Фото: Надія Марченко

Фото: Надія Марченко

Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту

1421 0
На початку квітня, через понад 100 років після смерті останнього інспектора міських плантацій Львова Арнольда Рьорінга, у місті знову з’явились садівники. Tvoemisto.tv розповідає, хто вони, чим займатимуться і для чого потрібні Львову.

У 2019 році медіа-хаб «Твоє місто» започаткував проєкт «Дерева Твого міста» і закликав львів'ян долучитися до підрахунку дерев у місті. А наш журналіст Сергій Смірнов у своїй колонці запропонував створити у місті посаду садівника.

«Я переконаний, що людина, яка могла б формувати бачення і принципи «зеленого Львова» — усього Львова, а не лише частини вулиці чи парку, — місту потрібна. Щоб права рука, яка дерева рубає, і ліва, яка їх садить, мали ще й голову, яка знає і розуміє, навіщо це все робиться та що має бути в результаті», – писав він.

Читайте також: Усі ми дихаємо одним повітрям, або Чому ми вирішили порахувати дерева у Львові

І от взимку цього року управління екології та природних ресурсів ЛМР оголосило конкурс на нову посаду – садівника для кожного із шести районів Львова. На конкурс подались 62-є кандидатів, з яких усі три конкурсних завдання виконали лише 19 людей. Із ними провели співбесіди і на початку квітня нарешті оголосили людей, які відповідатимуть за зелені насадження у Львові. Садівниками міста стали:

  • Максим Кочельник, який очолить догляд за вуличним озелененням та парками Галицького району.  
  • Володимир Гулей, який працюватиме у Сихівському районі.
  • Володимир Шор завідуватиме озелененням та парками Личаківського району.
  • Анна Коляда займеться Франківським районом.
  • Люба Мандрик очолить догляд за вуличним озелененням та парками Залізничного району.
  • Віка Помаранська доглядатиме за вуличним озелененням та парками Шевченківського району.
  • Йоланта Клюсовська призначена головним садівником парку Франка.
  • Марко Босович стане головним садівником Снопківського парку і парку Залізна вода.
  • Юрко Волощак займеться парком Горіховий гай.

Садівники призначатимуть роботи з догляду за озелененням на вулицях і в парках свого району, плануватимуть висадку нових дерев і закупівлі, спілкуватимуться з мешканцями, а також проводитимуть інвентаризацію дерев і складатимуть протоколи за їх пошкодження.

Це – моє

Із Йолантою Клюсовською ми зустрічаємось опівдні біля ротонди в парку Франка. Сьогодні у Львові хороша погода – квітневий сніг зупинився і навіть час до часу з-за хмар визирає сонце. Садівниця парку, із наплічника якої визирають червоні ручки великого секатора, веде нас до альпійської гірки, де працює цими днями. Тендітна кучерява білявка з усміхненим поглядом рухається плавно, але швидко.

Перший міський сад Львова постав на землі, що у ХVІ столітті належала родині патриціїв Шольц-Вольфовичів та венеційському консулу Антоніо Массарі. Після них маєток перейшов у власність єзуїтів. А наприкінці ХVІІІ століття імператор Йосиф ІІ подарував «Єзуїтський сад» львівським міщанам для облаштування муніципального парку. 1855 року його перепланував Карл Бауер.

«Я обстежувала парк ще взимку. Саме тут, на альпійській гірці. На кущах було дуже багато снігу, я їх по-господарськи обтрушувала. Я відчувала, що от воно – моє. Я тут буду творити», – каже Йоланта Клюсовська і з любов’ю дивиться на туї.

Вона розповідає, що декоративною обрізкою кущів та живоплотів почала займатись ще у 14 років, але усвідомлено взялась за цю справу лише торік – із початком карантину. До того займалась творчими проєктами, фотографувала, виховувала трьох дітей та навіть стала першою віце-міс конкурсу «Місіс Східна Європа» у 2019 році.

