У тестовому плануванні беруть участь п'ять міжнародних архітектурних команд із Швейцарії, Франції, Нідерландів, Києва та Львова, які розробили п’ять різних сценаріїв розвитку території Північного Львова. У міській раді стверджують, що вони не змагаються між собою, а найкращі пропозиції обіцяють звести у єдину концепцію.

Ключові цифри проєкту:

• 690 га – загальна площа території;
• ~50% уже зайнято забудовою, решта – потенціал для розвитку;
• 5 команд архітекторів – зі Швейцарії, Франції, Нідерландів, Києва та Львова;
• 100–150 м – перепад висот на пагорбах Розточчя.

Трохи історії

Збоїща, 1918 рік. На мапі того часу, яку оприлюднили на сайті "Північний Львів", Збоїща ще мають вигляд приміського села на північній околиці Львова: переважають поля та розріджена садибна забудова, простір формують струмки й долини, а зв'язок із містом забезпечує головний північний шлях.

1966 рік. Територія й досі малоповерхова та за характером близька до сільської місцевості. Історичні Збоїща залишаються головною заселеною частиною, навколо — сади й відкриті ділянки. Масової радянської забудови тут ще немає.

1974 рік. З'являються перші радянські житлові квартали — згодом на їхній основі сформуються райони Щурата та частина Грінченка. Постають нові багатоповерхівки, але внутрішніх вулиць і зв'язків між кварталами ще бракує: територія читається як незавершена.

1983 рік. На знімку чітко видно садові кооперативи — великі масиви невеликих ділянок. Ця структура землекористування закріплюється як одна з ключових рис Північного Львова на наступні десятиліття.

2026 рік. Сьогодні Північний Львів — це кілька шарів історії: історичне ядро Збоїщ, радянські мікрорайони та великі садові масиви, що поступово перетворюються на житлову забудову. Район активно розвивається, проте вулична мережа та публічні простори досі потребують кращого узгодження, щоб територія запрацювала як єдине ціле.

Виклик на 690 гектарів поміж пагорбів і крутих схилів

Північний Львів затиснутий між залізницею, промзонами та пагорбами Розточчя – Головного європейського вододілу, що підіймається над рівниною на 100–150 метрів. З рештою міста район з'єднують лише кілька магістралей: проспект Чорновола, вулиці Замарстинівська та Хмельницького. Звідси – постійні затори у "пляшкових горлах".

Територія має складний рельєф: тут яри та круті схили, а пагорби мають округлі вершини, порізані глибокими ярами, долинами та балками. Через це, кажуть у місті, в районах Голоско чи Замарстинова складно і дороговартісно прокладати нові дороги, трамвайні колії, створювати безбар'єрні пандуси та зручні велодоріжки.

Читайте також: "Місто-парк" замість "бетонних джунглів". Як не перетворити зелену північ Львова на "Під Голоском-2"

Ці виклики, на думку урбаністів, роблять проєкт "Lviv North: Test Planning" одним із найскладніших в історії сучасного Львова. Складність проєкту полягає ще й в тому, що архітекторам доводиться працювати не з чистою ділянкою в полі, а з величезною, хаотично забудованою територією площею близько 690 гектарів. Приблизно половина з них вже зайнята міською забудовою.

Архітектор каже, що командам доручили напрацювати ідеї збереження зелених пагорбів Розточчя, сформувати зелену мережу всередині території, переосмислити автомобільні коридори та принцип пішої доступності до усіх сервісів.

Проєкти п’яти команд - це п'ять варіантів, які не змагаються між собою

На Lviv Urban Forum 2026 команди вкотре представили свої сценарії розвитку. Попри різні підходи, усі проєкти сходяться в головному: перетворити занедбану окраїну на "місто в місті" з власними локальними центрами у Голоско, на Збоїщах і в Замарстинові – щоби мешканцям не доводилося щодня їхати в центр за роботою чи послугами.Архітектори заклали простори для малого бізнесу, майстерень та офісів, щоби мешканцям не треба було щодня їхати в центр Львова на роботу чи за послугами.

