Озера твого міста. Де у Львові можна побачити набережну і відпочити
Озеро в парку «Горіховий гай»
Парк «Горіховий Гай» закладений ще на початку 1970-х років на вулиці Володимира Великого. Офіційну назву він отримав у 1974 році, напередодні святкувань чергової річниці звільнення Львова від німецької окупації – «Парк 30-річчя звільнення Львова», а на початку 1990-х років йому повернули історичну назву.
У грудні 1978 року посеред парку звели споруду дитячого кінотеатру «Орлятко», який за часів незалежної України змінив назву на «Сокіл». Нині тут розташований львівський кіноцентр «Lviv Film Center». У теплу пору року кінопокази проходять і на даху центру.
Попри те, що офіційно тут не дозволяють купатися, щорічно на одному зі ставків проходить традиційна Йорданська купіль.
Відновлення озера в «Горіховому гаю» стало своєрідним символом громадської активності, мешканці самі його чистили. Директор Львівського кіноцентру Андрій Породко у 2014 році вже залучав спонсорів, аби почистити водойму від мулу, очерету тощо. Відновити водойму та довести благоустрій у парку до належного стану мали у межах Громадського бюджету Львова. Проєкт авторства Ігоря Кідика став переможцем серед великих і отримав 3 млн грн на реалізацію. Планували, що відновлять обидва озера в «Горіховому гаю». Друге, яке вже обміліло і не функціонує 20 років, хотіли зробити повноводним.
«У 1978-79 роках воно висохло через активне будівництво навколо. Зокрема, зведення нового ЦУМу призвело до перебивання течій і джерел, які були основними донорами для наповнення водойми. Потім Інститут гідрології з’ясував, що підземні течії змінили своє русло і це стало причиною зневоднення водойми», – каже він.
Кошти мали спрямувати і на те, щоби довести благоустрій до належного стану. За словами автора, ним користуються і для риболовлі, і для купання, на Водохреща тут збирається чимало людей. Окрім цього, на озері є качки, і цей куток посеред міста, запевняє Ігор Кідик, має бути збережений.
Станом на зараз, за словами керівниці управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександри Сладкової, частину очерету на озері знову мають розчистити. А для реалізації проєкту Громадського бюджету наразі очікують кращого часу.
Озеро в Стрийському парку
Парк розташований між вулицями Стрийською і верхньою частиною вулиці Франка. Стрийський парк, який раніше називався на честь польського національного героя Яна Кілінського, заснував інспектор львівських парків Арнольд Рьорінґ ще 140 років тому.
У першопочатковому проєкті парку були оранжерея та озеро із прилеглими квітниками, які існують до сьогодні. Це озеро часто називають Лебединим – через лебедів, які там живуть.
Деякий час водойма була занедбана. Ще у 2012 році тут прочистили каналізацію та встановили два колодязі, дно засипали піском. Тепер озеро доглянуте, на воді плавають лебеді, територія навколо – огороджена низьким парканом.
Минулого року озеро у парку обладнали спеціальною системою, що не дає йому цілком покритись кригою. Це зробили для того, щоби на водоймі могли зимувати лебеді, які там живуть. Наразі, каже Олександра Сладкова, на озері зменшили кількість риби і птахів.
Піскові озера
Піскові озера, які за старою звичкою ще називають Алтайськими, можна побачити у Франківському районі Львова неподалік вулиці Гординських (колишня вулиця Алтайська – звідси й назва). Раніше ці водойми називали «озерами Франца»: від прізвища промисловця Юзефа Франца, власника цих земельних ділянок і фабрики гіпсу в ХІХ столітті.
Після Другої світової війни ця територія була звалищем відходів лампового заводу. До того ж озера використовували ще й для потреб невеликого емалевого заводу, який був неподалік. На початку 1950-х років цю локацію розчистили, озера впорядкували, а навколо створили відпочинкову зону.
У 2014 тут збудували підпірну стінку та дозволили ловити рибу. Масштабне прибирання відбулося восени 2015-го. Крім цього, впродовж останніх кількох років у парку активно чистили водойми, утім вони й надалі заростають водоростями та мілкішають. Сьогодні ця місцевість є доволі популярною. Тут ловлять рибу, засмагають. Незважаючи на відсутність офіційного дозволу, у теплу пору року у водоймах купаються.
Восени тут планують провести розчистку водойми, що передбачає влаштування природного дна, а після – посадку водних рослин і правильне зариблення. За словами Олександри Сладкової, буде добре, якщо вдасться зробити свердловину для постійного якісного живлення.