«В основному мій профіль це топіарна стрижка. Протягом життя я займалась дуже різними справами. Але стрижка кущів настільки мене захопила, що я відчула – ось, це воно. Це моє, це те, що мене реально надихає, дає мені сили, попри те, що це фізична і досить складна робота. Вісім, а то й 10 годин протягом дня я працюю з електрокущорізом, що непросто для жінки. Але я працюю серед природи, чую цвіркотіння пташок, шум листя, аромат туї, ялівцю, що я стрижу. Відчуття – як на курорті. Це дає, як кажуть психологи, ресурс. Це моє джерело енергії», – захоплено говорить жінка.

Під час карантину Йоланта Клюсовська зібрала фото своїх робіт і стала рекомендувати себе друзям, а ті – своїм друзям. Так з’явились перші клієнти і перші гроші від цієї справи. Також жінка стригла кущі у вірменському дворику, тож міська влада про неї теж чула.

«Так склалось, що в управлінні екології придумали проєкт «Садівники Львова», я подала на нього заявку і тепер маю такий чудовий парк. Мене запросили працювати саме у цій локації», – каже садівниця.

Читайте також: Парки Львова в минулому і тепер: Стрийський парк. Фото

На роботі Йоланта Клюсовська перший тиждень. Коли дозволяє квітнева львівська погода, приходить зранку у парк і оглядає свої володіння. Вже склала план робіт, за яким працюватиме, а також чекає на помічників від управління екології.

«На квітень я запланувала доглядати за насадженнями бірючини, що висадили минулого року. Там багато роботи – деякі кущі зиму не пережили, постраждали від важкого снігу. Сухе треба забрати, підстригти їх під один рівень і дати можливість прокинутись і пустити бруньки», – розповідає Йоланта Клюсовська.

Також цього місяця вона займатиметься альпійською гіркою – обрізатиме кущі туї, щоб стимулювати їх швидше пустити нові пагони і розростись.

Я дивлюсь на ще сірі височезні дерева. Дехто з них зустрічає тут весну вже кількадесят років. Поміж гіллям – рідкісно безхмарне блакитне небо. Та багато де його затуляє омела, що є проблемою для всього Львова.

«Це паразит і з ним потрібно боротись. Про те, як це робити, ми наразі консультуємось. До того ж, саме зараз ми не можемо проводити роботи, тому що триває сезон тиші, коли пташки гніздуються. Візьмемось за це наступною чергою – восени», – пояснює садівниця.

Ресторан і кінотеатр

Парк Івана Франка був створений в англійському стилі. Це означає, говорить жінка із червоним секатором, що тут має бути багато вільного простору і газонів, нещільне засадження.

«Ваза, що на початку алеї, раніше стояла там, де пам’ятник Іванові Франку, там була зовсім інша композиція – з туями. З тих часів залишилась альтанка – ротонда, будиночок садівника і почесне консульство Болгарії, де колись був ресторан. А ще з того боку, де туалети, був кінотеатр. Тобто тут була реально відпочинкова зона», – розповідає Йоланта Клюсовська.

Читайте також: Парки Львова в минулому і тепер. Парк імені Івана Франка. Фото

Вона додає, що таким, як на початках, парк вже не буде. Але повернути йому респектабельний вигляд та відпочинкову атмосферу – можна.

Хто тут живе

У парку не надто велике різноманіття ботанічного характеру, говорить садівниця, але тут ще збереглись дерева, насаджені за часів планування парку. Звісно, є і кілька екзотичних дерев, висаджених у різний час. Це чорний горіх, японський багряник, червоний дуб, магнолія, японська софора, європейська модрина тощо. Також тут ростуть ясени і клени.

Здається, що у парку безліч видів птахів, а також мерехтять пузиками зграбні білки. Та, каже Йоланта Клюсовська, фауна тут бідна у порівнянні із європейськими парками. Можливо, ще є польові мишки, яких ми не бачимо, та й усе. Але це, говорить садівниця, можна виправити.

