Фото: АР

Фото: АР

Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині

4828 0
Хто і як її розподіляє гуманітарну допомогу, які проблеми виникають із ввезенням та її розподілом і що потрібно робити, аби не трапився з усім цим колапс.

У кожному районі Львова та області розгорнули гуманітарні штаби, куди надходить допомога і її формують, розподіляють за призначенням – роздають тим людям, хто вимушений зупинитися у нас або передають тонни допомоги в інші регіони. Проте, все частіше чути, що у Львові та Львівщині немає системної роботи гуманітарних організацій і потрібна суттєво краща координація між усіма ланками. Про це йшлося під час дискусії на тему: «Як і хто координує ввезення та розподіл гуманітарної допомоги на Львівщині», яку організувало Тvoemisto.tv.

Волонтерський тил

У Львові гуманітарними питаннями та координацією і роботою із внутрішньо переміщеними особами займається Центральний волонтерський штаб. За словами керівника цього штабу Олега Мальця, зараз у Львові розгорнули 6 волонтерських пунктів прийому та видачі гуманітарної допомоги, які розсереджені по цілому місту, аби не було напливу людей в одній точці. Пункти працюють на базі районних адміністрацій, де відбувається реєстрація осіб та отримання гуманітарної допомоги, що надходить з різних джерел.

«Якщо до війни рівень волонтерства у Львові складав 10-12%, то зараз наближається до ста. У перші дні допомога здебільшого надходила від небайдужих львів’ян, зараз – це міжнародна допомога, тобто з-за кордону», – каже Олег Малець.

За його словами, люди дещо виснажилися, в них уже немає стільки ресурсів, проте багато хто скерував свою діяльність на логістику і займається перевезенням, сортуванням, облікуванням гуманітарних вантажів.

Читайте також: Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині

За словами керівника Центрального волонтерського штабу, між великою кількістю волонтерських ініціатив, рухів, які беруть на себе проблеми логістики і доставки, відсутня координація і часто немає розуміння – де, хто і як постачає. Тому виникає дублювання і забезпечення потреб.

Волонтерка, власниця кафе-пекарні «Кримська перепічка» Оксана Новікова також каже, що через три тижні, відколи йде повномасштабна війна, якісно організувати логістику так і не вдалося.

«Дійсно, об’єми допомоги до нас почали надходити великі, світ хоче допомагати, «відкупитися», але якісно організувати логістику та все забезпечити не виходить. Минуло вже три тижні, але проблеми залишаються і нічого не стає на рейки. Не має узгодженості між організаціями, різними ланками влади, штабами, складами… Війна не закінчиться ні через тиждень, ні через місяць, тож нам потрібно всім серйозно підійти до цього питання і напрацювати ефективну схему», – говорить вона.

За її словами, громадські організації між собою ще якось намагаються комунікувати, але ініціатива мала б йти від влади. Варто було б зробити чек-лист, документ, де вказати, хто чим займається, якими напрямками та на якому рівні. Але не робити суто вертикальну структуру, яка зараз є.

«Вантажі, які були організовані багатьма волонтерськими організаціями, що працюють ще з 2014 року і мають добру репутацію, часто не можуть отримати свої вантажі на кордоні, бо немає якогось листа, до когось хтось не додзвонився, не вчасно якийсь документ підписали. Тобто, нам не вистачає координації», – веде учасниця дискусії.

Також, за її словами, відсутня система моніторингу і опрацювання потреб, наприклад, від лікарень Києва, Одеси чи Харкова, інколи від них приходять «космічні» списки потреб.

Читайте також: Гуманітарний фронт у Львові. Які проблеми виникають з допомогою військовим та цивільним

Дещо переформатував свою діяльність й Благодійний фонд «Крила надії». Упродовж 15 років фонд стандартно займається медичними питаннями, але війна внесла корективи. За словами керівниці Наталії Ліпської, зараз фонд має три основні напрямки роботи.

Перший – це допомога з постачанням ліків і обладнання для дитячих лікарень. З першого дня війни фонд включилися у медевакуацію важкохворих діток – хоспісних, онкохворих, ті, які перебувають на апаратах ШВЛ. Також допомагають організувати їхнє перенаправлення на лікування у Польщу.

Другий – це допомога пораненим у шпиталях по всій Україні. Фонд намагається максимально забезпечувати їхні потреби, зокрема, закуповує ліки.

Третій напрям – тактична медицина, тобто збір та перенаправлення аптечок, забезпечення польових медиків, які б могли надати першу допомогу і довезти поранених до лікарень.

«Тішить те, що увесь світ обְ’єднався. Навіть є частина донорів, які ображаються, що не встигаємо реагувати на їхні ініціативи або переадресовуємо іншим. Але є у нас і проблеми. У перший тиждень всі кинулись допомагати, при чому по одних і тих самих списках. Наприклад, парацетамолу у Львові нанесли стільки, що певно вистачить на 10 років. Але є препарати, яких нам дуже бракує, зокрема, для людей, у кого проблеми зі щитовидною залозою, онкохворих. Також гостро не вистачає реактивів для людей, яким пересадили органи. І коли ми кидаємо благодійникам запит, що потрібні реактиви, а нам присилають три ящики парацетамолу, то опускаються руки», – розповідає вона.

За її словами, усім потрібно «укрупнюватися», не кидати усім одні і ті ж потреби, бо в одних на складі вони залежуватимуться, а в інших їх гостро не вистачатиме. Усе варто збирати чітко за запитом.

