Photo by roberto bernardi on Unsplash
«Мусимо сіяти, треба годувати всю Україну». Як Львівщина готується до посівної
Цьогорічна посівна буде найскладнішою з часів Другої світової війни, каже Ануш Балян, віцепрезидент Національної академії аграрних наук. Через прохолодний березень академік прогнозує, що посівна на півдні України почнеться приблизно за тиждень. З його слів, перешкоджають цьому бої на території та мінування значної частини наших земель.
Читайте також: На першій лінії. Медик, який допомагає лікувати онкохворих діток під час війни
«Україна навіть сьогодні має достатньо продуктів. У нас наявний п’ятирічний запас соняшникової олії, півторарічний цукру. З необхідних восьми мільйонів тонн пшениці на рік ми зараз маємо шість мільйонів, кукурудзи маємо на два роки. Відсіятися нам треба як мінімум на 15 мільйонах гектарів. Але поки що певність є лише щодо трьох мільйонів», – пише академік.
Уряд робить усе можливе, щоби допомогти виробникам сільськогосподарської продукції, каже заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, зазначається на сайті міністерства.
«У досить простій формі онлайн кожен агровиробник може подати до міністерства фактичний стан підготовки до посівної та зазначити потреби, які в нього є. Ми допомагаємо зв’язатися з постачальником відповідних ресурсів, які допоможуть. Закликаємо всіх долучитися до цієї ініціативи. Це допоможе скоординуватися», – розповів Тарас Висоцький.
За його твердженням, Україна виробляє продукції в п’ять разів більше, аніж внутрішньо споживає, і наразі має достатньо резервів для цього. На складах доступні шість мільйонів тонн пшениці, тоді як за рік українці споживають вісім мільйонів тонн. Улітку ж варто чекати на урожай озимої пшениці, яка вже посіяна і яку треба буде зібрати. Кукурудзи – дворічний запас, позаяк споживається сім мільйонів тонн, а доступні 15 мільйонів. Соняшникової олії вистачить на п’ять років, цукру – на півтора.
Щодо кількості наявних мінеральних добрив, то заступник міністра каже, що 80% їх уже закуплені, чого достатньо для отримання врожайності вищої від середнього рівня. Щодо насіння, то його в Україні зараз 75%. Невелику нестачу урядовці мають час компенсувати до травня-червня. Щодо палива, то посадовець не називає цифр, але каже, що міністерство планує отримувати його завдяки налагодженню транспортування і зміни напрямків.
Читайте також: Як керувати грошима у час війни. Короткі поради
Найскладнішою за всю історію незалежності України називає посівну 2022 року і Верховна Рада. Парламентарі вказують на низку проблем, з якими зіткнулися аграрії: відсутність пального, добрив, блокування логістики, перебої з постачанням сільськогосподарської техніки та обладнання.
Депутати кажуть, що на плечах українських аграріїв продовольча безпека всієї держави, і роблять усе можливе, щоби посівна відбулася як належить. Окремо народні обранці вітають світову спільноту за вихід із російського ринку та зупинку постачання техніки і запчастин через воєнні дії росії в Україні.
Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов розповів Tvoemisto.tv, що в бюджеті на 2022 рік, прийнятому торік, для підтримки сільгосптоваровиробників заклали 4,5 млрд грн. Проте початок війни і введення воєнного стану змінили пріоритети державного фінансування. Через те, що першочерговими є потреби оборонного бюджету, коштів на програму підтримки АПК немає. Проте народні депутати разом із урядовцями працюють на те, аби знайти джерела фінансування для проведення аграріями посівної кампанії. Як альтернативу Олег Тарасов називає банківську систему, яка, однак, надає кредити на певних умовах.
«За кредитами для аграріїв передбачений максимальний розмір державної гарантії – 80 відсотків. Кредити надають на шість місяців з нульовою відсотковою ставкою. Максимальна сума такого пільгового кредиту становить 50 мільйонів гривень. Кредити надають сільгосптоваровиробникам з оборотом не більш ніж 20 мільйонів євро на рік, що є еквівалентом підприємства, в обробітку якого до 10 тисяч гектарів», – каже депутат.