Озеро Стосика
Став Стосика утворився понад 300 років тому. Кажуть, його назвали іменем чоловіка, який тут мешкав і працював на цегельні. У 1997 році озеро передали у користування ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Завод збанкрутів, а озеро у власність територіальної громади не повернули.
Озеро наповнюється із постійного джерела. Тут мешкають черепашки. Його унікальність (чиста вода із живністю) допомогла мешканцям району відстояти територію від забудови житлового кварталу, що планувався неподалік на сусідніх ділянках. Вони хочуть створити тут парк, бо біля озера є ще два гектари захаращеної недоглянутої території, яку можна раціонально використати.
Щодо цього озера теж є готовий проєкт Громадського бюджету, наразі очікують можливості його реалізації.
Джерело поряд з озером почали відновлювати ще в 2020 році. Тоді у грудні з ТзОВ «Альтбуд ЛВ» підписали договір і до нового року роботи розпочали. Однак мешканці вулиці Замарстинівської зауважили, що реалізація ні візуально, ані технічно не відповідає проєкту, який закладали на початку. У мешканців також були питання до озеленення, оскільки вгорі мали насадити очерет та зробити трав’яний покрив, чого не виконали. Загалом із проханням про зміни до проєкту мешканці зверталися вже неодноразово.
Детальніше про водойму, де мешкають черепашки, читайте у матеріалі Tvoemisto.tv.
Озеро в парку «Погулянка»
«Погулянка» отримала свою назву наприкінці XVIII століття. Також цю місцевість називали «ліском Венґлінського» на честь адвоката-власника Францішека Венґлінського. Довкола лісопарку є озера.
Львів’янам найбільше до вподоби водойма поблизу Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Сьогодні озеро доглядає туристсько-спортивний клуб «Манівці». Ця водойма виконує функцію тренувальної бази водних видів спорту турклубу. Доступ до неї нині обмежений через воєнний стан.
Озеро на вулиці Симоненка
Озеро на вулиці Симоненка у Франківському районі тривалий час було в занедбаному стані. Восени 2013 року цій локації подарували нове життя: озеро почистили, а навколо облаштували лавочки й смітники, завезли ґрунт та посіяли траву. Поруч біля озера є школа, садочок і церква, тому тут завжди людно.
Щодо цієї водойми також є готовий проєкт реконструкції. У 2020 році планували врешті почати облаштування громадського простору біля озера на вул. Симоненка, який обіцяли ще у 2017-му. У міськраді показали також візуалізацію того, як може змінитись цей простір. Тут мала б з'явитись набережна, пляжна зона, прогулянкова доріжка, вуличні меблі та освітлення.
Натомість проєкт громадського простору на озері так і не почали реалізовувати, нині він досі чекає на кращі часи.
Левандівське озеро
Водойма є частиною парку «Озеро Левандівське», розташована в Залізничному районі міста неподалік Львівського холодокомбінату. Наприкінці 2015 року дно озера очистили від мулу, водойму засипали піском та провели дезінфекцію. Також відновили бортові стінки та прибрали з берегів сміття. У парку «Озеро Левандівське» тим часом провели реконструкцію освітлення: встановили понад 30 світлодіодних ліхтарів.
Про реконструкцію озера та облаштування пляжу говорять ще з 2017 року. У 2020-му розробили концепцію, поділивши його на зони. Планували, що там буде тераса, дитячий майданчик, пішохідний міст тощо. Проєкт лише обговорювали, закликали мешканців пропонувати свої ідеї, а приступити до робіт – у 2021-му.
Активісти мікрорайону минулого року провели акцію «Вода для Левандівського озера», виливши у водойму чисту воду, яку напередодні принесли у відрах, пляшках та інших ємкостях. Так вони хотіли привернути увагу до того, що озеро не наповнюють. Аби вирішити питання обміління води, ЛКП «Зелений Львів» замовило та виготовило паспорт свердловини, зареєструвало її в Державній службі геології та надр, провело технічну інвентаризацію свердловини та виготовило експертно-грошову оцінку.
Зараз, за словами Олександри Сладкової, озеро з погляду якості води і водного життя є в кращому стані, ніж будь-коли завдяки співпраці з активними мешканцями Левандівки. Заплановану реконструкцію знову відклали, цього разу через воєнний стан.
