
фото івана станіславського/твоє місто
Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
Є скарги мешканців про те, що громадський транспорт у Львові після 20:00 вже не їздить. Який тепер графік його роботи?
Останній рейс, наприклад, трамвайного маршруту №8 з площі Соборна приблизно о 21:50, у зворотному напрямку, із Сихова, ще пізніше – о 22:30. Якщо мовиться про електротранспорт, то він курсує переважно до 22:00. О 21:30 ще можна доїхати трамваєм з вокзалу до різних районів Львова.
Читайте також: У Львові відновив роботу автобусний маршрут №17
Відповідно до розкладів АТП-1, останній автобус відправляється орієнтовно о 21:00. Але з приватними перевізника ситуація гірша. Ми й далі ведемо з ними роботу, вони дещо її покращили, бо був період, коли через проблеми з пальним автобуси переставали їздити дуже рано. Зараз більшість маршруток курсують до 20:00, хоча розкладами передбачена 21:00.
Ми відновили активну практику штрафування за невиїзди. Штрафуємо не водіїв, а перевізників, з якими в нас підписані договори. В перші три місяці повномасштабного вторгнення і тоді, коли був пік кризи з пальним, не штрафували. Із червня штрафуємо, і певні покращення вже спостерігаємо, але не такі, які хотіли б.
Який штраф отримує перевізник за одноразове порушення?
Відповідно до договору, штраф становить 1700 гривень.
Чому водії завершують роботу раніше? Це пов’язане з комендантською годиною чи чимось іншим?
Тут є низка факторів. Із одного боку – комендантська година, а з другого – економічна ситуація і складна ситуація в галузі перевезень загалом. Першим ударом було пальне, нині ситуація стабілізувалася, але зростають ціни на запчастини. Окрім цього, маємо літній період, коли пасажиропотік найнижчий, що теж впливає на перевезення.
Наразі зобов’язали перевізників оновити розклади і подати нові – зі збільшенням одиниць транспорту та вечірніми рейсами. Ми справді очікуємо, що з вересня буде більший пасажиропотік, імовірно, відновиться навчання. І це потребуватиме більшої інтенсивності роботи громадського транспорту.
Яким є інтервал руху в середньому?
Дуже різним. Наприклад, інтервал руху трамваїв №8, №4 становить 5 хвилин і менше. Якщо говорити про великі автобуси, то тут інтервал становить 7-10 хвилин. Маршрутки по-різному курсують, ми намагаємося стимулювати водіїв навіть того транспорту, який має найнижчий пасажиропотік, дотримуватися інтервалу в щонайбільше 25 хвилин.
Читайте також: Львів планує взяти 32 млн євро кредиту на закупівлю тролейбусів з автономним ходом
Скільки зараз громадського транспорту виїжджає на маршрути? На скільки одиниць його може стати більше з осені?
Загалом автобусів виїжджає близько 350-ти на день, електротранспорту – 140 одиниць. Оцінюємо можливість збільшення. Відчуваємо брак водіїв. Підприємства впродовж тижня мають зробити таку оцінку і надати її нам. А ми вже визначимо, яку кількість транспорту можна додати.
Як тепер відстежують рух транспорту?
Наразі користуємося старою системою – GPS-трекерами з програмним забезпеченням, що дозволяє повністю відстежувати рух громадського транспорту. На основі цього робимо моніторинг і маємо можливість виписувати штрафи в тих випадках, коли це потрібно.
До нової системи, яка запрацює з повноцінним впровадженням електронного квитка, ще не маємо доступу.
Якими ресурсами радите користуватися львів’янам, щоби стежити за рухом громадського транспорту?
Майже всі застосунки відображають інформацію доволі коректно, лише певні мають недоліки. Наприклад, є такий волонтерський додаток lad.lviv.ua, який досить точно відображає рух транспорту. Він не інтерпретує дані, а бере їх із GPS-трекерів. Добрим вважається Citybus, але він тільки для операційної системи Android. Також можна відстежувати за допомоги застосунку Easy Way і чатбота Львівської міськради.
Читайте також: Як «Електрон» у Львові виготовляє новенькі трамваї для міста. Фото, відео
А куди варто скаржитися, якщо транспорту нема у той час, коли він мав би їздити?
В такому разі можна залишати скарги на Гарячій лінії міста Львова за телефоном 15 80.
Як змінилася кількість громадського транспорту у Львові від початку повномасштабного вторгнення? Місто неодноразово отримувало автобуси як гуманітарну допомогу від міст-партнерів.
Громадського транспорту у Львові не стало більше. В нас є постійні запити від міст, які постраждали внаслідок бойових дій (там є велика потреба, в деяких містах автопарки суттєво понищені), від Збройних сил України. Ті автобуси, що ми отримали як гуманітарну допомогу, вирішили віддавати. Приміром, нещодавно три автобуси передали Тростянцю (місто в Охтирському районі Сумської області – Ред.).