Читайте також: Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
Про врожайність зараз говорити не доводиться, бо вона залежить від забезпечення аграріїв. Однак Олег Тарасов наголошує, що важливо працювати не тільки над посівною, а й над збором урожаю.
«Врожайність залежить від забезпеченості аграріїв відповідними ресурсами, можливостей дотримання технології вирощування та від погодних умов. Але найважливіша в теперішній ситуації можливість збору такого врожаю», – вважає він.
Зі слів члена комітету ВР, не дуже коректно казати, що Львівщина може замінити Херсонщину, враховуючи різні ґрунти та погодні умови, проте торішнього врожаю вистачить на цей рік, а господарники Херсонщини попри воєнні дії обробляють поля.
«Порівнювати аграрний потенціал Львівщини з Херсонщиною некоректно, зважаючи на різні погодні умови, кількість ріллі, фізико-хімічні властивості ґрунтів. Проте вся продукція, яка в цьому році буде вирощена в Україні незалежно від регіону, є важливою для продовольчої безпеки. Врожаїв ми завжди збирали в рази більше, аніж цього потребував внутрішній ринок. В Україні ще достатньо сільськогосподарської продукції з минулого року. Щодо Херсонщини, то ми днями у ЗМІ бачили, як аграрії в цій області на сільськогосподарській техніці під українськими прапорами вирушали на поля для проведення весняних робіт», – каже депутат.
Допомога іноземців для проведення посівної не потрібна, стверджує він, проте через неможливість роботи портів у Чорному морі було б доречно відкрити європейські ринки для кінцевого споживання і транзиту українських товарів.
Читайте також: Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни
«Насправді в Україні зараз немає потреби в імпорті зерна з-закордону. Також немає інформації про потреби аграріїв у сільськогосподарській техніці. Можливо, в окремих господарств вона є, однак загалом в країні такої проблеми немає. Нині Україна просить відкрити європейські ринки для кінцевого споживання або ж відкрити кордони для транзиту українських товарів. Українську продукцію неможливо експортувати через порти, що на півдні країни. Рух торгових суден у Чорному морі блокують російські військові кораблі, приморські території піддаються спробам захоплення. Тож відкриття ринків збуту допомогло б українським аграріям отримати кошти для своєї діяльності. Зараз я активно працюю над цим питанням», – веде далі Олег Тарасов.
Компанія «МХП» обробляє майже 350 тисяч га. 40 тисяч з них – «Захід-Агро МХП» – «дитина» МХП, частина холдингу, що працює на Заході України. Головними культурами, які вирощує підприємство є озима пшениця, озимий ріпак, кукурудза на зерно, соняшник, соя. Компанія об’єднує понад 26 тисяч працівників на понад 40 підприємствах у 14 регіонах України. З них понад 370 осіб працює у «Захід-Агро МХП».
Директор агронапрямку компанії «МХП» Сергій Доброгорський розповів Tvoemisto.tv, що цього року всі планові посівні площі на 2022 рік становлять 350 тис. га. Під питанням проведення посівної на частині територій Київської та Сумської областей.
«Посівну кампанію планують на всіх 11 рослинницьких підприємствах «МХП». Під питанням проведення посівної на 15 тисячах гектарів у Київській та Сумській областях. На всіх підприємствах працює максимальна кількість працівників за винятком тих, що зараз в ЗСУ, ТРО або перебувають на окупованих територіях. Станом на початок березня завершені всі роботи з основного обробітку ґрунту, на 90 відсотків внесені основні азотні добрива під ярі культури. Підприємства завершують роботи з підживлення озимих культур (пшениця, ріпак, жито, тритикале) азотними (КАС) та сірчаними (сульфат амонію) добривами. Тривають роботи із внесення азотних добрив під ярі культури. На окремих підприємствах вже розпочали ранньовесняне боронування», – запевняє Сергій Доброгорський.
Читайте також: Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
Підприємства агрохолдингу, з його слів, для посівної повністю забезпечені добривами та насінням, у переважній більшості.
«Підприємства МХП повністю забезпечені добривами для проведення посівної кампанії. На наших складах вже є понад 90 відсотків насіння кукурудзи, соняшнику та сої. Наразі триває інтенсивна робота із забезпечення підприємств засобами захисту рослин та мікродобривами. Вже законтрактовані та наявні на складах постачальників 40 відсотків засобів захисту та 48 відсотків мікродобрив. Зараз ми у пошуку альтернатив на решту об’єму», – каже директор агрохолдингу.
Окрім посівної, підприємства беруть участь в захисті України.
«Наші підприємства максимально залучені до процесу оборони нашої країни. Ми підтримуємо наші Збройні сили, територіальну оборону та місцеві територіальні громади різними ресурсами, фінансами і продуктами харчування. Більш ніж 100 одиниць техніки компанії допомагають ЗСУ в перевезенні вантажів. У аграріїв тепер свій фронт, на якому вони успішно борються за продовольчу безпеку України. Ми зробимо усе можливе для запобігання голоду в країні, будемо й далі дбати про своїх працівників та всіх тих, кому потрібна наша допомога», – стверджує Сергій Доброгорський.
Компанія «Апогей Агро», зареєстрована у Львівській області, вже працює і з дня на день розпочне посівну. 70 працівників компанії обробляють понад п’ять тисяч гектарів землі. Компанія спеціалізується на вирощуванні зернових культур (окрім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Її керівник Олег Фурманський каже, що цьогорічна посівна – велика несподіванка, проте певен, що його аграрії справляться, оскільки треба нагодувати всю Україну.
Керівник компанії признається, що довелося змінити структуру посівних площ.
«Ми вже працюємо. Зараз культивація, день-другий, і будемо сіяти. Усе – велика несподіванка, усе пішло шкереберть, усі плани змінюються: десь мінеральні добрива не постачають, десь солярку, яка вже проплачена (повертають гроші), насіння. Змінюємо структуру посівних площ. Планували багато кукурудзи, тепер на половину менше. Виникають такі проблеми, яких не мало б бути. Насіння з Європи іде, але кажуть, що не можуть завезти. От, для прикладу, польська фірма відмовилася везти мінеральне добриво, хоча воно вже проплачене. Сказали, не поїдуть в Україну. Хоча тут ніби й безпечно, ситуація з Яворівським полігоном налякала їх… Але мусимо сіяти. Треба всю Україну годувати – тих, що в окопах, їхні сім’ї, біженців!» – наголошує її керівник Олег Фурманський.
Компанія сіятиме більше зернових. Планує засіяти всі площі.
«Тут ще й проблема із призовом. У мене забрали вже одного механізатора, а він один був у районі на 1,5 тисячі гектарів. Знайшли другого на заміну, ще не встигли оформити, як йому також прийшла повістка. Не знаю як, але якось будемо працювати», – розповідає Олег Фурманський.
Міністерство аграрної політики та продовольства дозволило використовувати у період воєнного стану сільськогосподарську техніку без реєстрації. Також уряд дозволив в обіг бензин та дизельне паливо екологічних класів Євро 3, Євро 4 і спростив проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Також Верховна Рада ухвалила закон про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20% до 7%, що має стабілізувати ціни. Крім того, уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом.
Додамо, що як повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації, наразі нічні заморозки не дозволяють розпочати посівну, відтак, є більше часу для підготовки. Через складну логістику бракує деяких видів насіння, також недостатньо захисту рослин, міндобрив, дизпалива.
Про нестачу сировини, засобів захисту рослин тощо виробників просять повідомляти у департамент агропромислового розвитку ЛОВА. Також інформацію про потреби можна повідомляти на платформі міністерства аграрної політики та продовольства.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.