Екскурсії Львовом. Історія кам‘яниці, де король побачив прекрасний образ жінки

1101 0
Tvoemisto.tv започатковує проєкт про історію локацій у Львові, де розташовані відомі заклади громадського харчування. Ми розповідаємо про історичні будинки, в яких вони працюють, про визначні споруди поруч та площі. Сьогодні розповімо, що було на місці кам'яниці, у якій зараз кав'ярня «Світ кави», та які визначні об'єкти є поруч.

Історія кам'яниці, у якій зараз розташована кав'ярня «Світ кави», дуже давня. Ще кілька століть тому на її місці стояла інша будівля, яку згодом, у 1527 році, знищила пожежа. Через це у 16 столітті на місці готичного будинку довелося звести нову кам’яницю, власником якої був міщанин Якуб Реґула, від імені якого й походить її назва. Пізніше власники змінювалися, але у 1767 році у ліктьовому податку об’єкт записано як кам’яницю під назвою «Реґульовська».

Читайте також: Тут мав бути підземний трамвай та жив Мазох. Історія вулиці Коперника

Пасаж Андреоллі на початку ХХ ст.

З цією кам'яницею пов'язана давня історія кохання, яка сягає ще першої половини 17 століття. Організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності Олена Лук’янова каже, що у 1634 році польский король Владислав IV відвідав Львів. І одного разу, коли він проїжджав площу Ринок, то в одному з вікон кам’яниці під номером 30 побачив вродливу дівчину, яка вітала свого короля. Йому вистачило лише одного погляду, щоб закохатися на все життя.

Цю дівчину звали Ядвіжка Лужковська, вона була дочкою збіднілого купця. Згодом король вирішив забрати її до свого палацу у Варшаві, але це викликло сильне обурення у вищих колах, адже вони вважали її нерівнею королю. Згодом король одружився з австрійською принцесою Цициліє Ренатою, та навіть після цього Ядвіжка жила у королівському палаці.

Читайте також: Екскурсії Львовом. Тут був «Кастелярі», а поруч – монастир Кларисок

«Лише коли нова королева поцікавилася, хто це така, то дівчину переселили, однак це не стало на заваді коханню. Король постійно проводив вільний час у палаці Ядвіжки. Через багато років дружина короля померла, його одружили вдруге, але нічого не стало на заваді цьому коханню, яке зародилося у Львові», - каже Олена Лук’янова.  

Сама кам’яниця простояла на цьому місці до 1772 року, після чого її розібрали, щоб звести будинок для заступника судді Антона Добрицького. Пізніше, у 19 столітті, у будівлі часто проводили реконструкції, зокрема ремонтували сходи, санвузли та офіцини. Наприкінці 19 століття в кам’яниці встановили сходи, проектантом яких був архітектор Леопольд Вархаловський.  

Через декілька років кам’яницю Реґульовську викупив представник відомої родини підприємців Генрик Бачевський. На його замовлення у 1912 році архітектурне бюро Міхала Уляма провело реконструкцію сходової клітки, замінили склепіння металевим перекриттям, а також перемурували деякі стіни.

У 1931 році архітектор Людвік Вельце розробив проєкт вітрини у партері для гуртовні текстилю. Магазин «Тканини» існував тут і в радянський час. Після реставрації поч. ХХІ ст. на партері та у пивницях влаштували кафе.

Пасаж Андреоллі

Поруч з кам’яницею Реґульовського – славний пасаж Андреоллі і кам’яниця останнього польського військового коменданта Львова Ф.Коритовського. Згодом вона перейшла у власність цукерника, який прибув зі Швейцарії, Доменіко Андреоллі.

Пасаж розташований в самому центрі міста по вулиці Площа Ринок, 29, і є одним з найстаріших пасажів Львова. У 1803 році цукерник Домінік Андреоллі відкрив тут цукерню. Згодом прохід між цими будинками назвали на його честь. Заклад Андреоллі успішно проіснував у місті чи не найдовше з усіх схожих закладів – понад 50 років.

Пізніше тут утворився невеличкий базар, також було декілька крамниць, а на хідниках під стінами лежали купи різного краму. 

У 1850 році у будинку, який раніше належав Домініку Андреоллі, в крамниці Федоровського продавали перші у Львові поштові марки. На місці проїзду між двома старими кам’яницями у XVIII столітті облаштували прохід з Площі Ринок на вулицю Театральну, що й дало назву «Пасаж Андреоллі».

Читайте також: Тут був Святий сад і колишній Костел кармелітів босих

Саму кам’яницю Коритовського будували  у 1766-1768 роках на місці двох ранніх ренесансних споруд. Ділянка, на якій стоїть будинок, склалася з двох ділянок. Одну з них займала кам'яниця патриціїв Кампіанів, Шарфенберґів (Острогурських), Ґроссваєрів, другу — будинок Станіслава Дибовицького (Дибовича), надвірного лікаря короля Сигізмунда ІІІ Вази. З 1765 року обидві ділянки належали комендантові Львова Феліц'янові Коритовському. Він купив землю, але на будівництво нової оселі не мав грошей. Прибутки коменданта Львова в зубожілій на той час Польщі були дуже малими.

Кам’яниця була власністю родини Андреоллі майже 70 років, чи не найдовше серед подібних закладів Львова, близько 1870 р. кам’яницю і частину цукерні купила родина Ербарів, які провадили давню цукерню до кінця ХІХ ст.

Читайте також: Екскурсії Львовом. Історія локації, де розташована ресторація Бачевських у Львові

Будівля є чотириповерховою, цегляною, тинькованою, в плані – прямокутною. На фасаді компонуються рустовані лопатки, над нижнім ярусом виступає балкон з балюстрадою. На поверхах розміщено по п’ять вікон прямокутної форми. Фронтон з ліпним картушем у тимпані завершує композицію фасадної стіни. 

За радянських часів заклади пасажу переобладнали під помешкання. Тепер їх знову поступово перебудовують для торгових та гастрономічних функцій, прохід дуже популярний в гостей міста.

Софія Шавранська

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!