Тому якщо говорити про кількість, то вона в нас залишається приблизно такою ж, якою була до початку вторгнення. За час війни доставили тільки два п'ятисекційні трамваї.
Читайте також: У Львові затримується виготовлення взірця нового електробуса
Львівська міськрада скерувала запит до партнерів у Німеччині, аби отримати як допомогу вживані берлінські трамваї моделі Tatra KT4DM. На якому етапі його виконання?
Відповіді від Берліна стосовно трамваїв нема. Нині тривають перемовини з іншими містами щодо передачі, як правило, електротранспорту для Львова.
То скільки у нас трамваїв?
Важко сказати.
Тому, що є такі, що їздять, і такі, що не їздять?
Загалом маємо майже 90 придатних до користування трамваїв і майже 80 тролейбусів. Із автотранспортом ситуація не змінилася: близько 250 автобусів комунального транспорту та орієнтовно 200 приватних перевізників. Але вони обслуговують не лише міські маршрути, а й приміські.
Можливо, є нові закупівлі?
Зараз триває тендер щодо закупівлі 12-метрових автобусів для АТП-1. Розглядаємо заявки, і незабаром оголосять результати.
А цю закупівлю вдасться здійснити під час воєнного стану, адже заборонені капітальні видатки?
Думаю, що так. Мовиться про кредитні кошти, тому тут, мабуть, інша процедура. Триває діалог міста з міжнародними фінансовими організаціями, і саме тепер відбувається переосмислення попередніх планів. Львів не відмовляється від оновлення громадського транспорту і проводить різні переговори щодо продовження можливості його закупівель.
Плануємо чимало переосмислень у роботі громадського транспорту, зокрема скорочення маршрутів, віддаємо перевагу електротранспорту.
Через війну все не так швидко робиться, як би того хотілося, але робота триває, і місто має отримати ефективнішу транспортну мережу. Це також залежить від того, наскільки швидко буде впроваджений е-квиток.
Але зміни вже бачимо. У середу, 10 серпня, відкрили тролейбусний маршрут №38, який підсилив напрямок вулиці Кульпарківська. Зараз ця вулиця покращила своє сполучення з Городоцькою та Сиховом. Маршрут дає можливість багатьох зручних пересадок і має великий попит.
Читайте також: Львівських контролерів одягли у нову форму. Фото
Як галузь перевезень пристосувати до воєнного часу? Акцентувати на електро- чи автотранспорті?
Умови війни загалом непередбачувані. Для міста дуже важливо бути «гнучким». Але в нас досить розгалужена мережа електротранспорту, яка й далі розвивається. Окрім цього, розвинена автобусна мережа, що дозволяє місту залишатися «гнучким».
Ми цього року пережили значну кризу з постачанням пального. Довелося серйозно оптимізовувати рух автобусів на дизельному пальному і підсилювати електротранспорт. Ця гнучкість дуже важлива у турбулентні часи, але ми розуміємо, що після перемоги нам треба буде робити максимальний акцент на електротранспорт. Електроенергія є нашим ресурсом, який ми виготовляємо. У нас є можливості, ми як держава повинні бути незалежними від країни-агресора. Хоча пальне й закуповуємо в Європі, та розуміємо, що його складова – російська нафта. Тож нам потрібно планомірно відмовлятися від двигунів внутрішнього згорання. Це також питання екології. Львів планує електрифікувати громадський транспорт.
У цьому контексті мушу спитати про міську електричку: коли цей проєкт нарешті вдасться реалізувати? Чи можливо у час війни відкласти цю ідею?
Так, ми відновили переговори з «Укрзалізницею», досить успішно провели їх, але про це зарано говорити. Коли будуть конкретні напрацювання, розповім докладніше.
Читайте також: Які маршрути у Львові тимчасово не курсують під час воєнного стану
Як змінилася вартість перевезень і як відбувається розрахунок міста з перевізниками?
Ми підвищили вартість проїзду в маршрутках. Найближчим часом нових змін у тарифі не плануємо, бо й так розуміємо, що це значне грошове навантаження на містян. Водночас зростання тарифу дозволило стабілізувати ситуацію в цій галузі. Вартість пального зараз становить орієнтовно 50% витрат у перевезеннях. Також через підвищення цін зростають практично всі складові витрат підприємства.
Місто і далі компенсує пільгові перевезення. Це програма, яка працює. Насправді міський бюджет має дуже великі недоотримання, тому Львів не може стовідсотково компенсувати кошти за перевезення пільговиків. Намагаємося балансувати між потребами та можливостями.
Та сума, яку ми повинні відшкодовувати, збільшилася через те, що подорожчав проїзд, але асигнування, передбачені бюджетом, не змінилися на цей рік. Призначення на відшкодування вартості перевезення пільгових категорій відбуваються на початку року, і їх не переглядали. Тож відсоток відшкодувань зменшився завдяки тому, що збільшився тариф.
Вікторія Савіцька
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання та які бувають відзнаки та нагороди
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам