Під час сьомої онлайн-дискусії із серії «Як перетворити кризу в можливість» говорили про те, до чого готується бізнес восени, адже ситуація з пандемією лише погіршується, цифри статистики захворюваності зростають.
На попередніх – говорили з підприємцями Львова та інших міст про те, з якими викликами зіштовхнувся бізнес у Львові/Україні/світі в контексті пандемії та кризи. Шукали рішення і на багатьох дискусіях знайшли багато спільних, цікавих ідей, з яких багато уже втілені чи у процесі реалізації. Також багато дискутували і про способи долання цих викликів.
Порятунок – у сучасних комунікаціях
Якщо дивитися на той час, що втрачений через пандемію, то зрозуміло, що вихід з кризи затягується, але разом з тим ми чітко розуміємо, що після закінчення пандемії бізнеси будуть повертатися у нормальне середовище, розповідає директор ТОВ «ЛьвівСтандартБуд» Олег Засадний.
Додає, що це буде складно для усіх – з точки зору орендних ставок, довготривалих договорів.
«Єдиний правильний шлях – це залучення якихось довгих грошей, що в Україні важко знайти, тому всі працюють на сьогодні з європейськими банками», – каже Олег Засадний.
На його думку, складно базувати свої рішення на показнику кількості хворих. Тому що, по-перше, ми розуміємо, що це лише ті, хто протестований, а не усі, хто захворів; по-друге, не відомо, як хто перенесе хворобу.
Тож, за словами Олега Засадного, потрібно якомога активніше використовувати сучасні засоби зв’язку.
«Ми вже від березня не їздимо в Київ у відрядження, розуміючи, що саме в дорозі є найбільші ризики. Хоча це створює багато проблем, бо до нас не можуть приїхати представники інших компаній, банків чи європейські консультанти», – каже керівник підприємства.
За його спостереженнями, великі структури підготувалися до пандемії набагато краще, тому що у них виписані бізнес процеси та є досвід у використанні сучасних комунікацій.
Відвідини поліклініки, як приклад підготовки до Covid
Співзасновник компанії JetBeep Олексій Даців розповідає, що з точки зору бізнесу у компанії є розвиток, бо вдалося розробити ІТ-продукт, який пов’язаний з Covid-19. Однак є певний ризик інфікуватися, бо навчання та демонстраційні речі треба робити в реалі. Тому поїздки в межах України у компанії здійснюють на авто.
«Ми адаптувалися до теперішніх умов, хоча ведемо бізнес не так швидко, як би хотілося», – каже він.
Що стосується підготовки до другої коронавірусної хвилі, то, каже Олексій Даців, його розчаровує те, що відбувається з цим в Україні. Він описав її на прикладі відвідин поліклініки – щоб отримати ліки для свого батька він пройшов customer journey (мандрівку клієнта).
«Спочатку потрібно записатися на прийом до лікаря, потім електронна система має видати код. На його підставі лікар видруковує рецепт, на який ставиться одна печатка. Потім треба пройти з другого поверху на третій, поставити ще дві печатки і тоді вже зайти в аптеку за ліками», – розповів він про свій шлях.
Окрім того, ще довелося 20 хвилин чекати лікаря, щоб взяти рецепт. А потім провести ще час у черзі з 10-ти людей, де неможливо зберегти дистанцію. При цьому, наголошує співзасновник JetBeep, це робиться з місяця в місяць: «Тобто є пандемія і людина з хронічною хворобою, і це треба кожен раз пройти».
Інший момент, на якому він загострив увагу у зв’язку з Covid-19, це те, що ми тільки входимо в осінь, а вже є черги на здачу ПЛР-тесту та на комп’ютерну томографію.
«Тому восени паніки, хаосу буде ще більше. Я намалював лише дві історії: батька, який мусить ходити за ліками таким складним шляхом. І другу – про чергу щодо ковіду», – зазначив він.
Його ця ситуація лякає, бо хаос відіб’ється на бізнесі, який зараз лише адаптувався. За його словами, люди почнуть хворіти і страх знову поверне собі найважливіше місце. Тому друга хвиля, наголосив Олексій Даців, буде дуже складною.
«Буде паніка і неконтрольована»
Соціологиня, директорка центру «Соціоінформ» Наталя Зайцева-Чіпак розповідає, що компанія зіштовхнулася під час пандемії з дуже багатьма викликами. Насамперед, це падіння кількості замовлень, що зараз вирівнюється тим, що в країні відбуваються місцеві вибори.
Це і низький рівень інтернетизації України, особливо у сільській місцевості, бо доводиться робити дослідження у селах і змушені їхати туди, а в умовах коронавірусу – це надзвичайний ризик для працівників.
Окрім того, це і ситуація, коли працівники хворіють чи змушені залишатися на ізоляції, бо була підозра на Covid-19 чи контакт з інфікованими людьми – тоді треба винаймати не завжди кваліфікованих людей на фріланс.
Наталя Зайцева-Чіпак наголошує, що в умовах пандемії вдалося розв’язати багато складних завдань: «Коли у тебе відлагоджені процеси, то немає якоїсь особливої потреби розвиватися. Але коли ти опиняєшся в кризі, то починаєш шукати інші варіанти, і ти їх знаходиш».
Наприклад, розповідає соціологиня, раніше учасники фокус-групи відмовлялися працювати через Zoom, однак зараз, коли прийшов коронавірус, усе вдається прекрасно.
Також у компанії зрозуміли, що паперові анкети – це зайвий ризик, тому придбали програмне забезпечення, що дозволяє робити онлайн-опитування.
«У нас з’явився час, щоб вчитися, перезапустити роботу і, зрештою, під час кризи зрозуміти якою програмою краще користуватися. Як можна підійти до вирішення тих проблем, які постали», – розповіла керівниця агенції.
Щодо очікувань, то Наталя Зайцева-Чіпак каже, що вони у неї песимістичні – буде неконтрольована паніка.
«Літом для людей економічні проблеми стали більш вагомі, ніж ковід. Але як тільки похолодає, ми отримаємо хвилю ГРВІ і люди побіжать перевірятися на ПЛР. Буде паніка», – каже вона.
За її словами, вихід – це максимальна дистанційна робота, перехід в онлайн. А ще – дуже оперативні результати тестів на коронавірусну інфекцію.
«Ми повинні розширювати горизонти»
В освіті, на жаль, ще дуже низький рівень розуміння людьми стандартів, ділиться своїми спостереженнями директорка StarЦентр Мовна Школа Анна Воронова. За її словами, це той виклик, який потрібно зрозуміти і виправити. Необхідно пояснити батькам – чим гірший економічний стан, тим кращою має бути освіта, більше люди мають вчитись.
Тому, наголошує керівниця школи, карантин став певним проривом, бо онлайн дав багато можливостей і бачення, що потрібно покращувати стандарти, програми, з якими доводиться працювати.
«І нести цей освітній момент, що навчання повинно тривати. Сьогодні частина занять відбувається онлайн і, якщо завтра щось трапиться, ми автоматично перейдемо туди. Це наша реальність, в якій ми повинні жити», – каже вона.
Анна Воронова розповіла, що деякі батьки напередодні 1 вересня запитували, чому діти мають вчитися онлайн, адже все пройшло. Тому, зазначає директорка, є провал в донесені певних меседжів. Але з іншого боку, у неї є надія, що зроблено крок вперед, бо «розумне майбутнє не може залежати від хвороб».
«Зашорені у власному досвіду, ми повинні розширювати ці горизонти. І наші студенти, наші діти повинні бути пристосовані як до кабінетів, так і до роботи в онлайні», – каже вона.
Керівниця школи наголошує, що потрібно створювати нову культуру освіти, бо якщо цього не робити, то не зрозуміло, що буде у майбутньому. «Я пояснювала батькам, щоб вони не зупинялилися. Не дозволяли обставинам бути сильнішими, тому що вихід є», – зазначила вона.
Власниця івано-франківської «Першої сімейної ресторації Мулярових» Ірина Фіщук каже, що ресторанна сфера була зовсім не готова до викликів коронавірусу, але зараз зуміла адаптуватися.
Розповідає, що довелося відрізати усе зайве, глибоко оптимізувати всі процеси і взятися за розвиток не стільки ресторанного бізнесу, скільки – харчових продуктів.
«Мій меседж – це те, що нема нічого більш стабільного в Україні, аніж робота в нестабільності. Тому, якщо станеться спалах ковіду, ми в онлайні людей нагодуємо. Потрібно покращувати роботу з доставкою і старатися максимально вийти з якісними продуктами харчування уже не в ресторані», – пояснила вона.
Збанкрутуємо чи вистоїмо
Якщо брати тему дискусії «можливості в період кризи», то у нашому збідінлому суспільстві їх не буде, каже голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков. «Тут питання – чи ми збанкрутуємо, чи вистоїмо і пізніше почнемо повертатися до звичної дохідності наших бізнесів», – каже він.
Володимир Глащенков наголосив, що зараз купівельний попит скорочується. Тому «можливості під час кризи» бізнесмен перефразував би у «потребу вистояти».
Щодо «Молокії», то у компанії вирішили обмежити вхід на територію заводу. Зараз усі комунікації відбуваються виключно дистанційно і на підприємство пускають тільки працівників.
«Ми бачимо доволі негативну тенденцію падіння купівельного попиту, тобто якщо весною люди дуже багато сиділи вдома і були фантастичні продажі, то зараз у людей залишилося менше грошей і попит зменшується», – зазначив він.
Осінь, за очікуваннями Володимира Глащенкова, буде ще важча, тому що кількість людей з різних індустрій, які не мають стабільного доходу, зросте.
Натомість «Молокія» зараз розглядає можливість запуску ще одного виробничого майданчика. «Ми хочемо трошки диверсифікуватися з точки зору бізнесу, це додаткові затрати, але це можливість розвести ризики на кілька територій», – пояснив він.
Каже, що на цьому не заробиш, але це дозволить бути на ринку, не завалитися, бо хтось захворів і не можливо продовжувати виробництво.
«Умови змушують до того, що десь треба укрупнитися, десь – скоротити додаткові затрати. Можливо винайняти більше людей, які зможуть вийти на роботу», – зазначив голова наглядової ради ТМ «Молокія».
Наголошує, кризу переживуть не всі, тому важливо, щоб команди пройшли її нехай не з дохідністю, але з переконанням, що рухаються у правильному напрямку.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
