У липні 2023 року вас призначили виконувачем обов'язків ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. В квітні відбулися вибори ректора, де ви були єдиним кандидатом і перемогли. Що вдалося втілити з цього часу?
Вдалося ліцензувати нові освітні програми. Ми відкрили бакалаврську програму з фізичної терапії та реабілітації, а також дві магістерські програми – з протезування-ортезування та менеджменту в охороні здоровʼя. Крім того, почали процес підготовки передачі колишньої залізничної лікарні нашому університетові. На останньому у 2023 році засіданні Кабміну було видане розпорядження про передачу майнового комплексу для створення університетської лікарні. Пів року ми працювали над створенням нового підрозділу й готували лікарню до ліцензування, що передбачало прийом працівників та інші організаційні моменти. І вже з 1 липня університетська лікарня запрацювала, це й стало моїм першим пріоритетом. Важливо було швидко та відповідально впоратися з цим завданням, підтримуючи співпрацю з Міністерством охорони здоров'я та Національною службою здоров'я України.
Ще один важливий пріоритет – вступна кампанія. Розуміємо, що демографічна ситуація в країні складна, кількість школярів зменшується, багато з них продовжують навчання за кордоном. Нам треба було переконати абітурієнтів вступати саме до Львівського медичного університету.
Читайте також: Орест Чемерис офіційно став ректором Львівського медуніверситету
За цей час вам вдалося підписати меморандуми про співпрацю з Віденським медичним університетом, а також Центром реабілітації Superhumans. В чому полягатиме ця співпраця?
Під патронатом Міністерства охорони здоров'я ми уклали дві важливі партнерські угоди для університету. Першу – з Віденським медичним університетом, із яким маємо історичний досвід співпраці. Багато наших працівників, зокрема з факультету фармації, вже співпрацюють із цим університетом у сфері пошуку та синтезу медичних препаратів. Цю співпрацю ми розвиваємо. Віденський медичний університет дає можливість нашим студентам пройти стажування та літню практику через програму Erasmus, а також відкриває нові можливості для наукового обміну й професійного розвитку викладачів.
Друга угода укладена з клінікою «Шаріте», тобто з клінікою Берлінського університету імені Гумбольдта і Вільного університету Берліна. Ми підписали цю угоду в межах патронату Міністерства охорони здоров'я, яка стосується підготовки систем і забезпечення профілактики в сфері ментального здоров'я. Визначаємо ключові пріоритети для цієї співпраці, оскільки в нас війна і ментальне здоров'я є невідʼємним аспектом нашої діяльності.
Наш партнер Superhumans Center вже забезпечує клінічні бази для наших кафедр, зокрема з щелепно-лицевої хірургії та загальної хірургії. Центр спеціалізується не лише на реабілітації, але й на відновлювальній реконструктивній хірургії. Наші фахівці активно залучені до медичної допомоги, а напрямок реабілітації включає тісну співпрацю з базовою університетською кафедрою реабілітації. Нова магістерська програма з протезування та ортезування також передбачає практичний компонент, який дозволяє навчати майбутніх протезистів безпосередньо на виробництві. Сучасне виробництво протезів значно змінилося: це вже не просто невеликі заводи, а компактні майстерні, де відбувається повний цикл їх виготовлення із застосуванням 3D-технологій.
Чи відбулися кадрові зміни після вашого приходу в медуніверситет та чи бракує працівників? Раніше мовилося про те, що деякі завідувачі кафедр працювали разом зі своїми нащадками кілька десятків років.
У медичному університеті, враховуючи університетську лікарню, близько 3,5 тисячі працівників. З 2014 року набув чинності закон про вищу освіту, який передбачає, що науково-педагогічні працівники працюють за контрактами, як і більшість керівників структурних підрозділів. Передбачено, що тривалість перебування на посаді науково- педагогічних працівників не може перевищувати двох термінів.
Призначення на ці посади здійснюють через конкурс, а терміни контрактів обмежені, що забезпечує оновлення складу науково-педагогічних працівників і керівників різних рівнів. Університет діє в межах законодавства і разом із працівниками обирає стратегію розвитку, де кожен із нас працює над покращенням роботи навчального закладу .
