Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі
Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому?
Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників. Найперше — від бажання самих учнів навчатися, від їхніх здібностей і потенціалу, закладеному в кожному. І, звісно, від рівня педагогічного колективу — наскільки вчителі здатні забезпечити якісну освіту. Тож якісна освіта точно не є привілеєм лише великих міст.
Читайте також: «Рейтинги шкіл – це міф». Тетяна Вакуленко про нове ДПА, НМТ та реформу освіти 2027
Тобто у ліцеї Шептицького можуть давати такий самий старт, як і у так званих елітних ліцеях столиці чи обласних центрів?
Безумовно. Це підтверджує і наша участь в олімпіадах. Багато учнів нашого ліцею чи, приміром, ліцею із сусіднього Сокаля, — ще меншого містечка — гідно представляють свої громади.
Дворічна чи трирічна модель: чому батьки та діти обирають для себе інвестицію у додатковий рік
Пані Наталіє, як у вас вирішували питання переходу від гімназії до ліцею, із старшими класами?
Наш ліцей створений на базі гімназії. Ми не мали у складі початкової школи, тож із 2020-го просто перестали набирати учнів у п'яті класи. За час, що минув, повністю перейшли на ліцейний формат. Торік випустили останні гімназійні дев'яті класи, а з 1 вересня 2025-го набрали учнів лише в десяті класи. Тепер у нас навчаються тільки 10-11 класи.
З 1 вересня 2026-го розпочинаємо набір на трирічну профільну освіту. Водночас паралельно навчатимемо і за дворічною моделлю. Ми — єдиний академічний ліцей у місті, тож не можемо позбавити батьків і дітей права вибору.
Яке співвідношення учнів на дво- і трирічній системах?
Наразі тільки починаємо приймати заяви, тому статистики ще не маємо. Проте вже бачимо, що є чимало охочих навчатися за трирічною моделлю.
Як переконуєте батьків у тому, що третій рік — це не зайві труднощі, а додаткова перевага?
Ми чесно розповідаємо про переваги, які матимуть учні, що перейдуть на трирічну освіту. Організовували батьківські збори для майбутніх десятикласників та їхніх батьків, і детально обговорювали обидва варіанти. Ми зберігаємо для дитини можливість обирати профіль в обох системах навчання. Наприклад, хтось обирає курси «Природничі науки» та «Історія: Україна і світ», а є учні, які вчать у повному обсязі природничі предмети, або окремо історію України чи всесвітню історію. Такий вибір ми пропонуємо досить давно і відповідно до напрацьованих напрямів формуємо класи, складаємо розклад.
Головна мета — це знайти свій шлях: чому в ліцеї дозволяють змінювати профіль?
Скільки у вас профілів? За якими критеріями ви їх формували?
На сьогодні маємо вісім профілів, сформованих за заявами батьків, які охоплюють три кластери: STEM, мовно-літературний та суспільно-гуманітарний. До цього ми давали можливість обирати профільні предмети і таким чином «сканували», що найбільше цікавить учнів.
У попередні роки пропонували обирати перший профільний предмет, скажімо, математику або математику і фізику, і таким чином формували профіль. Хтось обирав перший предмет — українську мову, інші — англійську, математику чи фізику. Саме так формувався профіль. Так само учні обирали серед предметів варіативної складової. Одні учні з обов'язково- вибіркових трьох предметів (інформатика, технології і мистецтво) вибирали мистецтво і технології, хтось вибирав інформатику і технології, або навпаки. На основі таких запитів ми формували класи. За цей час нам вдалося напрацювали досить гнучку систему: навіть два математичні класи можуть відрізнятися навчальними планами.
Читайте також: На скільки піднімуть зарплати вчителям і що чекає на університети? Оксен Лісовий про основні зміни в освіті
Як допомагаєте дітям правильно обрати профіль? Що треба робити, щоб дитина не помилилася?
