А постійний моніторинг стану фортеці — це знову ж таки обов'язок сільської ради.
Мрія, яка руйнується на очах
Багаторічний очільник Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Возницький вірив, що цей замок має колосальний потенціал — тут могли б гриміти масштабні міжнародні фестивалі, діяти музеї та різні мистецько-культурні заходи. Досвід європейських країн доводить: такі пам'ятки можуть успішно заробляти та утримувати себе самі за умови системного менеджменту.
Свого часу саме завдяки титанічним зусиллям Бориса Возницького із радянського занедбання вдалося вирвати й відреставрувати Олеський та Золочівський замки, а також повернути державі Жовківську королівську резиденцію. Возницький, який створив знаменитий туристичний маршрут "Золота підкова Львівщини", неодноразово наголошував на важливості відновлення й Старосільських мурів, проте за його життя ця мрія так і не реалізувалася.
І в українських реаліях Старосільська твердиня опинилася у замкненому колі бюрократії. Мінкульт не знає, хто балансоутримувач; область каже, що під час війни всі кошти йдуть на оборону, а за безпеку відповідає село; а у бюджеті села, заявляють там, немає грошей навіть на паркан.
Якщо не розпочати консервацію мурів, найбільший замок Львівщини може залишитися лише на старих фотографіях та у спогадах туристів, які встигли побачити та зафіксувати у пам'яті його велич.
Читайте також: Ви проходили повз них десятки разів. Що приховують старовинні вілли Львова.
Нагадаємо, раніше "Твоє місто" писало про Палац архієпископів у селі Оброшине, який теж руйнується на очах і є небезпечним для відвідувачів.
