Фото: wikimedia.org

Фото: wikimedia.org

«Неперевершен Аїда». Як Соломія Крушельницька підкорила європейську оперну сцену

2397 0
«Жінки в історії Твого міста» – проєкт, який розповідає про героїнь, які жили і творили у Львові. Продовжуємо цикл матеріалів історією про оперну діву, унікальну виконавицю, бажану гостю Ла Скала, Метрополітен-опери та Ковент-Ґардена, та жінку, яка постійно наголошувала на своєму українському походженні та була першою українкою за кермом.

Майбутня зірка опери народилася на Тернопільщині, в селі Білявинці у родині священника. Її батьки всім своїм дітям дали добру освіту та прищепили любов до рідного краю.

Батьки Соломії Крушельницької Теодора та о. Амвросій

Джерело фото: Фотографії старого Львова

Соломія свою обдарованість показала ще у дитячі роки: співала у домашньому хорі, під керівництвом батька вивчила нотну грамоту. Перше публічно Соломія виступила Шевченківському концерті разом із хором товариства «Руська Бесіда». Потім у таких подіях вона почала брати участь регулярно.

Донька священника не має вчитися співу

Вона мала вийти заміж за семінариста, майбутнього священника, але за два тижні до весілля просила батька скасувати його. Той послухав доньку. Хоча на Галичині в очікування до священничих дочок спів на сцені не входив, професію вважали легковажною але, заручившись підтримкою батька, Крушельницька поїхала до Львова, де вступила до консерваторії Галицького музичного товариства.

Під час навчання вона часто виступала на концертах товариства «Львівський Боян». Публіка її дуже любила, а часописи безперестанку хвалили. Дівчина продовжувала виступати, слава про неї ширилася і ширилася. Консерваторію Соломія закінчила зі срібною медаллю за успіхи у навчанні, викликавши захват екзаменаційної комісії.

Усі прикмети, яким обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучність

Потім талановиту дівчину чекало навчання в Італії. Вона наполегливо пізнає нове, по шість годин щодня займається музикою, а решту часу витрачає на читання та листування. Така відданість улюбленій справі приносить результати: через рік після вступу вона з успіхом виступає на сценах різних оперних театрів.

А от львівська музична критика на дебют Крушельницької в рідному місті відгукнулася доволі стримано. Ще більше праці і роботи – і вже наступний її приїзд всі сприймають із захопленням та захватом. Соломія продовжує гастролювати, критики продовжують вважати її непервершеною.

Джерело фото: Фотографії старого Львова

На Галичині вона виступає на концертах на честь роковин Шевченка, спілкується з Франком, надсилає гроші для підтримки радикальної партії.

Важка праця та шалений успіх

Італією її навчання не завершилося. Вже у 1895 році Соломія їде до Відня, щоб познайомитися з новою для неї німецькою вокальною школою. Чотири місяці співачка вивчала опери Ваґнера, що було неймовірним викликом, а вже у Кракові 1895 року відбувся перший виступ Крушельницької в ролі Ельзи з опери «Лоенгрін»,  який приніс їй визнання.

Сестра Соломії Олена Охримович згадувала: «Успіх був надзвичайний. Публіка шаленіла від захоплення. Натовп чекав її виходу з театру. Найсміливіші розпрягли коней і тягли карету самі. Інші несли Соломію на руках...».

Фотографія, подарована Іванові Франку

За свідченням багатьох музичних критиків, Крушельницька була найвизначнішою ваґнеристкою свого часу. У відтворенні національних характерів німецьких жінок-героїнь із нею не могли зрівнятись навіть найвидатніші німецькі артистки.

Примадонна та рятівниця

Чотири театральні сезони (1898-1902 рр.) Соломія Крушельницька – примадонна Великого театру у Варшаві. Польські музикознавці та критики вважали її неперевершеною у всіх виставах, її виступи продовжували отримувати захоплені відгуки у пресі.

Джерело фото: Фотографії старого Львова

На жаль, велика популярність Крушельницької та любов варшавської публіки викликала заздрість у певних людей із артистичного кола, котрі почали вдаватись до наклепів, провокацій, шантажу. Ображена до глибини душі Соломія у листі до відомого польського критика Антонія Сигетинського спростувала безглузді плітки, що стали ґрунтом для злісних газетних інсинуацій. Після цього співачка вирішила покинути Варшаву, але публіка вмовила залишитися ще на рік. Та на початку 1903 року артистка їде до Неаполя.

1904 рік став особливим не лише в артистичній долі співачки, а й в історії музичного мистецтва Італії. Завдяки Соломії Крушельницькій нове життя здобула опера Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй». У лютому цього року опера провалилася на сцені Ла Скала, здавалося, що їй загрожує небуття. Але коли за справу взялася Соломія і виступила з повторною прем’єрою, на оперу та автора чекав тріумф.

Вдячний композитор на знак поваги підписав співачці фото: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй. Джакомо Пуччіні. Торре дель Лаґо, 1904 р.»

Золоті роки у променях слави

У перше десятиліття 1900-х Соломія увійшла у зеніті слави. Крушельницьку запрошують на гастролі оперні театри світу, з нею прагнуть працювати найвідоміші композитори і диригенти. Преса захоплено відгукується на її виступи. Найбільш плідною була творча співдружність співачки з геніальним італійським диригентом Артуро Тосканіні, який відзначався винятковою вимогливістю і навіть суворістю. Він із особливою симпатією ставився до Соломії Крушельницької. Якось після вдалого виступу артистки в опері «Лорелея» в Туріні та її від’їзду в Барселону, Тосканіні написав у листі Крушельницькій так: «На мій превеликий жаль, після Вашого від’їзду розвіялася атмосфера зачарування і весь той дух невимовної поетичності, який Ви створили своєю участю в "Лорелеї", і марно я прошу відновити його».

Її запрошують в Аргентину, і на святкуванні 100 років із дня незалежності вона виконує гімн цієї країни. На честь Крушельницької в Італії викарбовують золотий, срібний та бронзовий медальйони з профілем співачки в ролі Саломе.

Із 30 років співачка утримує родину в Україні, навіть купує будинок у Львові, але постійно відмовляється від пропозицій руки та серця, адже покидати сцену не планує, а більшість залицяльників хочуть саме цього.

Заміж вона вийшла аж у 1910 році за Чезаре Річчоні – італійського адвоката, людину великої ерудиції та палкого любителя музики. Подружжя поселилося у невеличкому італійському містечку Віареджо, мером якого двічі обирався Річчоні. Їхня вілла, розташована на березі моря, називалася «Саломе». Затишний будинок перетворився у справжній мистецький салон. У неї там навіть був портрет у національному строї із Заліщиків.

Після Першої світової оперна діва займається камерно-концертною діяльністю, виступає з сольною програмою, у яку постійно вносить твори українських композиторів та народні пісні. Подорожує вона як і світом, так і містами Галичини, повсюдно зустрічаючи оплески та захоплення слухачів.

Фермата

Після смерті чоловіка у 1939 році Крушельницька приїхала з Італії навідати рідних на Галичині. Тут її застала війна. Кордони закрили, радянська влала націоналізувала її будинок, а самій співачці заборонили покидати СРСР.

Під час німецької окупації вона давала приватні уроки, а після закінчення війни дирекція Львівської консерваторії запросила співачку світової слави на посаду професора кафедри сольного співу. Для цього їй довелось сфальсифікувати свій вік, зменшивши його на кілька років. У 1946-1947 роках, під час так званої «чистки кадрів», Крушельницьку понизили у посаді та шукали різних причин для звільнення з роботи. У 1948 році вона була змушена погодитись на передачу радянській державі своєї вілли у В'яреджо, яку невдовзі продали. Соломія Крушельницька отримала громадянство СРСР та незначну частку від вартості вілли. Звання професора Крушельницька отримала у жовтні 1952 року, за місяць до смерті.

За матеріалами salomeamuseum.lviv.ua, jnsm.com.ua, galnet.fm

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Що б ви робили, якби не боялись