Команди запропонували радикальні рішення щодо транспортного балансу, які допоможуть прибрати хронічні "корки" на дорогах. Зокрема, це пробиття нових вулиць та з'єднання вже існуючих вулиць дорогами через залізничні колії та промзони, щоб ліквідувати затори на Чорновола та Хмельницького, а також створення окремих смуг для автобусів та трамваю.

Які ще є спільні риси всіх п'яти сценаріїв:

• Безбар'єрність як принцип – через сусідство з центром UNBROKEN архітектори закладають радикальну доступність: адаптовані тротуари, переходи, входи в будівлі, а весь район пропонують зробити продовженням реабілітаційного процесу.
• Збереження пагорбів Розточчя – ландшафтні парки, штучні озера, «дощові» й терапевтичні сади, повернення схованих річок.
• Зниження поверховості біля Брюховицького лісу – від 6–8 поверхів біля магістралей до двоповерхових будинків упритул до природи.
• Соціальне житло – для лікарів, ветеранів, переселенців і молодих родин, за кошти міста та європейських донорів.

Детально ознайомитися з пропозиціями усіх команд можна тут.

До речі, раніше "Твоє місто" детально ділилося з читачами з концепцією розвитку району, яку мешканці називали найбільш екологічною. Також ми були на першій презентації усіх проєктів, де львів'яни розповідали про найбільші проблеми Північного Львова та якою вони хочуть бачити цю територію.

Чи вносили пропозиції мешканців до фінального проєкту

На запитання, чому остаточний план не представили на Urban Forum, як обіцяли раніше, Антон Коломєйцев відповів, що протягом останніх двох місяців до міськради надійшла велика кількість ідей та пропозицій від мешканців району з приводу того, тож ці пропозиції і досі систематизують та аналізують.

Читайте також: "Ми не хочемо "бетонних джунглів". Як у Львові говорили про масштабні зміни одного з районів

Далі, за його словами, п’ять проєктів з урахуванням пропозицій зведуть в єдину цілісну концепцію розвитку Північного Львов, яка стане "законом" для майбутніх забудовників району.

Що саме турбує людей? Що вони хочуть змінити? Що залишити, як є?

Найбільше звернень – від власників дачних ділянок, які бояться втратити свої дачі. Місто вже ухвалило рішення: усі дачі, які можна зберегти, будуть збережені. Більше того, багатоповерхівки не повинні виходити вікнами на дачні ділянки – це має залишатися зеленим простором.

Люди у своїх зверненнях наголошують, що хочуть мати транспортну, а також  просторову доступність, коли всі базові потреби людини – магазин, аптека, дитячий садок, парк, зупинка – розташовані у межах 15 хвилин пішки від дому.  

На питання, чи є розрахунки, скільки можна побудувати житла без шкоди для природи та для комфортного проживання, Антон Коломєйцев відповів, що найважливішим є зберегти унікальні природні ландшафти та створити буферну екологічну зону на межі з Брюховицьким лісом.

Про цифри, каже архітектор, будуть готові говорити наприкінці літа.

Антон Коломєйцев заявив, що чимало пропозицій мешканців вже внесли до фінального проєкту. Наприклад, знайшлися й несподівані ідеї – саме мешканці старшого віку нагадали архітекторам про річки, на яких колись каталися на ковзанах. Тепер їхнє відкриття закладене у проєктах команд.

Схід і захід – різні сценарії

Наразі архітектори працюють над асиметрією території: східна частина Північного Львова тяжіє до інфраструктури вулиці Хмельницького і може стати робочою зоною, тоді як західну частину – сади, ліси, унікальні пагорби Розточчя – планують залишити переважно незмінною.

На основі цього остаточного проєкту і буде створена концепція розвитку Північного Львова, а також почнуть розробляти або коригувати детальні плани територій. Це юридично зафіксує червоні лінії, де не можна будувати, що захистить район від хаотичного будівництва та надасть перевагу будівництву інфраструктурних об’єктів.

Нагадаємо, що мешканці Збоїщ, які входять до плану масштабного переосмислення району, зізнаються, що влітку люблять їздити в парк Франка або прогулюватися вулицями Чупринки чи Коновальця, милуючись старовинною архітектурою та фотографуючись на її фоні. Чого їм бракує у власному мікрорайоні та яким вони його хочуть бачити, "Твоє місто" писало у цьому репортажі.

 Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.