На першій лінії. Історія львівського хірурга, який рятує важкопоранених через війну пацієнтів
За час війни у лікарні доводилося надавати допомогу як молодим хлопцям і дівчатам, яким по 18-20 років з ампутованими руками і ногами, так і старшим, по 50-60 років з множинними травмами.
Фото: Твоє місто
Фото: Твоє місто

18 червня 2022, 18:45

Майже з першого дня від початку повномасштабної війни росії проти України, лікарі Першого медичного об’єднання почали приймати поранених, яких привозили з міст та сіл, де велися бої. Травми у більшості людей були складними, адже спричинені мінно-вибуховими чи ракетними ударами. День у лікарів, медсестер і всього персоналу досі починається раніше, а закінчується пізніше, а інколи взагалі не закінчується.

Читайте також: На першій лінії. Медик, який допомагає лікувати онкохворих діток під час війни

Як зазначив завідувач 1-го хірургічного відділення Першого медичного об'єднання Львова Гнат Герич у проєкті відеоісторій «На першій лінії», яке запустив медіа-хаб Тvoemisto.tv, раніше вважалося, що період, коли у лікарні одмоментно звертається більше ніж троє-четверо людей, то це багато. Але під час цієї війни лікарня в один час прийняла навіть понад 60 пацієнтів.

За час війни у лікарні доводилося надавати допомогу як молодим хлопцям і дівчатам, яким по 18-20 років з ампутованими руками і ногами, так і старшим, по 50-60 років з множинними травмами. Гнату Геричу довелося навіть оперувати пацієнтку, в якої було поранено 18 частин тіла, починаючи від обличчя і закінчуючи прямою кишкою та кінцівками.

За словами хірурга, найбільше, що його вражає у пацієнтів – це їхній патріотизм та бажання перемогти ворога.

«Ми однозначно переможемо, бо українці – вільні і феноменально патріотичні. На війні люди часто втрачають усе, але залишаються з великим оптимізмом, любов’ю до життя та країни. Тепер у нас є стовідсоткова єдина нація, а також сила, яку вже оцінив увесь світ», – додав Гнат Герич.

Читайте також: У Львові запустили проєкт про тих, хто на першій лінії допомагає перемогти у війні

Нагадаємо, що 23-річна медсестра з Лисичанська втратила ноги наприкінці березня. Жінка обернулася, аби попередити коханого про небезпеку, а вже за секунду під нею розірвалася міна. Трагедія трапилася 27 березня. Оксана з Віктором поверталися додому знайомою стежкою. Вона йшла попереду, він за нею. Коли побачила перед собою снаряд в землі, повернулася до чоловіка, щоб сказати йому про це. Встигла тільки крикнути: «Дивись», і пролунав вибух. Віктор дивом не постраждав, а от Оксані відірвало ноги та чотири пальці лівої руки.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Війна
«Їм бракує спілкування!» Ветеран після важкої травми буде наставником для військових у Львові
У цивільному житті 43-річний Микола Лобур керував клінінговою компанією, але на самому початку війни добровільно долучився до захисту країни і понад рік тому дістав важке поранення спинного мозку. Тепер пересувається на колісному кріслі, проходить реабілітацію у Львові. Планує працювати ментором у Центрі «Незламні», щоб мотивувати інших військових, які зазнали таких самих поранень, як він. Кулеметник, боєць ЗСУ Микола Лобур розповів Тvoemisto.tv про війну, спротив, порятунок сім’ї та те, якою уявляє перемогу України.

03 листопада 2024, 18:36

Розкажіть про себе і про те, як почалася ваша воєнна історія. Ви ж не були біля сім’ї, перебували доволі далеко від Сум? Я родом із Червонограда, що на Львівщині, але жив у Сумах. Мав квартиру, роботу, провадив власний бізнес – розвивав клінінгову компанію...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
«Військовий не має думати про довідки й виплати», – ветеран львівської 80-ки
Андрій Бойчук із позивним “Яструб” почав службу в 2013 році. Від початку повномасштабного вторгнення воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив снайпером та розвідником, брав участь в обороні Луганського аеропорту, звідки повернувся живим і неушкодженим. Проте у грудні 2023 року внаслідок обстрілу з танку на Донеччині отримав поранення, і ногу довелось ампутувати. Однак боєць не зневірився, почав займатися спортом і вже у лютому 2025 року представлятиме Україну на міжнародних змаганнях "Ігри Нескорених" у Канаді, випробовуючи свої сили в трьох видах спорту.
Hero Image

13 жовтня 2024, 16:24

Про бойовий шлях, мотивацію, проблеми ветеранів у цивільному житті та необхідні зміни він розповів «Твоєму місту». Розкажіть про своє життя до поранення: ким і де працювали, як почали службу в армії? До лав ЗСУ я долучився 30 вересня 2013 року. Перед тим займався спортом, працював у службі безпеки одного заводу, був дитячим тренером з карате, але все-таки вирішив випробувати себе у службі за контрактом...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"