Це доволі складне завдання. Звичайно, ми враховуємо очікування і побажання наших учнів. Оскільки вони приходять до нас із інших закладів, то ми не завжди знаємо їхні реальні можливості. Хтось часом переоцінює свої здібності, хоча насправді мав хист до чогось іншого, або відкриває нові зацікавлення. З цієї причини у продовж першого півріччя в 10-му класі ми дозволяємо змінювати профіль.
Досить часто учні переходять з математичного, фізико-математичного чи хіміко-біологічного у філологічний клас. Бувають і зворотні випадки. Ми не тиснемо на дітей і даємо їм можливість спробувати різні напрями. Намагаємося, щоб хоч б перший місяць вони повчилися в обраному класі й відчули специфіку профілю. Тому діти сприймають це доволі спокійно, оскільки знають, що можуть змінити свій вибір. Вони розуміють, що зміна профілю — не помилка, а уточнення власного шляху.
Що було найскладнішим при плануванні трирічних програм?
З огляду на наш попередній досвід ми впоралися з цим завданням досить легко. Доповнили типові навчальні плани новими предметами та підсилили визначені профілі. Перед тим як запроваджувати нові предмети, обговорювали це з учителями. Ми усвідомлювали, що маємо пропонувати учням лише ті курси, які наші педагоги можуть якісно викладати. Відзначу, що загалом наш колектив компетентний і готовий до змін та викликів. Із 2020 року ми кадрово оновилися майже на 40%. Залучили за цей час кваліфікованих учителів і суттєво підсилили команду.
Батьки й учні деколи неоднозначно сприймають 12-й рік у старшій школі. Які аргументи у комунікації є найбільш дієвими на підтримку трирічної програми?
Найбільш переконливими є економічні аргументи реформи. Батьки добре знають вартість репетиторів та їхнього впливу на родинний бюджет. Їхнє ставлення до реформи змінюється на краще тоді, коли вони усвідомлюють: трирічне навчання в академічному ліцеї дозволяє уникнути цих витрат або суттєво їх зменшити.
У нас в ліцеї є безкоштовні для наших учнів години підготовки до НМТ. Наприклад, до іспиту з української мови в нас готують щодня різні вчителі. Учень може звернутися до будь-кого з них у зручний для себе час. Так само з інших предметів. Тому я точно знаю, що багато наших учнів відмовляються від репетиторів.
Але для того, аби навчатися виключно в школі, батьки мають подолати психологічний бар'єр. Вони звикли більше контролювати процес там, де самі платять гроші, і водночас менш прискіпливо ставляться до того, що дитина отримує безоплатно. Тому для формування довіри потрібно декілька факторів: кваліфіковані вчителі, які вміють донести інформацію так, аби її справді розуміли учні; і зацікавленість самих батьків.
Ви один із ключових комунікаторів реформи старшої профільної школи у громаді. Наскільки складно змінювати освітній тренд серед батьків та учнів з «отримаємо атестат, а далі побачимо» на «свідомо обираємо шлях та йдемо ним»?
Ми є єдиним академічним ліцеєм у місті (в громаді їх загалом два) і нам пощастило працювати з мотивованими дітьми. Із приблизно тисячі випускників 9-х класів до нас приходить третина. Можливо, лише 1-2% вступають просто «за свідоцтвом». У переважній більшості наші учні налаштовані на особистісний розвиток. У нас вони не лише навчаються, але і беруть участь у спортивних змаганнях, олімпіадах, мистецьких і музичних заходах, адже маємо власний рок-гурт. У ліцеї надзвичайно сильне учнівське самоврядування, яке, до речі, допомагає залучати активних учнів. Щороку організовуємо «Сузір'я талантів», де невеличкими подарунками, грамотами, подяками вшановуємо наших учнів, запрошуємо батьків і дякуємо їм за підтримку.
Чистий аркуш: чому «трієчники» стають відмінниками
Які найсильніші міфи про реформу доводиться чути і як їх спростовуєте?
У нашій громаді, як на мене, більшість міфів розвіяно, оскільки реформу прийнято і назад дороги немає. Але в інших громадах, які ще лише визначають мережу закладів, точки напруги існують. Щоб їх послабити, потрібна правильна комунікація з боку місцевої влади та освітян.