Озеро на Знесінні
Озеро є частиною Регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Львів’яни також називають цей парк Кайзервальдом, що у перекладі з німецької означає «Королівський ліс». За словами керівниці управління екології та природних ресурсів ЛМР, озеро потребує незначного укріплення берега. Мешканці використовують його для відпочинку біля води.
Озеро на Панча
Озеро на вулиці Панча є штучною водоймою, що виникла у 50-80-х роках минулого століття, як результат меліоративної водовідвідної системи, що була першим кроком для підготовки території під забудову житлового масиву. Водойма живиться від ґрунтових та дощових вод та позбавлене природного стоку з водозбірного басейну через каналізування Клепарівського потоку у 50−80-х роках. Забудова району призвела до обміління озера.
У 2016 році озеро пересохло і з того часу громада боролася за його відновлення. На 4-ий рік вони отримали перемогу у Громадському бюджеті й відтоді працюють з проєктантами та хочуть, щоб озеро стало місцем для відпочинку.
У 2020 році почали роботи із облаштування території довкола озера на вулиці Панча. Їх проводило ТзОВ «Будівельна компанія «Захід нео буд» за понад 21 мільйон гривень. Проєкт, за яким облаштовують простір, розробив ЛКП «Інститут просторового розвитку».
Станом на осінь 2021 року там вже провели демонтажні роботи, влаштували дренаж по дну та навколо водойми, підключили каналізаційну систему. Тоді ж тривали роботи з влаштування щебеневого шару дна водойми, прокладання кабелів електропостачання навколо озера, мощення тротуарних доріжок.
Раніше йшлося про те, що завершать його до кінця 2022 року, однак на час воєнного стану роботи зупинили.
Олександра Сладкова додає, що минулого року вдалося розчистили також декоративну водойму в парку «Боднарівка», а зараз облаштовують водойму біля струмків в парку «Залізна вода» з боку вул. Мушака. Поруч буде великий газон. У найближчих планах, за її словами, – розчистка та облаштування ще одного дуже маловідомого озера в Личаківському районі. Спочатку локацію не розголошували, однак нині стало відомо, що йдеться про нове озеро в межах проєкту з облаштування тимчасового житла для вагітних переселенок.
«Найбільший сюрприз – це скельна порода на дні замість очікуваного пилуватого суглинку як всюди, а то – просто хороша заявка на блакитну лагуну. На вулиці Над джерелом у районі Кривчиць будують гуртожитки для вагітних переселенок і молодих мам з дітьми. З рекреаційною зоною поруч, яка стане ще одним парком з озером для мешканців району», – пояснює вона.
Ольга Коваль
Фото Івана Станіславського/Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Репортаж Твого міста
- Історії родин та львівських вулиць. До чого відкрив доступ Держархів Львівщини
- “Від нас могло нічого не лишитися”. Мешканці Сихова оговтуються після атаки
- Уперше по-новому. Як святкуватимуть Різдво у головних храмах Львова
- «Українські перевізники як заручники». Репортаж із заблокованого кордону
- «Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова
- «Не штрафуйте нас, будь ласка, ми чемні» або Як працює велопатруль у Львові
- Ікони на склі, вишиванки, живопис. У Львові відкрили виставку з унікальної колекції
- На спогад про Гармаша, який хотів відродити «Республіку святого саду»
- «Мусить змінитися». Що відбувається в Медцентрі ЗСУ у Львові
- Шарм і катастрофа. Як у самому центрі Львова руйнується монастир XVII століття
- Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом
- Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років
- Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
- Водії чекають 5-6 діб. Що відбувається на кордоні з Польщею та як вирішити проблему
- Рятують старі речі зі смітників. Як у Львові працює бюро архітектурного порятунку
- «Зараз нас годує Закарпаття». Яка ситуація з овочами та фруктами у Львові і які ціни
- «Це компроміс». Як виглядає вулиця Степана Бандери у Львові
- 1200 порцій за пів години. Як біля Львівського вокзалу працює польова кухня
- «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
- «Все буде добре, сину». Репортаж з кордону, куди українців вигнала війна
- Чому закрили гастроном «Сквозняк» і що буде з будинком Сегаля у Львові
- «Пірнаю вже 10 років». Як львівський викладач займається моржуванням
- Усе буде кебаб, або Чому вулична їжа витісняє у Львові локальну кухню
- «Ще з тих часів». Як у центрі Львова збереглося радянське кафе
- Загадка трояндового будинку. Як львів’янка самотужки реставрує будинок із розписами
- А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах
- Ковчег Дзиндри. Репортаж із музею, який знайдеш там, де не очікуєш
- «Сліпі не можуть жити серед сліпих». Репортаж з аварійного будинку для незрячих