«Щоб чогось було більше, потрібна їжа. Для птахів мають бути злакові рослини і ягоди. Але у нас газони сильно косяться. Загалом у Львові рекомендується не викошувати так яро траву, адже злакові культури у місті є важливими, вони підтримують шумоізоляцію і є джерелом їжі для тварин. А ще там з’являються комахи і вибудовується екосистема закритого циклу. Отже, нам потрібно більше таких рослин», – пояснює доглядачка парку Франка.

Читайте також: Парки Львова в минулому і тепер: Знесіння. Раритетні фото

Утім наразі в парку газони лише «підлатають», глобальних робіт поки не починатимуть.

Запитую у садівниці, як вона ставиться до табличок «Газонами не ходити». Йоланта Клюсовська сміється.

«У нас можна навіть лежати на газонах. Мені дуже подобається, коли люди відпочивають. Це ж парк – місце для відпочинку, релаксації для тіла і душі, наповнення енергією. Ми цього прагнемо», – говорить вона.

Садівниця додає, що правила поведінки у парку – звичайнісінькі. Тобто людські і жодних інших: чистота і шана один до одного.

Волю бузкові!

Йоланта Клюсовська відповідає за ще дві зелені локації у місті – це сквер «На валах» і сквер Героїв Небесної сотні. У першому вона вже встигла попрацювати на початку тижня – обрізали сухе гілля, прибрали два дерева, що були в критичному стані, а також привели до ладу кущі бузку.

«У мене таке враження, що вони вже давно просили, аж кричали потурбуватися про них. Два бузка хтось замотав нитками, що вже врізались у кору. Це дуже неприємно дереву. Ми їх звільнили», – розповідає садівниця.

Фото із фейсбук-сторінки Йоланти Клюсовської

У сквері планують наступні роботи.

«Ми тільки лиш розпочали і роботи достатньо. Уявляєте, парки кардинально не доглядались десятиліттями», – додає жінка.

Сьогодні садівниця зробила огляду скверу Героїв Небесної сотні. Каже, що простір новий, тому важливо просто підтримувати його у належному стані і спланувати його розвиток. Вона додає, що лише у парку Франка є 11 гектарів території, яку треба оглянути. Приблизно стільки ж займають і дві інші довірені їй локації. Тож роботи справді багато.

Просто любити

«Ось ви бачите рослину. Оцінюємо ситуацію – що для неї потрібно. Це як з дитиною – задовольнити її потреби. Нагодувати, напоїти, перебрати і забрати старе, сухе, очистити, обробити від шкідників, підстригти, якщо рослина цього потребує і надається до цього. Потрібно подивитись, чи є на деревах сухе гілля, що треба зняти, щоб не бабахнуло в якийсь неприємний момент. Багато таких речей», – тепло і справді мов про дітей розповідає Йоланта Клюсовська про роботу із зеленими мешканцями Львова.

Тим часом до нас підходить високий елегантний чоловік, вітається і питає, коли всі зберуться. Це – Олександр Горбатюк, який працює садівником в австрійському Відні. Зараз він приїхав у відпустку до Львова і його запросили поділитись знаннями і досвідом із новопризначеними садівниками Львова.

«Важко порівнювати парки Львова і Відня. У Австрії паркове господарство є на досить високому рівні. Ми маємо переймати цей досвід і застосовувати його у Львові, в Україні», – говорить садівник, вдивляючись у простори парку Франка.

Читайте також: Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова

Олександр Горбатюк розповідає, що окрім того, аби знайти людей, які доглядатимуть за парками Львова, і навчити їх, потрібно також визначити функціонал кожного парку, адже вони розташовані у різних районах, кожен має свою особливість і потребує індивідуального підходу – як людина.

На запитання про те, чому став садівником, Олександр Горбатюк відповідає коротко:

«Бо я це люблю і хочу і цим займатись».

Олександра Бодняк

Фото Надії Марченко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!