Яка середня зарплата працівників Львівського медуніверситету?
Університет має досить велику структуру, де присутні науково-педагогічні працівники, які отримують зарплату й доплати за викладацьку, наукову та лікувальну діяльність. Середня зарплата доцента становить трохи більше ніж 20 тисяч гривень. Зарплата професора, залежно від стажу та інших факторів, буде, звісно, більша. Однак у структурі університету є стоматологічний центр, де працівників прирівнюють до працівників закладів охорони здоров'я. Їхня зарплата, відповідно до постанови, становить менш ніж 20 тисяч гривень, у середньому близько 13,5 тисяч. Технічні й господарські працівники, а також працівники гуртожитків отримують зарплату досить низьку, як і в інших бюджетних установах.
Чи є проблеми? Звичайно, що є. В багатьох структурах спостерігається дефіцит працівників робітничих професій. Університет як бюджетна установа може виплачувати заробітну плату лише в межах, визначених законодавством.
Львівський медичний університет серед лідерів за кількістю поданих заяв. Загалом було отримано 4385 заяв, що робить ЛНМУ другим за популярністю медичним університетом в Україні після Національного медичного університету імені Богомольця. Цьогорічна кількість заяв перевищила торішній показник. Чи очікувано це для вас і які спеціальності тепер обирають найчастіше?
Коли ми планували вступну кампанію, то мали певні побоювання. Ми розуміли, що кількість учнів зменшується. Вступна кампанія ще триває. За підсумками п’ятниці (9 серпня. – Ред.) кількість студентів, які підтвердили своє бажання навчатися за бюджетною формою, в абсолютних цифрах більша, ніж у попередньому році. Відсоткове значення залишається на рівні минулого року, можливо, трохи нижче. Це пов'язане з тим, що цього року було на 80 місць державного замовлення більше, аніж торік.
До 16 серпня завершимо зарахування на контрактну форму навчання. Станом на 12 серпня можемо стверджувати, що наберемо більше студентів, аніж минулого року. Хоча залишилося кілька днів до закінчення подавання заяв.
Серед тих, що подали заяви на контракт, є певні категорії пільговиків. Для них буде можливість переведення на бюджетну форму навчання за наявності відповідного пакету документів.
Зарахування на бюджетні місця тривало до 9 серпня, а на місця за рахунок фізичних або юридичних осіб відбуватиметься до 16 серпня. Скільки є бюджетних місць і скільки контрактників уже подали заяви?
Загалом є 596 бюджетних місць. Із Єдиної державної бази з питань освіти було рекомендовано близько 570 місць, а зараховано 503 студенти. Традиційно найбільш популярний напрямок – медицина, де цього року є 460 бюджетних місць, на які вже зараховані 409 студентів. Однак, як уже зазначалося, якщо будуть певні категорії пільговиків, ми ще можемо зарахувати їх на бюджетну форму навчання. На стоматологію було 6 бюджетних місць, порівняно з минулим роком на одне більше, і ми всіх зарахували. На педіатрію зарахували дещо менше студентів, аніж торік, хоча педіатрія й медицина залишаються популярними спеціальностями.
Цього року виникли проблеми з фармацією. Ця ситуація актуальна для всіх університетів країни, оскільки цього року була висунута нова вимога – конкурсний бал не менш ніж 150. Така вимога не діяла минулого року, тому на бюджетну форму навчання було зараховано 32 студенти.
Щодо нової спеціальності – бакалаврат із терапії фізичної реабілітації – ліцензовані 50 місць, із яких 30 бюджетних. Було рекомендовано до зарахування 27 осіб, всі вони подали оригінали документів, тому будуть навчатися на бюджетній основі. Ще 20 студентів будуть зараховані на контрактній основі. Загалом на 50 місць ми отримали близько 700 заяв на реабілітацію. Реабілітація й фізична терапія зараз є популярними спеціальностями, про що свідчить велика кількість поданих заяв, яку ми спостерігали цього року.
