«Батьківщину-матір» та радянського воїна у Львові демонтували. Відео дня
У Львові повністю демонтували радянський монумент слави.
Фотоскрін із відео
Фотоскрін із відео

23 липня 2021, 22:11

Сьогодні, 23 липня, у Львові демонтували останні фрагменти Монументу слави – скульптури «Батьківщини-матері» та радянського Воїна.

Демонтаж монумента коштував місту майже 300 тисяч гривень. Тепер місто готується оголосити архітектурний конкурс, аби визначити, як змінити цю територію. Антон Коломєйцев пояснює, що зміниться і головна алея парку, простір стане більш інклюзивним, адже нині він не зручний через стрімкі перепади висот.

Вулицею Стрийською, за словами Антона Коломєйцева, планують запустити активний велорух, який з’єднає мікрорайон Сихів із центром. На місці парковки поблизу Монументу слави планують облаштувати підземний паркінг, зручно пов’язавши його із зупинками громадського транспорту. Також у перспективі між пагорбом і верхом вулиці Стрийської можна буде облаштувати канатну дорогу.

Та все ж простір матиме монументальне значення, наголошує Антон Коломєйцев. Він надихатиме подумати про теперішніх героїв.

Більш відкритою стане територія Академії сухопутних військ, там планують дещо змістити огорожу і облаштувати флагшток.

Раніше йшлося про те, що на місці Монументу бойової слави радянських Збройних сил мають облаштувати меморіал вшанування українського воїна. Меморіалом буде цілий простір, але спорудження музею чи інших будівель не планують.

Читайте також: У Львові облаштують громадський простір поблизу військового вишу

Нагадаємо, що процес демонтажу Монументу слави почався ще у 2018 році. Львівська міська рада визнала його аварійним. У березні 2019 року знесли 30-метрову стелу, де було 5 горельєфів радянських солдатів. Зараз вони на зберіганні у музеї «Територія терору». У квітні цього року продовжили демонтаж. У липні цього року завершили переміщення останніх горельєфів монументу.

Над створенням Монументу слави свого часу працювали відомі львівські скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько та Ярослав Мотика. Сам пам’ятник виготовили на Львівській кераміко-скульптурній фабриці. Авторам вдалося створити нетиповий на той час пам’ятник, на якому є приховані українські національні елементи.

Водночас, за словами львовознавця Петра Радковця, Монумент Слави у Львові звели на місці цвинтаря, проєкт затверджували у Москві, а символізував він силу радянської влади.

Детальніше про демонтаж Монументу слави та його місце в історії, читайте у матеріалі.

Вікторія Савіцька

Відео: Радіо свобода


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Фізик, який змінив Львів і Україну. Розповідь лідера "Океану Ельзи" про батька Івана Вакарчука
Ким був Іван Вакарчук – фізик, багаторічний ректор ЛНУ ім. І. Франка, міністр освіти та Герой України – поза цими статусами? Музикант, лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук до 770-річчя Львова розкрив невідомі сторінки з життя свого видатного батька. Це відверта розповідь сина про те, як велика мета однієї людини стає дороговказом для інших. Від виживання у гуртожитках та джерел Народного руху до "котячої інтуїції" в політиці і тихих уроків любові до творчості.
Святослав Вакарчук та Іван Вакарчук / Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

20:15

Публікуємо текст розповіді. Український анклав у Молдові і день, коли помер Сталін Звісно, Іван Вакарчук був видатним ученим, освітянином, реформатором і політиком. Багато людей професійно знали його краще за мене: колеги з кафедри теоретичної фізики, ректорату чи побратими з громадської діяльності 1980-90-х років...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"