Усікновення глави Іоана Предтечі – день пам'яті страти Івана Хрестителя. Це один з 5 днів в році, коли церквою призначено суворий піст і якщо порозважати над тим, що 365 днів має рік і лише 5 з нього мають суворий піст, то свято маємо насправді велике і важливе. Церква шанує Іоана Предтечу вище за всіх святих, після Богоматері. Історія ця трагічна і дуже повчальна, має розгорнутий опис у Біблії (Мт.14:1-12 , Мр.6:14-30 , Лк.9:7-10). Отже, для повноти картини, хочу розповісти про Іоана Хрестителя.
Нам відомо, що він народився в сім'ї священника Захарії та Єлизавети, родички Богородиці, коли вони вже обоє були в похилому віці. Час народження Іоана і час його смерті майже повторюють час і тривалість життя самого Ісуса Христа. Обоє народились майже одночасно, з різницею в пару місяців і обоє померли мученицькою смертю, також майже одночасно. Події відбувались в час безбожного панування Ірода. Відомо нам також, що Іоан був пророком, багато часу проводив в пустелі, постійно постив, молився. Саме йому випала місія охрестити в річці Йордані самого Бога Ісуса Христа. Він багато проповідував і пророкував людям, готував їх до пришестя Спасителя. Незабаром після хрещення Господнього, Іона було ув'язнено галилейським царем Іродом. Цей цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який вбив 14 тисяч вифлеємських немовлят. Іоан викривав царя Ірода в тому, що він за життя свого брата Филипа жив з його дружиною – Іродіадою. Ірод був одружений на доньці аравійського царя Арефи, однак він полишив свою дружину і жив з дружиною брата Іродіадою. Іоан Предтеча був пророком і нікого не боявся, крім самого Бога, тому постійно нагадував Іроду, що він грішник, і що так не має бути. Для Іродіади пророк став найпершим ворогом. Вона була розлючена і озлоблена на Іоана, і просила Ірода вбити його. Та Ірод не погоджувався на це, через те, що вважав Іоана за великого пророка і боявся народу, але щоб догодити дружині кинув Іоана у в'язницю. Іродіада не вдовільнилася цим, тим більше, що сам Ірод прислухався до настанов пророка і в багатьох випадках чинив гідно з його словами.
Читайте також: У Львові відкрили один з найстаріших храмів. Репортаж
Минув майже рік, і у день свого народження Ірод влаштував розкішний бенкет, на якому були поважні гості, вельможі, старійшини. На банкеті була і дочка Іродіади Саломія, яка так гарно танцювала, що заворожила всіх своїм танцем і розчулила всіх гостей та Ірода. Ірод сказав до неї «Проси у мене, чого хочеш» і поклявся, що віддасть їй половину свого царства, якщо забажає... Тоді вона спитала в своєї матері, чого просити в Ірода? Іродіада забажала Голову Іоана Хрестителя. Саломія так і зробила, сказала Іроду, що бажає голову Хрестителя на таці. Ірод засмутився, але не міг при гостях порушити клятву. Послав воїна до в'язниці, щоб відсікти голову Іоану. Воїн виконав наказ царя і приніс на таці голову Предтечі, віддав Саломії, а та віднесла її своїй матері Іродіаді. Після того, що відбулось, учні Іоана забрали тіло і поховали, потім вони пішли до Ісуса і розповіли про те, що сталося. Довідавшись про це, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то пішли слідом за Ним зі своїх міст...
Така от невесела історія, фатальний збіг обставин, смертельний танець і мученицька смерть. Зовсім скоро гнів Божий обрушився на тих, хто погубив пророка. Саломія переходила взимку річку Сікорис і провалилася під лід. Гострою крижиною дівчині відрізало голову, і цю голову принесли, як колись Іроду і Іродіаді, а тіло так і не знайшли. Аравійський цар Арефа вислав свої війська проти Ірода і завдав йому поразки. Римський імператор в гніві зіслав Ірода разом з Іродіадою до Іспанії, де вони і загинули. Жертовна смерть пророка була за його віру, за його позицію.
Іоан Хреститель – зразок людини, яка пішла на смерть заради віри й істини. Він увійшов в історію як людина, яка вказала на Ісуса Христа як на Спасителя. А ще був безкомпромісним, критикував владу, не боячись, бо знав, що найголовніший суддя – лиш один і він не у владі. Саме за це і втратив голову.
Читайте також: У Львові реставрують майже столітній вітраж з Вірменського собору
Свято це, яке святкуємо постом і молитвою, нагадує нам, що зло має свою силу тільки тимчасово. Остаточно добро завжди переможе зло, а світло – темряву. Тому цей день і є важливим для християн. Іоану Хрестителю моляться, аби вилікуватись від хвороб голови, при мігренях, щоб зменшити фізичний біль, зрозуміти свої думки і розібратися в них, та про допомогу у збереженні роду. У деяких регіонах України це свято називали Іван Пісний. Але найбільш поширеною назвою була Головосіка. Наше місто Львів – невичерпне джерело цікавинок, дивних відкриттів та несподіваних інсайтів. Ніде в світі ви не побачите зображення «Усікновення голови Іоана Хрестителя» в такому урочистому і неординарному вигляді, як це є в нашому львівському соборі Вірменської апостольської церкви. Масштаб і сенс цієї роботи вражає. Ви точно ніколи не бачили нічого подібного, це унікальна робота, яку майже 100 років тому подарував місту художник Ян Генрік Розен.
Цей художник заслуговує окремого допису, скажу лиш те, що він пройшов Першу світову війну, доблесно воював, отримав почесні нагороди, вижив після газової атаки. Після пережитого всі його роботи були на релігійну тематику. Розен все своє життя віддавав борг Господу за спасіння його життя під час війни. Але повернемось до шедевра його пензля, який можемо бачити у Львові в вірменському храмі Успіння Богородиці. На правій стіні храму композиція «Усікновення голови Іоана Хрестителя». По центру бачимо 6 ангелів нестандартних, височенних з суворими обличчями і важкими поглядами. В ангелів немає крил, але є божественний вогонь, який виривається у них з-під ніг. Це – Серафими – ангели любові, світла і вогню. Вони найближчі до Бога в ангельській ієрархії, наповненні полум'ям любові і вважаються «вогняними». Один з тих величезних ангелів притулився до Іоана, вбраного в овчину. Ноги святого виглядають як мертві, але верхня частина тіла наповнена божественним світлом, руки піднесені вгору, що символізує те, що Іоан Хреститиль благословляє нас і все людство, і наче запрошує нас до майбутнього Царства Божого, яке видніється зверху. Пальці правої руки Іоана складені як для хрещення. На місці голови сяє німб з хрестом, утворюючи промені, нагадуючи монстранцію зі святими дарами, що світиться райським світлом. З правої сторони суворий ангел тримає тацю з головою Іоана Предтечі, зліва – Серафим з важким поглядом тримає окривавлену сокиру, знаряддя вбивства святого, а за його плечима проглядаються чорні злі риси диявола. Ангел позаду нього тримає в руці лампу з ім'ям святого, яка символізує його глибоку духовну місію. З правої сторони зображена вбита горем мати Іоана – свята Єлизавета. З протилежної сторони бачимо зловісну фігуру Ірода, обличчя якого виказує страх і найгірші передчуття. На цю роботу можна дивитись довго і кожен раз помічати нові деталі і віднаходити нові сенси. Дуже глибока робота, справжній шедевр. Рекомендую розбавити суворо-пісний святковий день їжею духовною, і насолодитись мистецтвом найвищого світового рівня безкоштовно і з користю для душі.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.