Також із 1 серпня розпочався прийом заяв для вступу на магістратуру за освітніми програмами «Протезування-ортезування» та «Менеджмент в охороні здоров'я». Це нові спеціальності, які запровадив медичний університет. Чи є державні місця і скільки осіб вже подали заявки?
Протезування-ортезування – це нова спеціальність, яка є важливою. В Україні лише чотири університети отримали ліцензію на неї. Ми є одним із трьох медичних університетів, які мають 10 місць державного замовлення.
Станом на сьогодні зареєстровано 9 осіб: четверо на бюджетній основі та п'ятеро на контрактній. Причина, чому на бюджетній формі навчання лише четверо, полягає в тому, що люди, які вже здобули освіту на магістерському рівні державним коштом, не можуть знову претендувати на бюджетні місця на тому самому рівні. Окрім того, ми розуміємо, що це нова програма, нова спеціальність, яка має свою специфіку. Однак вважаємо, що навіть 10 осіб, які підтвердять своє бажання навчатися на магістратурі, буде непоганим результатом.
Що стосується програми магістратури з менеджменту в охороні здоров'я, то ми зареєстрували на неї 15 осіб на контрактну форму навчання. Ця освіта спрямована на тих, що хочуть спробувати себе в системі охорони здоров'я і мають амбіцію стати керівниками. А оскільки ми здобули ліцензію лише в кінці травня, процес подавання документів триває, але навіть така кількість абітурієнтів є позитивним результатом.
Із 12 по 20 серпня тривають вступні іспити на аспірантуру. Скільки заяв було подано?
Львівський медичний університет пропонує 36 бюджетних місць для вступників до аспірантури, 20 із яких денної та 14 вечірньої форми навчання.
Загалом подано 65 заяв на 36 бюджетних місць – 50 чоловіків і 15 жінок серед кандидатів. Поки що вступні іспити тривають, тому підсумки вступної кампанії стануть відомі після їх завершення.
16 липня закінчився 60-денний термін для оновлення військово-облікових даних для всіх військовозобов'язаних віку від 18 до 60 років. З 1 жовтня 2023 року військовий облік став обов'язковим для жінок віку від 18 до 60 років, які здобули медичну або фармацевтичну освіту. Є перевірка щодо того, чи стали студенти медичного університету на військовий облік?
В університеті працює так званий військово-обліковий стіл. Коли студентів зараховують до університету, вони стають там на облік. Ми обліковуємо всіх студентів медичного університету. Крім того, враховуючи воєнний стан і розпорядження керівників ТЦК та СП про необхідність явки працівників університету, виконуємо всі відповідні розпорядження, працюємо спільно з відділом кадрів. Також подаємо інформацію у випадку завершення навчання чи відрахування студентів, особливо чоловіків.
Скільки студентів вашого університету добровільно долучилися до Збройних сил України?
П'ятеро студентів.
Чи були впродовж року нововведення, чи впроваджували реформи в навчальний процес медуніверситету?
Ми закінчуємо реалізацію однієї реформи – університетської лікарні. Це пілотний проєкт, який передбачає функціонування багатопрофільної лікарні за програмою медичних гарантій. Це новий формат закладу охорони здоров’я в структурі закладу вищої освіти. Він має стати основою для впровадження подібних моделей у лікарнях інших областей.
Наступний етап – рішення Львівської обласної ради, яка дала згоду на перехід Львівської обласної клінічної лікарні на новий формат. Це також передбачає створення лікарні університету на базі наявного закладу. Університет спільно з Міністерством охорони здоров’я та Львівською облрадою буде займатися цією процедурою, адже вона тривала.
Серед пріоритетів упровадження системи симуляційного навчання, зокрема симуляційної медицини та навчання на манекенах. Це обов’язковий компонент підготовки лікарів і студентів. Плануємо відкриття спеціалізованих центрів на базі університету, де студенти зможуть здобути базові навички з надання медичної допомоги.
На початку липня розпочала роботу університетська лікарня, яка раніше була залізничною. Розкажіть, як минув перший місяць її функціонування та що змінилося?
