Tvoemisto.tv започатковує проєкт про історію локацій у Львові, де розташовані відомі заклади громадського харчування. Ми розповідатимемо про історичні будинки, в яких вони працюють, про визначні споруди поруч та площі. Сьогодні розповімо про одну з центральних вулиць Львова, яка починається від проспекту Свободи і закінчується біля підніжжя Пелчинського пагорбу, Цитаделі.

Хоч вік вулиці Коперника не такий поважний, як, наприклад, відомої площі Ринок, проте вздовж цієї вулиці, протяжність якої, до речі, 1,1 км, розташовано чимало палаців, споруд та пам’яток архітектури – зокрема, Львівський палац мистецтв, Палац Потоцьких, костел святого Лазаря, палац Сапіг, музей Модернізму, церква Святого духа, музей Русалки Дністрової, кінотеатр «Коперник», який тут працював 100 років і приміщення якого зараз хочуть виставити на аукціон. А ще тут проклали одну з перших трамвайних колій у Львові, а поблизу намагалися збудувати хід для підземного трамваю. Неподалік відомої вулиці Коперника також розташована Головна пошта Львова.

Вулиця, пронизана історією

У XVI столітті по теперішній вулиці Коперника проходила Сокільницька дорога, яка вела до Сокільників. Назва відома з 1560 року і слугувала межею між галицьким і краківським передмістям.

План палацу Потоцьких 

Упродовж XVIІ століття виникли перші будівлі, частина яких збереглась донині. Це був шпиталь Святого Лазаря з костелом, який збудували у 1720 році, та костел Кармеліток босих, який постав у 1677 році. У XVIІІ ст. костел зруйнували, а на його місці у 1823 році збудували національний інститут ім. Осолінських.

Читайте також: 80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба

Ще до початку ІІ Світової війни вигляд споруди з боку Коперника був дещо іншим, оскільки у сквері перед будівлею стояла статуя Діви Марії.

У 1729 році з протилежної сторони вулиці збудували Монастир Домініканок разом із костелом святої Катерини Сієнської. Але після ліквідації ордену імператор Йосип ІІ передав згадані будівлі для навчання і виховання греко-католицького духівництва. На місці монастиря створили семінарію, а костел почали називати Церквою Святого Духа.

Проте доля церкви Святого Духа склалася трагічно. У вересні 1939 року під час бомбардування Головної пошти у церкву влучила бомба. Вцілілою залишилася лише вежа дзвіниці, де згодом відкрили Музей Русалки Дністрової. У в 1990 році біля дзвіниці церкви Святого Духа звели пам’ятник Маркіяну Шашкевичу.

Простір біля музею «Русалка Дністрова» на вулиці Коперника планують модернізувати. Зараз у будівлі, де розміщені Музей «Русалка Дністрова» та дзвіниця, тривають ремонти. Щойно все завершать, у невеличкому напів підвальному приміщенні каплички планують відновити молитви, а на першому та другому поверсі хочуть оновити музейні експозиції.

Наприкінці ХІX ст. до семінарії зі східного боку примикав великий сад. У 1889 році на його місці звели будівлю Головної пошти, яка існує і працює досі. Позаду пошти в межах колишнього саду збудували нові гуртожитки для семінаристів. У радянський час тут вже діяв гуртожиток університету Франка. Зараз там осідає географічний факультет.

За словами львовознавця Івана Радковця, на честь видатного польського астронома, автора геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи, Миколая Коперника вулицю у Львові назвали у 1870-х роках. Перед тим вулиця мала назву Широка, бо дійсно була однією з найширших і магістральних вулиць міста. Наприкінці ХІX ст. вулиця Коперника стала центральною – на ній почали будувати багатоповерхові будинки, крамниці.

Читайте також: Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»

У 1894 році по вулиці Коперника проклали трамвайні колії. Більшість кам’яниць збудували на наприкінці ХІX – початку ХX ст. Це колишній палац князів Сапігів та колишній палац Бельських. Від палацового комплексу родини Сапіг зберіглась будівля, яку врятували пам'яткоохоронці і тут розташована Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії і культури (ЛОО Укр.ТОПІК).

На початку вулиці Коперника розташовувався так званий пасаж Міколяша, який вміщував крамниці, ресторації і навіть кінотеатр. Але, на жаль, у 1939 р. під час бомбардування міста німецькою авіацією, він був вщент зруйнований і лише зараз його мають намір відновити.

Читайте також: Стало відомо, в яких межах планують відновити пасаж Міколяша. Фото, відео

Як наголосив Іван Радковець, за неперевіреними даними, родина Коперників свого часу мешкала у Львові. Сам Микола Коперник у Львові не був, проте його батьки виїхали з міста, коли мати видатного астронома була ним вагітною. Отож, хоч не народившись у Львові, та все ж Микола Коперник має стосунок до нашого міста.

На горі, яку зараз називаємо Цитадель, в часи ІІ Світової війни був шталаг, тобто концтабір. Німецька влада мала на меті перебудувати Львів, уже навіть був розроблений проєкт. На пагорбі, на місці концтабору, мав бути адміністративний центр Львова. Тут повинні були постати модернові кам’яниці на кшталт високих будівель з великим палацом знизу.

Також німці планували встановити на Цитаделі адміністративні будівлі керівництва і створити гітлер-пляц. Він мав починатися від вул. Стефаника і закінчуватися площею Ринок. Фактично всі будівлі у цьому проміжку мали бути знесені. Схили Цитаделі мали бути сходами до адміністративних будівель і далі велика площа на увесь простір. На щастя, цей проєкт так і не втілили.

Від історії до сучасності

Вулиця Коперника на сьогодні – це мистецько-інтелектуально-науково-просвітницький квартал Львова. Таким він засновувався у ХІХ ст. і таким він залишається досі.

Чи не найвідомішими будівлями цієї вулиці є Палац мистецтв та Палац Потоцьких, який тепер належить Львівській галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

У Палаці мистецтв, який спорудили у 1887 р., зараз часто організовують виставки, яких тоді так бракувало Львову, та проводять вже 28-й рік BookForum (який до 2018 року називали «Форум видавців у Львові»).

Будівля досить сучасна і зручна, а найцікавіше, що, за словами львовознавця, на цьому місці за польських часів була Спілка бджолярів. Мабуть, саме тому зараз поблизу цього приміщення бджолярі так полюбляють популяризувати тут свою продукцію – проводити медові ярмарки та продавати мед.

А ось Палац Потоцьких збудували у 1889 році у стилі французького класицизму для графа Романа Потоцького. Фактично це була заміська резиденція Потоцьких. Його свого часу його називали маленьким львівським Лувром.

У часи І Світової війни, під час авіашоу та показових польотів на Палац впав літак. Найбільше було пошкоджено дах, який лише згодом відновили.

Нині будівля належить Львівській галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

Читайте також: У Львові відкрили Музей модернізму. Фоторепортаж

За радянських часів тут містилися різні установи – палац піонерів, український державний геологорозвідувальний інститут, палац урочистих подій, де одружувалися львів’яни. Самі містяни його ще називали Палацом щастя і до 1990 року практично не знайти жодної пари, яка б не пройшла через стіни цього палацу. Майже усі хотіли одружитися саме тут.

Цікаво те, за традицією, молоді пари заходили з боку вулиці Коперника, а виходили вже зі зворотного боку палацу – з боку саду. У той час вважалося, що пари, які не одружені, не мають зустрічатися з тими, хто вже взяв шлюб.

Зараз у Палаці одруження відновили. Наприклад, тут можна взяти «Шлюб за добу», що проводять спільно з Міністерством юстиції України. Молодята мають можливість упродовж доби подати документи та офіційно одружитися в дзеркальній залі в пришвидшеному варіанті.

Читайте також: У палаці Потоцьких у Львові знову одружуються. Фото дня

Загалом у Львівській галереї мистецтв ім. Б. Возницького можна переглянути кілька виставок. На першому поверсі можна ознайомитися з палацовими інтер’єрами кінця ХІХ – початку ХХ ст., а на другому – з кількома експозиціями. Крім палацових інтер’єрів тут є велика частина оригінальних речей господарів Потоцьких.

Сам сад – від вул. Коперника до сучасної вул. Тихої – також має цікаву історію. У 70-х роках його планували переобладнати під лінію львівського підземного трамваю. Уже навіть копали один із входів для підземного трамваю, але цей проєкт не був здійснений і усе забетонували.

На місці колишнього технічного приміщення для працівників підземного трамваю зараз відкрили Музей модернізму. Це нова еспозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. У семи залах новоствореного музею розгорнули ретроспективу львівського мистецтва, що візуалізує світогляд модернізму: від перших ранньо-модерних експериментів у руслі техногенного прогресу – до рафінованих прикладів естетики пізнього структуралізму, з його акцентами на переосмисленні давніх культур та космогонізмі.

Відомі люди вулиці Коперника

За словами Івана Радковця, починаючи від з рогу будинків №1, № 3 проспекту Свободи і закінчуючи монастирем Святого Лазаря аж до вул. Вітовського і Сахарова (яка завжди потопає, коли у Львові йдуть сильні дощі), уся дільниця є історичним середовищем. Звісно, не всі будинки, проте більшість.

На вулиці у різні часи жили та творили відомі люди та митці. Наприклад, поруч із палацом мистецтв було помешкання родини Мазохів. Батько австрійського письменника Леопольда фон Захер-Мазоха – Леопольд Захер – був керівником львівської поліції.

З вулицею Коперника також пов’язана родина Сапіг. У будинку під номером 40а, поруч із церквою Святого Духа, у 1830 році за кошти князя Лева Сапіги звели палац. Проєкт здійснив архітектор Адольф Кун. Проте палац у 1975 році був знищений. Зараз тут розташована школа №9.

У своєму палаці родина Потоцьких приймала людей з різних кінців світу.

А ще у другій половині ХХ ст. палац 38 разів ставав майданчиком для зйомок відомих фільмів та кліпів, зокрема «Д’Артаньян і три мушкетери» (двічі), «Владика Андрей», «Аташе», «Таємний щоденник Симона Петлюри» та інші.

А поблизу палацу, позаду нього – на місці однієї з копалень метро, гурт «Мертвий півень» відзняв кліп на пісню «Франсуа».

 

Ольга Шведа

Фото Анни Чистякової, photo-lviv.in.ua, wikipedia.org 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.