- Містом на інвалідному візку. Чи стали оновлені вулиці Львова доступними. Експеримент
- Такого у Львові більше ніхто не робить. Репортаж із майстерні аніматора
- Простір співжиття. Блиск і бідність львівських дворів
- Тут живе дух Львова. Як працює сторічний музичний магазин, який потрапив до рекордів України
- Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові
- Карпатсько-літературна одіссея горами, грибами і творчістю
- Зберегти синагогу
- «Обдзвонювали всіх». Як живе містечко, де вакцинували найбільше людей
- Нове життя старого Підзамча. Репортаж з промислового центру Львова
- Історія львівської Фабрики кахлевих печей, яка встояла крізь століття. Фоторепортаж
- Після хвилі. Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність
- Богородиця і Христос у вишиванці. На Львівщині є храм з неповторним іконостасом
- Ліки для Гаяне
- «Ми були першими». Репортаж з крафтової пивоварні у Львові
- 80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба
- Шеф Анкіт
- Пережив бомбардування і банкрутство. Репортаж із львівського локомотиворемонтного заводу
- «20 років вже тут збираємось». Як сьогодні працює книжковий ринок біля Федорова
- Між паранджею та вишиванкою
- Викорінені
- «Називайте мене Джонні». Історія білоруса, змушеного переховуватися у Львові
- «Працюємо сповна». Репортаж з єдиного в Україні заводу, де виготовляють пожежні танки
- Дім для всіх. Як живуть мешканці Спільноти взаємодопомоги «Оселя»
- Штучна шкіра та вправність рук. Як у Львові рятують дітей і дорослих з опіками
- Як живеться під дахом Першого театру
- «Ало, що у вас трапилось». Репортаж із диспетчерської Центру екстреної меддопомоги у Львові
- Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
- Музей залишених секретів. Історія гуцулки, яку відвідували митці і політики
- Смак дитинства упродовж пів століття. Як у Львові працює фабрика «Світоч»
- Де живе львівський Лускунчик. Історія склодзеркального заводу у Львові
- Як у Львові терміново розгортають новий Covid-корпус. Фоторепортаж
- Перше правило – мовчати про коронавірус. Як переживають карантин бездомні у Львові
- «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
- Зробити поле для гольфу своїми силами? Подорож до амбітної та історичної Сколівщини
- «Ти роботу собі нормальну знайди!» Як це працювати контролером у трамваях Львова. Репортаж
- Чи можна заразитись туберкульозом у трамваї? Репортаж із львівського Центру легеневого здоров’я
- «Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж
- Волонтер з Донецька, пані Лавра з Чупринки. Репортаж з Маршу нескорених у Львові
- Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж
- З'їли і не заплатили. Як минув день довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж
- На шпацер з наукою. Як у Львові на вечір ожили відомі вчені
- У бібліотеку через інстаграм. Для кого працюють львівські медіатеки
- Вулиця веж і винарень. Фоторепортаж із першого вуличного фестивалю на Лесі Українки
- Невідкладна допомога парасолькам. Фоторепортаж із львівської майстерні «Айболить»
- Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих «Струмочок»
- Передайте далі. Репортаж із львівської маршрутки
- Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
- Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
- Три по піісят. Репортаж із совкових барів Львова
- Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю
- Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
- Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова
- Друг на годину. Фотопрогулянка з песиками з ЛКП «Лев»
- День Валентина у Львові. Дев'ять теплих фото і одна історія про кохання
- Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях
- Чекаючи на господаря. Фоторепортаж із притулку для тварин «Милосердя»
- «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки в бібліотеках
- Львівський Шанхай. Фоторепортаж із блошиного ринку
- Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
- Три «К» для перезавантаження Центру Довженка на Сихові
- Конституція Левандівки. Як культурний центр «Супутник» розвиває район
- «Усі хочуть працювати розумом, а не мітлою». Чотири історії львівських двірників
- «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу
- Нецифрові технології. Фоторепортаж із графічної майстерні Академії друкарства
- Розкраєні. Як село на кордоні стало торговельною хвірткою до Євросоюзу
- Безпритульні, притульні. Як живуть вуличні собаки в Україні та Польщі
- Хоспіс, а не вмиральня. Як піклуються про смертельно хворих в Україні і Польщі
- Щось таке справжнє. Як в Україні й Польщі відроджують традиційну музику
- Життя, смерть, шахта. Як ведеться гірникам Львівщини та Польщі