Важливою була дата – 1 липня. Це термін, коли лікарня повинна була вийти з простою і почати працювати за програмою медичних гарантій. Ми пройшли кілька етапів реалізації проєкту повноцінного функціонування університетської лікарні. Перший етап – це передача закладу від одного власника до іншого, який тривав місяць. Під час цього лікарня простоювала, працівники звільнялися з попередніх місць праці та працевлаштовувалися в університетську лікарню.
На сьогодні майже 600 працівників уже працевлаштовані. Ще трохи більше ніж 50 осіб проходять процедуру працевлаштування. Це технічні питання, не пов’язані безпосередньо з університетом. Університет нікого не скорочував, ми зацікавлені в кожному працівникові університетської лікарні. Всім працівникам залізничної лікарні були запропоновані аналогічні робочі місця в університеті. Будь-які дії «Укрзалізниці» до 31 травня не мали жодного стосунку до університету.
Лікарня почала працювати з 1 липня, надаючи амбулаторну допомогу. Розпочате укладення декларацій із сімейними лікарями, запрацювала первинна медична допомога, паралельно тривав процес реєстрації медичних працівників і налаштування медичної інформаційної системи. Стаціонар працює, станом на 13 серпня там перебувають 175 пацієнтів, за місяць понад 16 тисяч пацієнтів отримали амбулаторну допомогу.
Національна служба здоров’я профінансувала заклад, і лікарня вже отримала фінансування на свій рахунок. Заборгованості за червень немає, оскільки Міністерство охорони здоров’я забезпечило виплату зарплат за період простою.
Подальший розвиток лікарні передбачає покращення матеріально-технічної бази. Очікуємо надходження ангіографічного обладнання, яке має запрацювати в новому відділенні на початку наступного року, також передбачено, що має надійти новий МРТ-апарат.
Лікарня готується до виконання ремонтних робіт і підготовки приміщень для нового обладнання. Це важливо для розширення кількості контрактованих медичних пакетів і надання високоспеціалізованої допомоги пацієнтам з інфарктом та інсультом. Розвиток матеріально-технічної бази в пріоритеті, плануємо реалізувати ці важливі проєкти до кінця року, щоб нове обладнання почало функціонувати з початку наступного.
Також університетською має стати Львівська обласна лікарня. Після чотирьох годин обговорень і дискусій рішення підтримали 47 депутатів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який був присутній на засіданні сесії облради, заявив, що передавання лікарні в державну власність покращить рівень медичної допомоги для мешканців Львівщини і що вона буде безкоштовною. Але стратегію розвитку не готовий був окреслити. Чи є вже якісь напрацювання? Яким ви бачите розвиток лікарні?
Рішення справді надзвичайно важливе, оскільки створення моделі та системи університетських лікарень є важливим для України. Львівщина стала пілотним регіоном у цьому процесі. Уже маємо досвід у цій сфері, лікарню в своїй структурі. На її прикладі ми показали, що лікарня може успішно функціонувати в єдиному медичному просторі відповідно до програми медичних гарантій і водночас бути університетською.
Чому це важливо? Передусім це вигідно пацієнтам. Як зазначив міністр охорони здоров’я, університетські лікарні в усьому світі є закладами останньої надії. Вони мають науковий і освітній компоненти, які забезпечують високий рівень медичної допомоги. Іноземні партнери часто звертають увагу на університетські лікарні через їхню наукову базу і практичний досвід. Такі лікарні можуть реалізовувати будь-які наукові та медичні проєкти.
Чи зміниться щось для мешканців Львівщини? Лише покращення: пацієнти отримають доступ до консультативної допомоги від професорів і доцентів, а також матимуть можливість бути залученими у клінічних дослідженнях і наукових розробках. Це однозначна перевага. Чи зміниться щось у механізмі звернення до лікарні? Ні, нічого. Університетська лікарня працює за програмою медичних гарантій, тож будь-який громадянин України, отримавши електронне скерування, має право звернутися до будь-якого закладу охорони здоров'я на території України. Практично всі заклади охорони здоров'я мають контракти з Національною службою здоров’я України, тому пацієнти можуть отримати безкоштовну медичну допомогу.