У Шептицькому міський голова особисто виступав перед учителями і батьками, пояснюючи переваги реформи. Тоді дискусії були дуже емоційними. Пригадую, навіть були судові позови проти реформи у 2021-2022 рр, але напруга зникла, коли розпочалося навчання за програмою ліцею. Діти відчули зміни і нові можливості.
Тобто зараз на рівні Шептицької громади переважає відчуття, що у реформа незворотна?
На рівні громади — так. Маємо багато позитивних відгуків батьків. У нас, до речі, навчаються 22 учні із сусідніх громад. Успішність реформи підтверджують і результати НМТ наших учнів. Ми щиро пишаємося тим, що впродовж 2023-2024-го років 24 наші випускники отримали максимальний бал із НМТ. Торік таких було семеро, а одна з них – Черкас Вікторія – увійшла в п’ятірку учасників НМТ від Львівщини, які набрали 600 балів із трьох предметів.
Іноді я спілкуюся зі своїми колегами, і вони дивуються, що їхні колишні учні у нас закінчують школу з відзнакою. Кажуть: «У нашій школі він не був відмінником», але розумієте, до нас учні приходять як чистий аркуш. Ми не знаємо, як вони навчалися в попередній школі. І тут вони мають змогу проявити себе. Тому багато учнів, які десь не розкрили свого потенціалу в гімназії, у нас буквально «вистрілюють». Бо це вже 10-й клас, вони більш мотивовані, свідомі, і за ними не тягнеться минуле.
Це, напевно, одна з причин, чому важливо відокремити 10-12 класи від початкової школи і гімназії?
Безумовно. Почнемо навіть із поведінки. У дітей різного віку різна фізіологія. Наші учні спокійніші і коли мають вільну хвилину, можуть сісти коридорі й працювати. Натомість у початковій школі інша природа дітей — їм потрібно рухатися, бігати. З іншого боку, це важливо і для вчителів: коли педагог сьогодні проводить уроки в базовій школі, а завтра — у старшій профільній, йому доводиться постійно перелаштовуватися. Це непросто.
Роботи та лазери: навіщо Шептицькому STEM-лабораторія
Що є «візуальним магнітом» вашого ліцею? Що може дитину змусити сказати: «Хочу вчитися тільки тут»?
Окрім результатів НМТ та особливої атмосфери, маємо те, що можна побачити й буквально відчути руками. Наш «магніт» — це сучасна STEM-лабораторія. Сучасний світ потребує технічних фахівців, тому ми вирішили створити простір, де діти зможуть не просто вивчати теорію, а й експериментувати та створювати власні рішення.
Цей простір ми облаштували завдяки підтримці GIZ за дорученням уряду Німеччини, а міська рада профінансувала ремонт приміщення. Тепер у нас є 3D-принтери, лазерний верстат, набори для робототехніки, обладнання для дослідження сонячної та вітрової енергії та цифрова лабораторія.
Читайте також: Школи, як колись, уже не буде: що зміниться в середній освіті з 2027 року
Для учнів це можливість реалізовувати на практиці теоретичні знання та бачити реальний результат своєї праці — те, що вони самі придумали, створили та запрограмували. Але головне навіть не обладнання, а підхід. Ми запровадили проєктно орієнтоване навчання. Це допомагає учням працювати з реальними потребами: знаходити практичні рішення і втілювати їх у життя. STEM-освіта дозволяє інтегрувати різні предмети в єдину систему і вчить розвʼязувати комплексні задачі.
Ця лабораторія — приклад того, як школа може випереджати запити громади. Наші випускники вступають до університетів уже з досвідом роботи із сучасними технологіями та навичками проєктного мислення. Коли підліток бачить, що він може створити робота чи провести складне дослідження прямо тут, у ліцеї — це і стає тим вирішальним аргументом: «Хочу вчитися саме тут».
Наталія Турчак
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