Чимало проблем виникає з логістикою. Вантажівки їдуть або напівпорожні або їх критично не вистачає. Тож мала б бути централізована координація між усіма.

Систематизація гуманітарної допомоги – не пріоритет держави

Сім гуманітарних штабів розгорнули й по Львівщині. Основний з них є у львівському Палаці Мистецтв, інші – у шести районних центрах області. За словами ще одного учасника дискусії, заступника голови Львівської обласної ради Юрія Холода, який відповідальний за гуманітарний блок, щодня на ці склади приїжджає близько 20-30 вантажівок із гуманітарною допомогою. Логістика важка, особливо коли вантажі відправляють на Київ, Миколаїв, Суми, Мелітопіль, Полтаву чи Бердичів, але справляються.

Читайте також: Куди у Львові нести допомогу для біженців. Локації, потреби

Проте, за словами Юрія Холода, гуманітарна допомога не є функціональною роботою влади. Громадськість, фонди і волонтери мали б кооперуватися самостійно.

«Армію ми не прогодуємо лише гуманітарною допомогою. Має працювати бізнес, наповнюватися бюджети, щоб потім була змога закуповувати зброю, бронежилети чи інші важливі речі. Тому, влада повинна робити своє, а не брати на себе великі потоки гуманітарної допомоги», – каже заступник голови Львівської обласної ради.

Чому немає досі систематизації між усіма, він не знає, але зараз треба більше концентруватися на тому, щоб вантаж дійшов у місце призначення. Моніторити усе це мають правоохоронні органи.

Проблеми є, вирішувати нікому

Гуманітарний штаб ДопомогтиUALviv діє і при Львівській митниці. За словами координатора цього штабу Андрія Колотія, який до війни працював проєктним менеджером офісу реформ державної митної служби, а зараз разом зі сім’єю перебрався до Львова, їхній гуманітарний штаб виконує дві функції.

Читайте також: У Львові запрацював центр видачі одягу та взуття для переселенців

Перша – це забезпечення людей їжею у чергах на кордоні, а друга – ввезення гуманітарної допомоги, проведення консультації та порядок перетину кордону.

«Зараз діє спрощена форма декларації ввезення гуманітарної допомоги. Загалом існує дві групи товарів, де треба і не треба згоди. Не потрібно її на ліки, продукти харчування, одяг, шоломи і бронежилети. А ось на транспортні засоби та іншу високоліквідну групу товарів потрібно. Щоб вантажі доходили цільово, рекомендуємо мати супровідіні листи, де вказано куди їде вантаж», – каже Андрій Колотій.

Читайте також: Не беріть амізон та інший непотріб. Які ліки краще купувати для допомоги цивільним

За його словами, усі вантажі митники намагаються максимально швидко пропускати. 95% вантажів йде цільово на отримувачів. Якщо ж є випадки зловживань, бажано усе фотографувати і перекидати відповідним службам.

Своїх логістичних центрів митниця не має.

Проте Галина Янко, яка є головою Громадської ради при управлінні СБУ у Львівській області каже, що проблемних моментів із ввезенням гуманітарної допомоги вистачає.

«Ми працюємо зі всіма – волонтерами, правоохоронцями, військовою адміністрацією, державними структурами. Проблеми є зі всіх сторін. Багато волонтерів не хочуть читати правил і законодавства, тож везуть все, а списки не готують. Доводиться пояснювати, просимо дивитися, чи потрібне на вантаж погодження військової адміністрації, відповідно до Постанови Кабміну № 224 («Про затвердження переліку категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги», – ред.)», – каже учасниця дискусії.

Хоч, за її словами, 90% вантажів не потребують погодження із військовою адміністрацією, на кордоні можуть виникати проблеми. Мовляв, прикордонна служба часто вирішує, що товар таки має йти через листи і погодження з військовою адміністрацією.

«Буквально нещодавно мені подзвонив відомий волонтер зі східної України, який казав, що на кордоні мала в’їхати вантажівка з тепловізорами. Відповідний лист із погодженням був, але йому сказали, що не пропустять вантаж, поки той не дасть два тепловізори. Це реальність, але як таке можливо? Тому, прохання до всіх: коли порушують права чи то прикордонники, чи митна служба, раджу все фіксувати, дзвонити на гарячу лінію СБУ, викликати ДБР тощо», – каже Галина Янко.

Читайте також: Підтримайте сьогодні Львів, щоб жоден з нас не впав

Митниця, за словами Андрія Колотія, не може фіксувати такі моменти, адже це не в їхній компетенції, оскільки вони не правоохоронний, а сервісний орган, на що Галина Янко вказала, що це може здійснювати їхня внутрішня безпека, особливо, коли серед гуманітарного вантажу насправді їде незадекларований бренд і митники це пропускають. Або – коли на території митниці перебувають люди, які представляються теробороною і «віджимають» вантажі.

«Проблеми є всюди, але треба чітко розуміти, як їх вирішувати і хто це має робити. Всіх звинувачувати не варто, а сісти і подумати, як хто працює», – каже вона і додає, що функція митниці знайти того митника, який не пропускає або вимагає хабарі, займаючись мародерством і підставляючи всю митницю.

Наприкінці волонтери просять, аби їм надали останні і достовірні роз’яснення, як правильно ввозити вантажі, куди їм йти за погодженнями і кого слухати. Також потрібна діджиталізація, більше роз’яснень, комунікації та координації між усіма ланками, тобто налагодження усіх процесів, адже невідомо, скільки доведеться іще прикривати тил.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Війна і наступ Росії

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!