Читайте також: Після тривалого обговорення Львівська обласна лікарня таки стане університетською. Що відомо
Чи спілкувалися ви з працівниками лікарні? Що вони кажуть про приєднання?
На запрошення виконувача обов'язків генерального директора я двічі був на розширеній медичній раді. В ній брали участь адміністрація лікарні, представники управління спільної власності Львівської обласної ради, а я представляв університет. Ми обговорили низку питань: як працюватиме університетська лікарня в системі наявних закладів охорони здоров'я, чи виникнуть невигоди для пацієнтів і чи відбудуться скорочення або оптимізаційні заходи в університеті.
Університетська лікарня – це не просто стіни, майно чи земельні ділянки, це лікарі, фахівці. Львівська обласна клінічна лікарня має величезну кількість досвідчених фахівців. Ці лікарі формують університетську лікарню, тож університет зацікавлений у збереженні цього колективу.
Львівська обласна клінічна лікарня була частиною університету практично з часу його заснування, лікарі кафедри надавали медичну допомогу. Сьогодні 15 клінічних кафедр залишаються на базі лікарні. Кафедра та лікарня завжди працювали разом, надаючи медичну допомогу та проводячи обходи й консиліуми. Тому навіть після завершення всіх бюрократичних процедур і створення університетської лікарні колективи залишаться єдиним цілим. Це не спричинить жодного дискомфорту для працівників лікарні та кафедр.
Ви згадали, що у Львівській обласній клінічній лікарні найбільше клінічних кафедр. Скільки кафедр є загалом, як це функціонувало раніше і як відбуватиметься тепер? Наскільки студенти будуть залучені до стажувань, чи братимуть участь в оперативних втручаннях? На якому курсі та за якою спеціальністю матимуть таку можливість?
Триває другий етап реформи охорони здоров'я. Лікарні перетворені на комунальні не комерційні підприємства, стали автономними й укладають контракти з Національною службою здоров'я України.
Щоб відповідати умовам надання медичної допомоги, заклади охорони здоров'я повинні зареєструвати всіх своїх працівників у електронній системі охорони здоров'я. Раніше працівники кафедр, які працювали на базі лікарень Львова, незалежно від того, чи це були міські, чи обласні заклади, не потребували електронної документації, а просто реєструвалися в системі лікарні.
Із появою електронної системи охорони здоров'я та роботи з НСЗУ постало питання правового характеру: як працівники кафедр, які фізично перебувають на базі Львівської обласної клінічної лікарні і мають трудові відносини з університетом, але не з лікарнею, можуть надавати медичну допомогу?
Трудові відносини з університетом не дають права надавати медичну допомогу на базі лікарні, оскільки ліцензію на надання медичної допомоги видають закладу охорони здоров'я, а не університету.
Коли створюється університетська лікарня - це вже одна структура. Працівники лікарні і кафедр є частиною університету, тому всі вони мають бути зареєстровані в електронній системі охорони здоров'я. Ліцензія буде спільною, і працівники кафедр матимуть юридичне право на надання медичної допомоги.
Всі кошти, які компенсує НСЗУ згідно з контрактом, будуть надходити на рахунок лікарні. При створенні університетських лікарень питання доступу та можливості надання медичної допомоги працівниками університету, які є лікарями, буде вирішене.
На клінічні кафедри студенти починають приходити вже з другого семестру другого курсу. Це кафедри, де вони починають знайомство з клінічною практикою. Зазвичай це пропедевтичні кафедри, на яких студентів навчають важливості догляду за пацієнтами та методам його здійснення. Після цього на старших курсах студенти вивчають внутрішню медицину та хірургічні спеціальності. Разом зі своїми викладачами можуть бути присутні під час обстежень та, за дотримання певних умов і згоди пацієнта, на оперативних втручаннях.
Із досвіду можу сказати, що пацієнти зазвичай розуміють важливість присутності студентів при наданні медичної допомоги, підтримують таку практику, бо це важлива частина підготовки медичних фахівців.
Як відбуватиметься тепер фінансування лікарні?
Що стосується фінансування, то воно здійснюється за наданою медичною допомогою відповідно до програми медичних гарантій від Національної служби здоров'я України. Тут нічого не зміниться: лікарня має підписані угоди і продовжить виконувати їх, надаючи допомогу за відповідними пакетами.
Обов'язок власника чи засновника – компенсація витрат, і в цьому випадку Львівська облрада компенсуватиме витрати. Після передачі лікарні в державну власність ці витрати компенсуватиме державний бюджет через Міністерство охорони здоров'я.
У підпорядкуванні медуніверситету будуть дві лікарні. Чи вистачить приміщень, чи планується ще якась реорганізація медичних закладів?
Зараз маємо лиш одну університетську лікарню на Огієнка. Обласна лікарня – це лише рішення, потрібно спочатку пройти певний шлях, щоб вона стала університетською. Університетська лікарня – це не лише приміщення, а й кафедри та навчальні аудиторії. Багато працівників університету, фахівців у сфері охорони здоров’я проходили стажування за кордоном, яке часто проводили на базі університетських лікарень. Основні завдання університетської лікарні – лікування пацієнтів, наукова діяльність та освітні процеси.
Читайте також: Уряд ухвалив створення університетської лікарні у Львові
Для забезпечення освітнього процесу кожна країна має різні моделі. Зазвичай це певна кількість навчальних кімнат, де проходять освітні заняття. На старших курсах студенти мають циклове навчання: після брифінгу і практичного завдання працюють із пацієнтами, а потім повертаються для дебрифінгу й обговорення.
Концепція університетської лікарні передбачає, що вона має надавати медичну допомогу і розвиватися відповідно до сучасних вимог. Це включає оновлення матеріально-технічної бази й обладнання, яке потребує додаткових площ. Ми вже провели перший ректорат, де виконувач обов’язків генеральної директорки університетської лікарні представила своє бачення та концепцію організації освітнього процесу. Відповідальний проректор за лікувальну роботу спільно з керівником лікарні напрацьовує алгоритм взаємодії з кафедрами. Планується, що з 1 вересня розпочнеться навчальний процес, який відбуватиметься спільно із лікувальним процесом.
Вважаю, що цей перехідний період, коли відбувається диференціація працівників лікарні та кафедр, буде поступово нівельований. Для університету всі ці працівники є частиною однієї структури, і ми зацікавлені в гармонійній роботі та розвитку університету.
Після закінчення процедури передачі обласної клінічної лікарні та налагодження освітнього процесу будемо й далі працювати над цими питаннями. На даний час кафедри вже функціонують на базі лікарні, і ми вирішимо нюанси передавання після його завершення.
Які виклики постали перед медичною освітою в Україні, як університет планує їх долати?
Один виклик постає перед нами – це війна. Ми всі віримо, впевнені, що незабаром переможемо. Звісно, війна вносить свої корективи в організацію освітнього процесу. Але ми, як університет, налаштовані оптимістично.
Розпочинаємо навчальний рік в аудиторному форматі та зробимо все від нас залежне, щоби освітній процес проходив безпечно. В разі погіршення ситуації наші безпекові й адміністративні системи готові адаптуватися й забезпечити продовження навчання.
Однією з важливих проблем є наше бажання повернути іноземних студентів, адже навчання іноземців має велике іміджеве значення для університету. До початку повномасштабного вторгнення в нас було понад 1600 іноземних студентів, але ситуація тепер ускладнилася. Ймовірно, в цьому навчальному році іноземні студенти не зможуть приїхати до нас. Це загальна проблема всіх навчальних закладів країни, і ми розуміємо, що доки ситуація не стане безпечною, студенти-іноземці не повернуться.
Це також виклик, бо присутність іноземних студентів дає можливості для розвитку університету, які наразі обмежені. В усіх медичних університетах ситуація практично така ж, всі ми перебуваємо в однакових умовах.
Міністерство охорони здоров’я декларує кризу в медичних кадрах, і нашим завданням є забезпечення якісної підготовки молодих фахівців попри всі труднощі, які можуть виникати.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
